ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"01" жовтня 2007 р. | справа № 20-8/001-7/059 |
За позовом Прокурора Гагарінського району міста Севастополя
(вул. Корчагіна, 16, місто Севастополь, 99014)
в інтересах держави в особі
Севастопольської міської державної адміністрації
(вул. Леніна, 2, місто Севастополь, 99011),
Севастопольської міської ради
(вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011)
до відповідача: Гаражного кооперативу „Центр - 2”
(вул. Б. Михайлова, 27, місто Севастополь, 99058)
(вул. Б. Михайлова, 19, кв.106, місто Севастополь, 99058)
третя особа: Державна інспекція по контролю за використанням
яка не заявляє і охороною земель у місті Севастополі
самостійних вимог (вул. Д. Ул`янова, 16, місто Севастополь, 99045)
на предмет спору,
на стороні позивача:
про розірвання договору №574 від 12.12.2000 та зобов`язання повернути земельну ділянку площею 0,5350 га, розташовану в районі вул. Героїв Бресту,
суддя Ілюхіна Г.П.,
Представники сторін:
від прокурора - Шульга А.М., прокурор відділу, посвідчення № 438 від 20.02.06;
від позивачів - Барташ А.В., головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність № 39/24/2-86 від 19.12.2006 (Севастопольська міська державна адміністрація);
- Сирський С.В., головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність № 03-15/03 від 05.01.2007 (Севастопольська міська Рада);
від третьої особи - Янчук А.П., головний спеціалист-юрист, посвідчення № 8 від 24.03.2006;
від відповідача - Коробчинський М.А., голова Правління, витяг з Протоколу загального звітного збору членів за № 3 від 18.09.2005;
- Гайдамака А.Г., представник, довіреність № 5 від 24.03.2007;
- Федоткін С.Г., представник, довіреність № 8 від 17.08.2007;
- Рижков С.О., представник, довіреність № 15/07 від 29.09.2007;
Суть спору:
15.01.2007 (вх.№20-пр) прокурор Гагарінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до Гаражного кооперативу „Центр –2” про розірвання договору № 574 від 12 грудня 2000 року та зобов`язання повернути земельну ділянку площею 0,5350 га, розташовану в районі вул. Героїв Бресту, з посиланням на статті 19, 20, 39, 96, 124 Земельного кодексу України.
Позов мотивовано нецільовим використанням частини земельної ділянки.
Ухвалою суду від 18.01.2007 позовна заява прийнята до провадження суддею Ткаченко М.І. з привласненням справі №20-8/001 (т.2 арк.с.1).
16.02.2007 розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 16 справу передано у провадження судді Ілюхіній Г. П. у зв`язку з призначенням судді Ткаченко М.І. на посаду судді Севастопольського апеляційного господарського суду (т.1 арк.с. 38-40).
Ухвалою суду від 20.02.2007 справу прийнято до провадження суддею Ілюхіною Г.П., справі присвоєно № 20-8/001-7/059, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Державну інспекцію по контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі (т.1 арк.с.41-42).
