Справа  № 1- 299

                                                           2010 рік

                                                                              В  И  Р  О  К

                                                                 І  М  Е  Н  Е  М            У  К  Р  А  Ї  Н  И

21  червня  2010 року  Броварський міськрайонний суд Київської області в складі :

                             головуючого судді    –     Шевчука М.П.

          при секретарі             -      Заковоротній Т.І.

          з участю прокурора  –      Костенко Р.А.

                    адвоката                     -      ОСОБА_1

                             потерпілих                -      ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:  

                                                                                    ОСОБА_4 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с-ще. Калинівка  Броварського

                                                                                   району Київської області, українця   громадянина  України,

                                                                                не одруженого, з повною середньою освітою,  працюючого в

                                                                                            корпорації   « Арх. Буд .Сервіс »   електрозварювальником ,

                                                                              проживаючого   в  АДРЕСА_1,    раніше не судимого .

у скоєні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2  КК України (редакція 2001р.).,

            ОСОБА_5 ,   ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженця  с. Димитрово Броварського

            району   Київської   області,  українця   громадянина України,

                                                                        не одруженого,  з повною середньою освітою,  працюючого  в

                                                                                           КП   « Магазин  Комфорт »   сантехніком ,  проживаючого  в

                                                                                      АДРЕСА_2, раніше не судимого.

у скоєні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2  КК України (редакція 2001р.).,

            ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Димитрово Броварського

                                                                        району Київської області,українця, громадянина України,

                                                                            не  одруженого , має  не повну   середню  освіту,  студента

                                                                                       4-го  курсу  гр.407  Київського  електромеханічного  технікуму

                                                                                       залізничного  транспорту , проживаючого  в АДРЕСА_3,

                                                                                             раніше не судимого.

у скоєні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2  КК України (редакція 2001р.)

                                                                               В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

          Підсудні, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вчинили  відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин.

           Так, 03 лютого 2010 року біля 00 годин 30 хвилин в м. Бровари Київської області, підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знаходились в районі другого під’їзду, поблизу будинку № 2 вул. Олімпійська В подальшому підсудні, за попереднім зговором між собою направлений на незаконне, відкрите заволодіння чужим майном та розуміючи характер своїх дій, застосувавши фізичне насилля до потерпілого ОСОБА_10, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого. Так підсудний ОСОБА_7 наніс потерпілому ОСОБА_10 удар кулаком в область потилиці, від якого останній упав на землю. Після цього підсудний ОСОБА_9 умисно наніс потерпілому декілька ударів ногами по різних частинах тіла, коли той намагався піднятися, в цей час підсудний ОСОБА_11 відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_10 а саме:- барсеткою шкіряною вартістю 250 гривні, в якій знаходились гроші в сумі 600 гривні, документи на ім’я ОСОБА_10 які не становлять матеріальної цінності, в’язка ключів від автомобіля «КІА СОРЕНТО» загальною вартістю 1400 гривні, в’язка ключів від вхідних дверей помешкання та гаража загальною вартістю 40 гривні. В цей же час підсудний ОСОБА_7 з кишень штанів потерпілого відкрито викрав мобільний телефон «Нокіа 6500» вартістю 1000 гривні з сім-картою оператора мобільного зв’язку «Діджус» вартістю 50 гривні, на рахунку якої були гроші в сумі 40 гривні а також мобільний телефон «Самсунг Е-1125» вартістю 300 гривні з сім-картою оператора мобільного зв’язку «Лайф» вартістю 30 гривні, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 35 гривні. В подальшому підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з викраденим майном, що належало потерпілому ОСОБА_10 зникли з місця вчинення злочину, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 3 145 гривні та розпорядившись викраденим на власний розсуд.

           Органом досудового слідства підсудним ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6  пред’явлено обвинувачення, в вчиненні злочину передбаченого ст.186 ч.2 КК України.

           Допитані в судовому засіданні :

          Підсудний ОСОБА_4  вину в скоєному визнав повністю, щиро розкаявся, факт та обставини злочину підтвердив, та пояснив що дійсно  Просить суд сурово його не наказувати, більше подібного не допустить, щиро кається в тому що зробив та врахувати, що він є неповнолітнім, потерпілому все повернуто та відшкодовано матеріальну шкоду .

          Підсудний ОСОБА_5  вину в скоєному визнав повністю, щиро розкаявся, факт та обставини злочину підтвердив, та пояснив, що дійсно Просить не позбавляти його волі, врахувати, що він є неповнолітнім, потерпілому відшкодовано шкоду, надати шанс виправитись, більше подібного не допустить, він щиро кається в тому що зробив.

          Підсудний ОСОБА_6  вину в скоєному визнав повністю, щиро розкаявся, факт та обставини злочину підтвердив, та пояснив що Просить не позбавляти його волі, надати шанс виправитись та врахувати, що він скоїв злочин вперше, більше подібного не допустить, щиро кається в тому, що зробив, просить надати шанс на виправлення.

           Підсудні  ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6  та інші учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки вони вину визнають і факт відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, не заперечують та  їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, тобто зміст ст. 299 КПК України їм зрозумілий.

           За таких обставин, суд відповідно до ст. ст. 299, 301-1 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за виключенням дослідження  документів, що характеризують їх особу.

           Таким чином, суд приходить висновку, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6   вчинили  відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, на загальну суму 1226 гривні, винність їх доведена і вони повинні нести кримінальну відповідальність за вчинене.

