Справа 2-0819/2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої: судді Ткаченко І. Ю.
при секретарі: Шаботинець С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’єю, про встановлення факту прийняття спадщини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини ,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю в незареєстрованому шлюбі, встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом. В обґрунтування свого позову, позивач вказала, що з березня 1992 року до листопада 1993 року вона і ОСОБА_3 працювали в колгоспі «За мир» в с.Тургенівка Синельниківського району Дніпропетровської області. На час знайомства ні вона, ні ОСОБА_3 в шлюбі не перебували і одружені не були, тому вони вирішили створити сім’ю. В 1992 році вони оселилися в гуртожитку, в квартиру АДРЕСА_1 і в серпні 1992 року вона перевезла в квартиру свої речі: меблі, постільну білизну, одяг, посуд, килими та інші речі. На протязі 15 років, з 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 вона проживала разом із ОСОБА_3 однією сім’єю, у незареєстрованому шлюбі, в спірній квартирі. В них були спільні прибутки і витрати, а також взаємні права і обов’язки у сімейних відносинах, вони були пов’язані спільним побутом. Коли, 13.09.2007 року ОСОБА_3 захворів, то вона доглядала за ним, піклувалася про нього, оскільки він не міг ходити, був паралізований, а коли ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер, то вона приймала безпосередню участь в його похованні. Враховуюче викладене, вона вважає за необхідне встановити факт, що вона - ОСОБА_1 проживання однією сім’єю в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з листопада 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, ОСОБА_3 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1, де вони проживали разом. Після смерті ОСОБА_3 вона залишилася проживати у спірній квартирі, іншого житла у неї не має. Вона відкрила особисті рахунки на своє ім’я і сплачує всі комунальні платежі. Вона вважає, що фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка.
15 січня 2010 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини. В обґрунтування зустрічних позовних вимог, ОСОБА_2 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний дядько ОСОБА_3, який проживав за адресою: АДРЕСА_1.. Після його смерті залишилося вказане спірне майно. Згідно закону, у другу чергу, право на спадкування мають рідні брати та сестри спадкоємця, тобто його мати – ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Він, як племінник спадкодавця має право спадкувати цю частку спадщини, яка належала б за законом його матері, якби вона була жива на час відкриття спадщини. ОСОБА_1 дійсно проживала у незареєстрованому шлюбі з його дядьком ОСОБА_3, але її проживання не мало постійного характеру, оскільки за час проживання ОСОБА_1 часто залишала дядька та невідомо де була. Один із таких випадків, це коли син ОСОБА_2 – ОСОБА_5 навчався у Дніпропетровському УДХТУ і з вересня 2003 року по 2004 рік проживав з ОСОБА_3 удвох. А після того, як дядько запропонував здійснити дарування спірної квартири ОСОБА_5, оскільки вважав його своїм онуком, то через деякий час дядько був побитий невідомими та при цьому з помешкання ніби були викрадені всі документи, які дають право на квартиру. За час проживання ОСОБА_1 у спірній квартирі, вона жодного разу не провела навіть поточного ремонту, в результаті чого квартира набула вигляду нежилого засміченого приміщення. Крім того, в похованні ОСОБА_3 ОСОБА_1 фінансової участі не брала. Похованням дідька займався він. ОСОБА_1 була зареєстрована в квартирі дядька з жовтня 2003 року і постійно говорила йому-ОСОБА_2, що на квартиру не претендує оскільки у неї є власна квартира у м.Тячів, а документи на спірну квартиру викрадені і вона не приватизована. Ці підстави не дали ОСОБА_2 можливості після смерті дядька своєчасно звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Тому він звертається до суду із даним позовом і просить надати йому додатковий строк – 3 місяці, для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . В позові ОСОБА_1 просить відмовити.
Ухвалою суду від 30 червня 2010 року, за заявою представника позивача ОСОБА_1-ОСОБА_7, провадження по справі в частині визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування було закрито.