30.03.2007 відповідач в відзиві на позовні вимоги (вх. № 10594) позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним у ньому, основні з яких полягають в тому, що ГК „Центр-2” був введений в оману листом заступника голови Гагарінської районної державної адміністрації, згідно з яким відповідачем був укладений Договір/2005 від 04.07.2005 „Про надання послуг” з ПП „Севтранстрест” –дочірнього підприємства ПП „Цибулькін В.Ф.”; 26.09.2005 відповідно до статті 188 Господарського кодексу України відповідач направив ПП „Севтранстрест” та ПП „Цибулькін В.Ф.” рекомендований лист про розірвання Договору/2005 від 04.07.2005 в односторонньому порядку достроково –25.12.2005, відповідь на який не отримана; за зверненням відповідача до органів прокуратури, прокурор Гагарінського району м. Севастополя звернувся до господарського суду м. Севастополя з позовом про визнання недійсним Договору/2005 від 04.07.2005 „Про надання послуг” (справа № 20-2/060), який задоволено рішенням господарського суду м. Севастополя від 27.03.2006, зобов’язано ПП „Севтранстрест” звільнити частину території земельної ділянки ГК „Центр-2” та здати її по Акту; зазначене рішення суду до теперішнього часу не виконано ПП „Севтранстрест”; технічна документація на цільове використання земельної ділянки по розміщенню металевих гаражів розроблена, що підтверджується розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації та Договором № 574; було встановлено 51 одиницю гаражів, з 80 можливих, але на сьогоднішній день залишилось 37 одиниць; відповідач в повному обсязі та своєчасно сплачує земельний податок за орендовану земельну ділянку, податок на прибуток, отриманий в ІІІ та VI кварталах 2005 року, що підтверджується квитанціями; вважає, що ПП „Севтранстрест” самовільно зайняв частину земельної ділянки, орендарем якої є відповідач, та не виконує рішення суду по її звільненню; на звернення відповідача до Прокуратури Гагарінського району м. Севастополя про порушення кримінальної справи щодо директора ПП „Севтранстрест” за фактом самовільного зайняття земельної ділянки була отримана відмова; просить відмовити в задоволенні позову (т.1 арк.с.54-108, 121-124).
Третя особа в поясненнях на позов (вх.№13232) повідомила, що головою ГК „Центр-2” допущено нецільове використання орендованої земельної ділянки, яка надана йому під установки та обслуговування металевих гаражів, а саме: розмістив на ній тимчасову зупинку для автомобілів маршрутного такси, у зв’язку з чим директору ГК „Центр-2” винесено Припис, складені Протоколи, на підставі яких останній неодноразово притягався до адміністративної відповідальності (т.1 арк.с.141-145).
Строк вирішення спору по справі, розгляд справи відкладався в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки сторонами надані докази, які в повній мірі характеризують правовідносини сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши прокурора, представників сторін та третьої особи, суд -
в с т а н о в и в:
З'ясовані наступні обставини:
03.06.1998 Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №925-р узгоджено місце розташування ГК „Центр - 2” і дозволено складання проекту відведення земельної ділянки приблизною площею 0,8га для установки металевих гаражів тимчасово до 10 років (т.1 арк.с. 9).
05.06.2000 розпорядженням № 906-р Севастопольської міської державної адміністрації „Про надання ГК „Центр-2” земельної ділянки по сул. Гер. Бресту для установки та обслуговування металевих гаражів” затверджено проект відводу земельної ділянки площею 0,5335 га по вул. Гер. Бресту ГК „Центр-2” для установки та обслуговування металевих гаражів; надано ГК „Центр-2” з земель державної власності в тимчасове користування строком до 01.01.2011 земельну ділянку площею 0,5335 га по вул. Гер. Бресту Гагарінського району для установки та обслуговування металевих гаражів з віднесенням цих земель до категорії земель населених пунктів, наданих для житлових, жтлово-будівельних, гаражних, дачно-будівельних кооперативів, згідно Українському класифікатору цільового використання землі (т.1 арк.с.103).
12.12.2000 на виконання вищезазначеного розпорядження між Севастопольською міською державною адміністрацією та Гаражним кооперативом „Центр-2” уклали договір №574 на право тимчасового користування землею, площею 0,5350 га (т.1 арк.с. 10-11).
Згідно умов договору ГК „Центр-2” була надана у тимчасове користування земельна ділянка загальною площею 0,5350 га, розташована в районі вул. Героїв Бресту, відповідно до плану землекористування, строком до 01.01.2011 для встановлення та обслуговування металевих гаражів.
13.01.2005 (вих.№Кол423) листом заступник голови Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя Заєць І.М. повідомив ГК „Центр-2”, що за зверненням мешканців будинків по вул. Б. Михайлова, які занепокоєні з приводу санітарного, протипожежного, екологічного стану місця розташування кінцевого маршруту автобусів №№ 102, 109, 79 в районі вул. Гер. Бресту, 1, йому необхідно терміново навести санітарний порядок на майданчику, та провести колективний благоустрій з обладнанням диспетчерського пункту, біотуалету і сміттєвого контейнеру, згідно з вимогами розпорядження № 532/1 від 27.07.2004 Севастопольської міської державної адміністрації (т.1 арк.с.70).