          Дії підсудного   ОСОБА_4   суд кваліфікує за ст. 186 ч.2  КК України /ред..2001 року/, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

           Дії підсудного ОСОБА_5  суд кваліфікує за ст. 186 ч.2  КК України /ред..2001 року/, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

           Дії підсудного ОСОБА_6   суд кваліфікує за ст . 186 ч.2  КК України /ред..2001 року/, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.  

           Призначаючи підсудним ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання, дані про їх особи.

           Обставини, що пом’якшують покарання стосовно підсудного ОСОБА_4 суд визнає такі, як   визнання вини та щире каяття в вчиненому, вчинення злочину вперше, добровільне відшкодування шкоди спричиненої злочином.

           Обставина, що обтяжує покарання стосовно підсудного ОСОБА_4 судом визнається, як вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

           Обставини, що пом’якшують покарання стосовно підсудного ОСОБА_5 суд визнає такі, як визнання вини та щире каяття в вчиненому, вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільне відшкодування матеріальної шкоди.

           Обставина, що обтяжує покарання стосовно підсудного ОСОБА_5 судом визнається, як вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

           Обставини, що пом’якшують покарання стосовно підсудного ОСОБА_6 суд визнає такі, як визнання вини та щире каяття у вчиненому, вчинення злочину вперше, добровільне відшкодування матеріальної шкоди.

           Обставини, що обтяжують покарання стосовно підсудного ОСОБА_6  судом визнається, як вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

          Призначаючи вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого  злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу підсудного ОСОБА_4  що він характеризується позитивно по місцю проживання та роботи, вперше притягується до кримінальної відповідальності, матеріальна шкода повністю відшкодована, свою вину підсудній визнав повністю та щиро розкаявся в скоєному, потерпілі не настоюють на суворому покаранні, тому суд приходить до висновку, про можливість його виправлення та перевиховання, без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, та покладенням на нього обов’язків, передбачених вимогами ст. 76 КК України.

           Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

           Призначаючи вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого  злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу підсудного ОСОБА_5  що він характеризується позитивно по місцю проживання та роботи, свою вину визнав повністю та щиро розкаявся в скоєному, раніше  не притягувався до кримінальної відповідальності, матеріальна шкода повністю відшкодована, потерпілі клопочуть про призначення покарання не пов’язаного з позбавленням волі, а тому суд приходить до висновку, про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, та покладенням на нього обов’язків, передбачених вимогами ст.76 КК України.

               Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

                      Призначаючи вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого  злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу підсудного ОСОБА_6  що він характеризується  позитивно по місцю проживання та навчання, свою вину визнав повністю та щиро розкаявся в скоєному, матеріальна шкода повністю відшкодована, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, потерпілі не настоюють на суворому покаранні підсудних, а тому суд приходить до висновку, про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, та покладенням на нього обов’язків, передбачених вимогами ст.76 КК України.

           Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для виправлення підсудного та попередження    нових злочинів.

           Судові витрати по справі відсутні.

           Цивільний позов не заявлено.

           Речові докази по справі: - мобільний телефон «Нокіа 6300» та коробка до нього, передані під збережну розписку потерпілому ОСОБА_3 /а.с. 38/, після набрання вироком законної чинності, залишити в його користуванні. - мобільний телефон «Нокіа 1100» та коробка до нього, шкіряний гаманець, студентський квиток, передані під збережну розписку потерпілому ОСОБА_2 /а.с. 39/, після набрання вироком законної чинності, залишити в його користуванні.

            На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-

                                                                               З А С У Д И В :

            ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України /в ред.2001 року/, та призначити йому покарання за цією статтею у виді – 4 (чотирьох )  років шести місяців  позбавлення волі.

          Звільнити  засудженого ОСОБА_4  від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України  з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном в - 3 (три)  роки , в період якого зобов’язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.

          Міру запобіжного заходу стосовно засудженого ОСОБА_4 до набрання вироком законної чинності, залишити без змін, підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

          ОСОБА_5,  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України /в ред.2001 року/, та призначити йому покарання  за цією статтею у виді – 4 (чотирьох)  років позбавлення волі.

           Звільнити  засудженого  ОСОБА_5  від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України  з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном в - 2 (два)  роки, в період якого зобов’язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.

           Міру запобіжного заходу стосовно засудженого ОСОБА_5 до набрання вироком законної чинності залишити без змін, підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

            ОСОБА_6 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України /в ред.2001 року/, та призначити йому покарання  за цією статтею у виді – 4 (чотирьох)  років шести місяців   позбавлення волі.

           Звільнити  засудженого  ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном в - 2 (два)  роки, в період якого зобов’язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.

           Міру запобіжного заходу стосовно засудженого ОСОБА_6 до набрання вироком законної чинності, залишити без змін, підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

           Речові докази по справі: - мобільний телефон «Нокіа 6300» та коробка до нього, після набрання вироком законної чинності, залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_3, - мобільний телефон «Нокіа 1100»  та коробка до нього, шкіряний гаманець, студентський квиток, залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_2

           Вирок може бути оскарженим на протязі 15-ти діб до колегії по кримінальних справах апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду Київської області, з дня його проголошення учасниками процесу.

          Суддя                                                                                             М.П. Шевчук