Справа № 2-0976/10
У Х В А Л А
28 липня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої: судді Кононенко О.М.
при секретарі: Мажара Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: відділ Красногвардійського РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_3, про встановлення батьківства та стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2010 року ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені: визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2; виключити із актового запису № 42 відділу РАЦС Виконкому Красногвардійської районної Ради народних депутатів, про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 запис про батька «ОСОБА_3»; батьком дитини записати громадянина України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; прізвище, ім’я, по батькові, місце та дату народження дитини ОСОБА_4 залишити без змін; Красногвардійському відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області внести відповідні зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4; стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж тридцять відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття чи до зміни матеріального становища сторін, починаючи стягнення з 04 серпня 2009 року, допустивши негайне виконання в межах місячного платежу; Стягнути з ОСОБА_2, судовий збір на користь держави в сумі 51 грн. та збір на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.; стягнути з ОСОБА_2, на користь матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, витрати за проведення судово-генетичної експертизі у розмірі 3 658 ( три тисячі шістсот п’ятдесят вісім) гривень 69 копійок.
Представник відповідача ОСОБА_2 за усною заявою відповідно до ч.6 ст.42 ЦПК України ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 був відсутній у судовому засіданні 02.06.2010 року з поважних причин, оскільки знаходився у лікарні, про що він як представник надав до суду завчасно заяви. Він, як представник відповідача не був повідомлений про слухання справи завчасно відповідно до вимог ст.74 ЦПК України, а також зазначив, що позов повинен був розглядатися на підставі норм Закону, вказаних у Постанові Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року, відповідно до норм права діючими на момент народження дитини - листопад 1994 року при прийнятті позовної заяви необхідно керуватися постановою Пленуму ВС СРСР від 25 травня 1982 року. Встановлення батьківства за позовом не може бути встановлено з причин відсутності умов встановлення батьківства згідно ст. 53 КОБСУ, який діяв в 1994 році. ОСОБА_2, займався вихованням своїх дітей, напружено працював інженером системщиком, приймав участь в будівництві будинку, мав у наявності захворювання грижі, що свідчить, що відповідач фізично не міг здійснювати сумісне проживання і ведення сумісного господарства з позивачкою ОСОБА_1 Висновки експертизи не мають ніякого значення. Розрахунки експерта ОСОБА_6 неправильні, доказами чого є наявність освіти у представника ОСОБА_5, як інженера-електрика і у якого є диплом з відзнакою, де зазначено навчання представника відповідача по теорії імовірності і математичної статистики. У порядку ст. 182 СКУ, суд не врахував стан здоров’я і матеріальне становище платника аліментів. Заочне рішення суд прийняв керуючись діючим СКУ, порушив норми п.4 ст.128 СКУ в частині відмови в порушенні справи за позовом з причин невиконання позивачем умов порушення позовного провадження за ч.1 ст.135 СКУ. Просить заочне рішення від 02.06.2010 року скасувати, справу переглянути у порядку позовного провадження, розпочав з попереднього засідання з отримання доказів по справі у порядку ст.131 ЦПКУ.
При розгляді заяви про перегляд заочного рішення позивачка ОСОБА_1 до суду надала письмову заяву, де зазначила, що просить далі розглядати справу без її участі, заяву відповідача та його представника про перегляд заочного рішення залишити без розгляду, враховує їх доводи безпідставними, вважає заочне рішення законним і просить залишити його в силі, представник відповідача ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_2 доводи заяви про перегляд заочного рішення підтримали і просили їх задовольнити, зазначивши, що відповідач фактично був позбавлений можливості взяти участь у змагальному процесі та довести безпідставність позову.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до п.1 ч.3 ст. 231 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше справа була призначена на 10 вересня 2009 року, про що відповідач був повідомлений (а.с.18), однак у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи був відкладений на 22.09.2010 р. В цей день відкрито попередній розгляд справи, вручено копія позовної заяви відповідачу ОСОБА_2 та його представнику ОСОБА_5, у зв’язку з чим зроблено перерву на 23 жовтня 2010 року, однак у зв’язку з неявкою відповідача оголошена перерва на 25.11.2010 р. ( а.с. 64-66). В цей день за клопотанням сторін ухвалою суду призначена експертиза ( а.с.67). 30 грудня 2009 року надійшли висновки експерта з судової молекулярно-генетичної експертизи по встановленню батьківства і справа була призначена до розгляду на 10.02.2010 р., однак у зв’язку з відсутністю відповідача ОСОБА_2, який доказів поважних причин неявки до суду не надав, справа була відкладена розглядом на 29.03.2010 р. (а.с. 100, 101). В призначений день справа знову не слухалась у зв’язку з її находження в апеляційному суді Дніпропетровської області за повторною апеляційною скаргою відповідача на ухвалу суду від 25 серпня 2010 року про відкриття провадження по справі. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2010 року у прийнятті апеляційної скарги відповідачу ОСОБА_2З було відмовлено і після повернення справи до місцевого суду, справа була призначена до розгляду на 21 квітня 2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені у тому числі і представник відповідача ОСОБА_5, який 09.04.2010 року знайомився з матеріалами справи у суді (а.с. 114-118). Однак 21 квітня 2010 року, у зв’язку з неявкою відповідача і його представника без поважних причин суд відклав розгляд справи на 02.06.2010 року, про що відповідач особисто і його представник були належним чином повідомлені, крім того представник ОСОБА_5 достовірно знав про призначення справи на 02.06.2010 року, оскільки 23.04.2010 року продовжував знайомитися з матеріалами справи в яких є довідка про відкладення справи на 02.06.2010р. ( а.с. 120, 130-131). Дані факти не заперечувалися відповідачем і його представником. Однак, у судове засідання відповідач ОСОБА_2 його представник ОСОБА_5 не з’явилися. Суд враховує, що дійсно до канцелярії суду 01 червня 2010 року представник відповідача ОСОБА_5 надав заяву про перенесення слухання справи з причини хвороби відповідача, яку суддя головуюча по справі отримала 2.06.2010 року об 11-00 годин ( а.с. 139), однак належних доказів поважних причин неявки відповідача до заяви не було долучено, а долучена ксерокопія довідки від 31.05.2010 року з дорожньої клінічної лікарні у відповідності до вимог ст. 59 ЦПК України не є належним доказом і до того ж не містить інформації яка б свідчила про відсутність ОСОБА_2 у судовому засіданні саме 02.06.2010 року з поважних причин (а.с. 139-140). Крім того, посилання відповідача і його представника, на те що відповідач ОСОБА_2 знаходився на лікарняному, не дає підстав для скасування заочного рішення, оскільки це не перешкоджало участі у справі його представника, який не надав суду доказів поважних причин своєї відсутності у судовому засіданні 02.06.2010 року.
Посилання представника відповідача на те, що суд при ухваленні заочного рішення обмежився лише доказами позивачки, а відповідач був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права та взяти участь у змагальному процесі безпідставні.
Так, відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити неправомірність вимог позивачки, як при попередньому судовому засіданні так і в стадії судового розгляду справи.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причин ухилення від участі в судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачкою та третьою особою, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.224 ЦПК України.
Крім того, відповідач і при розгляді заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи. Крім того відповідачем не надані докази неправильності визначення розміру встановленого до стягнення з нього аліментів на утримання доньки, так як судом враховано, що відповідач є працездатним, має постійну роботу і постійний заробіток, доказів наявності у нього інших утриманців суду не надано.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстави для скасування заочного рішення , відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 231 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву представника відповідача ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2010 року - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: О.М. Кононенко