В судове засідання 23.07.2010 року позивач ОСОБА_1 та її представник за довіреністю ОСОБА_7 не з’явилися, надали суду заява в яких просили розглянути справу без їх присутності, зазначивши, що позов ОСОБА_1 вони підтримують у повному обсязі і просять задовольнити. У зістрічному позові ОСОБА_2 просять відмовити.
В судове засідання 23.07.2010 року відповідач ОСОБА_2 та його представник за довіреністю ОСОБА_8 не з’явилися, надали суду заяви, в яких просили закінчити розгляд справи без їй участі, зазначивши, що зустрічний позов ОСОБА_2 вони підтримують у повному обсязі і просять задовольнити, а в позові ОСОБА_1 відмовити.
Третя особа: представник Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не зявився, про день слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву в якій просить розглядати справу за його відсутності у зв’язку з завантаженістю.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 суду повідомила, що вона є фактично сусідкою ОСОБА_1 і вона підтверджує факт того, що позивачка проживала разом із ОСОБА_3 однією сім’єю з 1992-1993 року по день смерті ОСОБА_3 у жовтні 2007 року.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 суду повідомила, що вона є сусідкою позивачки з 1995 року і підтверджує факт її спільного проживання з ОСОБА_3. При цьому зазначила, що ОСОБА_1 періодично їздила до себе на батьківщину у Закарпаття.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 познайомилися у 1991 році, з 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали разом однією сім’єю.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні не заперечувала факт спільного проживання у незареєстрованому шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 1192 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, при цьому зазначила, що ОСОБА_1 часто залишала дядька її чоловіка, від’їжджаючи кудись. При цьому, за час ведення господарства ОСОБА_1 жодного разу не провела ремонту у спірній квартирі.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно п.5 ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно статті 1263 Цивільного кодексу України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи , які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
На підставі п. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживає разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється термін в 6 місяців, який починається з дня відкриття спадщини, а згідно ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив термін для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий термін, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.
В судовому засіданні встановлено, що згідно довідки ОСББ «Наш дім», ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 народження, уродженка с.Вонігово Тячівського району Закарпатської області, проживала однією сім’єю в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем АДРЕСА_2 в період з 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17). Крім того, факт їх спільного проживання однією сім’єю тривалий час, підтверджується листами сестри ОСОБА_3 – ОСОБА_4 за період з 1994 року по 2000 рік, яка підтримувала дружні стосунки із своїм братом та з ОСОБА_1, яка проживала разом із ним (а.с.31-47). Також, в характеристиці на ОСОБА_1, зазначено, що у зв’язку із хворобою ОСОБА_3, вона – ОСОБА_1 брала відпустку у жовтні 2007 року по догляду за хворим (а.с.26). Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 17 жовтня 2007 року відділом реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20). Після його смерті ОСОБА_1 залишилася проживати у АДРЕСА_1, яка згідно свідоцтва про право власності на житло від 07.04.2003 року, виданого ВАТ «Дніпрошляхбуд», згідно з розпорядженням № П-65 від 07.04.2003 року, належить ОСОБА_3 (а.с.10). Згідно довідки Красно гвардійського відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, за період з 2000 року по 2007 рік актовий запис про шлюб між громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відсутній (а.с.25). Згідно довідки Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 15.07.2010 року, в архівах відділів реєстрації актів цивільного стану територіальних управлінь юстиції Дніпропетровської області, актових записів про шлюб на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, за 1992-2007 роки, та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, з 01.01.2003 року по 15.06.2010 роки, не виявлено (а.с.19). Крім того, факт спільного проживання у незареєстрованому шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за період з 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, яка суду повідомила, що вона є сусідкою ОСОБА_1 і вона підтверджує факт того, що позивачка проживала разом із ОСОБА_3 однією сім’єю з 1992-1993 року по день смерті ОСОБА_3 у жовтні 2007 року. Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 суду повідомила, що вона є сусідкою позивачки з 1995 року і підтверджує факт її спільного проживання з ОСОБА_3. однією сім»єю. При цьому зазначила, що ОСОБА_1 періодично їздила до себе на батьківщину у Закарпаття. Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 познайомилися у 1991 році, з 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали разом однією сім’єю. Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні не заперечувала факт спільного проживання у незареєстрованому шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 1192 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, при цьому зазначила, що ОСОБА_1 часто залишала дядька її чоловіка, від’їжджаючи кудись. При цьому, за час ведення господарства ОСОБА_1 жодного разу не провела ремонту у спірній квартирі. Також сам відповідач ОСОБА_2 не заперечував факт проживання ОСОБА_1 у незареєстрованому шлюбі з його дядьком ОСОБА_3, але зазначив, що її проживання не мало постійного характеру, так як за час проживання, вона часто залишила дядька та невідомо де була. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дійсно позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 тривалий час спільно проживали у незареєстрованому шлюбі однією сім’єю. Однак, встановити юридичний факт їх спільного проживання однією сім’єю в період з 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, суд не може, оскільки Сімейний кодекс України та Цивільний кодекс України набрали чинності лише з 01 січня 2004 року. Тому, слід встановити факт проживання однією сім’єю в незареєстрованому шлюбі ОСОБА_1, 1949 року народження, та ОСОБА_3, 1938 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.
Крім того, згідно довідки ОСББ «Наш дім» від 25.02.2008 року, ОСОБА_1 прописана та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19). Залишившись проживати у спірній квартирі після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_1 здійснює комунальні платежі, відкрила особові рахунки на своє ім’я, що підтверджується квитанціями та договорами. Крім того, згідно листа Третьої Дніпропетровської нотаріальної контори від 21.05.2010 року за № 1396/-1-14, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 від 12.04.2008 року у Третій Дніпропетровській державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу №367/2008, інших заяв до нотконтори не надходило, від спадщини ніхто не відмовлявся (а.с.111). Тобто, позивачка ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, що також підтвердили в судовому свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 Також сам відповідач ОСОБА_2 визнав, що після смерті дядька позивачка залишилася проживати в його квартирі та користувалася його майном.
Враховуючи викладено, а також пояснення свідків суд вважає, що позов в частині фактичного прийняття спадщини також обґрунтований і підлягає задоволенню .
Також судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 є рідним племінником ОСОБА_3, померлого 13.07.2010 року. Мати ОСОБА_2 – ОСОБА_4, яка померла 25 серпня 2004 року (свідоцтво про смерть НОМЕР_2) є рідною сестрою ОСОБА_3. Після смерті дядька, ОСОБА_2 не звертався в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини і пропустив 6-місячний термін для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини через, те, що він вважав, що спірна квартира АДРЕСА_1 ОСОБА_3 не приватизована, а зі слів ОСОБА_1 документи на цю квартиру були викрадені. Вказані причини, на думку суду, є поважними, що також підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_12, яка в судовому засіданні пояснила, що її чоловік вважав, що спірна квартира АДРЕСА_1 ОСОБА_3 не приватизована, а зі слів ОСОБА_1 документи на цю квартиру були викрадені, тому зустрічний позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини є обґрунтований і підлягає задоволенню .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст..1263,1268,1270 ЦК України, ст.. ст.. 3, 74 Сімейного кодексу України, ст. ст. 3, 11, 15, 107, 151, 152, 212-215, 256 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’єю, про встановлення факту прийняття спадщини та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини – задовольнити частково .
Встановити факт проживання однією сім’єю в незареєстрованому шлюбі ОСОБА_1, 1949 року народження, та ОСОБА_3, 1938 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1,1949 року народження, після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Надати ОСОБА_2 додатковий строк – 3 місяці, починаючи з дня вступу рішення в законну силу, для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подачі заяви про оскарження протягом 10 днів з дня проголошення, та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі заяви, або у порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України .
Суддя І.Ю.Ткаченко