27.07.2004 розпорядженням № 532/1 Управління транспорту і зв’язку Севастопольської міської державної адміністрації „Про переведення пункту диспетчерського управління для автобусів, що працюють в режимі „маршрутних такси” маршрутів №№ 102, 109, 79 з вул. Б. Михайлова на вул. Гер. Бресту, 1” зобов’язано ПП „Цибулькіна В.Ф., закріпленого рішенням робочої групи при конкурсній комісії відповідальним за місце відстою маршрутних такси маршрутів №№ 102, 109, 79, перевести пункт диспетчерського управління автобусів з вул. Б. Михайлова на вул. Гер. Бреста, 1; з 30.07.2004 рух автобусів і маршрутних такси здійснювати з зазначеного майданчику відстою (т.2 арк.с.1).
04.07.2005 відповідач уклав з ПП „Севтранстрест” Договір/2005 про надання послуг на виконання вищезазначених рішень та звернень органів виконавчої влади м. Севастополя (т.1 арк.с.138-139).
01.08.2005 між ПП „Севтранстрест” та ГК „Центр -2” укладено Додаткову угоду до Договору/2005 від 04.07.2007 про надання послуг, якою внесені доповнення до Договору (т.1 арк.с.140).
Відповідно до умов цього договору та Додаткової угоди № 1 до нього від 01.08.2005 ГК „Центр-2” надає послуги ПП „Севтранстрест” по розташуванню, стоянці і зберіганню його автомобілів у межах землекористування по договору з Севастопольською міською державною адміністрацією на право тимчасового користування землею від 12.12.2000 № 574 за адресою: вул. Героїв Бресту, ПП „Севтранстрест” на цій земельній ділянці розміщує автомобілі ряду міських маршрутів, а також тимчасові споруди (диспетчерський пункт, туалет, естакаду для технічного огляду автомобілів, контейнери для сміття).
26.09.2005 ГК „Центр-2” надіслав листи вих.№№ 4, 5 ПП „Севтранстрест” та ПП „Цибулькін В.Ф.” з повідомленням про розірвання договору в односторонньому порядку з посиланням на пункти 1.3., 3.2., 3.3., 4.1., 7.2., Договору/2005 про надання послуг від 04.07.2007 та пункт 1 Додаткової угоди від 01.08.2005 з вимогою в строк до 26.12.2005 звільнити територію ГК „Центр-2” (т.1 арк.с.75).
26.10.2005 Голова ГК „Центр-2” звернувся до Голови Гагарінської районної державної адміністрації в м. Севастополі з заявою, в якій повідомив про порушення ПП „Севтранстрест” умов договору та необхідність розірвати договір від 04.07.2005 (т.1 арк.с.97).
17.11.2005 вих.№12030/45/1-05 на запит відповідача б/н від 25.10.2005 Голова Севастопольської міської державної адміністрації Іванов С.А. повідомив ГК „Центр-2”, що відсутні підстави доповнити пункт 1.2. Розділу „Предмет” Договору на право тимчасового користування землею № 574 від 12.12.2000 словами „обслуговування міжрейсових маршрутних автобусів”, з посиланням на пункти „б”, „ж” статті 19 Земельного кодексу України (т.1 арк.с.137).
27.11.2005 Голова ГК „Центр-2” звернувся до Прокурора м. Севастополі зі скаргою на незаконні дії директора ПП „Севтранстрест” щодо питань порушення діючого законодавства з питань землекористування (т.1 арк.с.98).
14.12.2005 Голова ГК „Центр-2” звернувся до Прокурора м. Севастополі зі скаргою (вх.№5193 від 14.12.2005) на незаконні дії директора ПП „Севтранситрест” щодо питань порушення діючого законодавства з питань землекористування, в якій просить вжити термінові заходи щодо фактів, викладених в ній в цілях захисту прав ГК „Центр-2” та зобов'язання ПП „Севтрастрест” звільнити незаконно займаєму територію (т.2 арк.с.17).
30.12.2005 Голова ГК „Центр-2” звернувся до Депутата Севастопольської міської Ради 13 Округу Рожманова В.Г. зі скаргою на незаконні дії директора ПП „Севтранситрест” щодо питань порушення діючого законодавства з питань розміщення металевих гаражів для мешканців мікрорайону по вул. Гер. Бресту (т.1 арк.с.99).
19.01.2006 Управлінням організації інспекторської діяльності Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 33, яким встановлено, що на землях житлової та громадської забудови в Гагарінському районі м. Севастополя по вул. Гер. Бресту, 1 на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 906-р від 05.06.2000 укладено договір на право тимчасового користування землею № 574 від 12.12.2000. Голова ГК „Центр-2” уклав договір/2005 про надання послуг від 04.07.2005 з директором ПП „Севтранстрест” (послуги по розміщенню зупинки та зберіганню автомобілів ПП „Севтранстрест”) на підставі листа заступника голови Гагарінської районної державної адміністрації. Визначити межі земельної ділянки не виявилось можливим у зв’язку зі знищенням межових знаків, що є порушенням статті 96-А Земельного кодексу України (т.1 арк.с.129).
19.01.2006 винесено Припис № 000023, яким зобов’язано ГК „Центр-2”усунути зазначені вище порушення протягом 30 днів (т.1 арк.с.120).
20.03.2006 Управлінням організації інспекторської діяльності Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 149, яким встановлено, що на землях житлової та громадської забудови в Гагарінському районі м. Севастополя по вул. Гер. Бресту голова ГК „Центр-2” в порушення статті 96-А Земельного кодексу України використовує земельну ділянку, орієнтовною площею 0,2275 га для розміщення зупинки та зберігання автомобілів ПП „Севтранстрест”, земельна ділянка надана для установки та обслуговування металевих гаражів згідно Договору на право тимчасового користування землею від 12.12.2000, реєстраційний № 574 (т.1 арк.с.129).
20.03.2006 винесено Припис № 000141, яким зобов’язано ГК „Центр-2”усунути зазначені вище порушення протягом 30 днів (т.1 арк.с.131).
20.03.2006 складено Протокол про адміністративне правопорушення № 000034 по зазначеному вище правопорушенню (т.1. арк.с.130).
23.03.2006 Постановою про накладення адміністративного стягнення голова ГК „Центр-2” притягнутий до адміністративної відповідальності за зазначені вище правопорушення по статті 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. (т.1 арк.с.110).
27.03.2006 рішенням господарського суду міста Севастополя (справа №20-2/060, суддя Шевчук Н.Г.) Договір/2005 про надання послуг від 04.07.2005 визнаний удаваним правочином, який вчинений для приховування договору суборенди земельної ділянки.
Рішення суду від 04.07.2005 по справі №20-2/060 в апеляційному, касаційному порядку не оскаржувалось, набрало законної сили 14.04.2006.
06.07.2006 (вх.№С6266/42/1-06) Голова ГК „Центр-2” звернувся до Севастопольської міської державної адміністрації з проханням відхилити вимогу Начальника Управління по контролю за використанням та охороною земель м. Севастополя вих.№671 від 07.06.2006 з описом підстав виникнення нецільового використання частини земельної ділянкии (т.1 арк.с.72-74).
26.09.2006 на підставі ст. ст. 16, 19 Конституції України, ст. ст. 6, 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст. 16 Закону України „Про охорону земель” та наказу (розпорядження) Державною інспекцією по контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі проведена повторна перевірка виконання припису №000141 від 20.03.2006 ГК „Центр –2” (т.1 арк.с. 16).
В результаті повторної перевірки встановлено, що на землях житлової та громадської забудови в Гагарінському районі по вул. Героїв Бресту голова ГК „Центр –2” Коробчинський Н.А. в порушення ст. 96 Земельного кодексу України продовжує використовувати земельну ділянку приблизною площею 0,2275га для розміщення стоянки та зберігання автомобілів ПП “Севтранстрест” . По своєму цільовому призначенню дана земельна ділянка надана відповідачеві для встановлення та обслуговування металевих гаражів згідно договору на право тимчасового використання землі від 12.12.2000, реєстраційний №574.
Вказані факти відображені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства №741 (26-09/є.м. - 06) від 26.09.2006 (т.1 арк.с.16).
26.09.2006 голові ГК „Центр –2” Коробчинському М.О. виданий повторно припис №000744 про усунення порушень, виявлених в ході повторної перевірки 26.09.2006, протягом 30 днів (т.1 арк.с. 19).
29.09.2006 складені Постанова та Протокол про адміністративне правопорушення №000465 на підставі акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №741 (26-09/є.м. - 06) від 26.09.2006 (т.1 арк.с.17, 18).
02.07.2007 Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 2058 зафіксовано факт подальшого використання частини земельної ділянки для розміщення тимчасової зупинки для автомобілів маршрутних такси (т.1 арк.с.158-160).
31.07.2007 вих.№ 3-1/28-Ю, 29 Ю(д) Головне управління юстиції у м. Севастополі повідомило ГК „Центр-2”, що за результатами перевірки архівного виконавчого провадження встановлено, що дії державного виконавця по виконанню наказу господарського суду м. Севастополя № 20-2/060 від 30.05.2006 відповідають чинному законодавству; штрафи з ПП „Севтранстрест” стягнуті; 26.12.2006, 17.01.2007 державним виконавцем складені Акти про невиконання боржником рішення суду на підставі наказу № 20-2/060 від 30.05.2006; направлено матеріал для порушення кримінальної справи щодо директора ПП „Севтранстрест” (т.2 арк.с.19-20).
28.09.2007 відповідач самостійно виконав рішення господарського суду м. Севастополя від 27.03.2006 по справі № 20-2/060 про виселення з території ГК „Центр-2” ПП „Севтранстрест”, про що повідомив Начальника Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі (т.2 арк.с.18).
Рішення господарського суду м. Севастополя про виселення ПП „Севтранстрест” з земельної ділянки, орендованої відповідачем, не виконувалось з 14.04.2006, тобто півтора роки.
Спір виник у зв’язку з тим, що прокурор вважає, що відповідач використовує частину орендованої земельної ділянки не по цільовому призначенню. Відповідач вважає, що нецільове використання частини земельної ділянки виникло з вини органів державної влади м. Севастополя і існує протягом двох років у зв’язку з невиконанням рішення суду, його вина в цьому порушенні відсутня.
Правовідносини сторін регулюються статтями 8, 9, 19, 22, 55, 56 Конституції України, статтями 611, 614, 617, 651 Цивільного кодексу України, статтею 96 Земельного кодексу України, статтею 1 Закону України „Про землеустрій”, статтями 8, 13, 24, 25, 32 Закону України „Про оренду землі”, статтею 6 „Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” 1950 року, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Законом України „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17.07.1997 № 475/97-ВР зі змінами та доповненнями, Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 № 3477.
Статтею 13 Закону України „Про оренду землі” закріплено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про землеустрій”, цільове призначення земельної ділянки –це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Статтею 8 Закону України „Про оренду землі” закріплено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.
Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.
Суборенда як і оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
У відповідності до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.
Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор у позовній заяві самостійно визначає, у чому складається порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту, а також указує орган, уповноважений державою здійснювати функції в даних правовідносинах.
Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 8 квітня 1999 року про офіційне тлумачення статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор або його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме виявилося порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їхнього захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.
За правилами статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно зі статтею 24 Закону України „Про оренду землі” орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з Договором оренди. Серед зобов’язань орендодавця це положення відсутне.
Право та обов’язок поняття не тотожні.
Розпорядженням № 532/1 від 27.07.2004 Управління транспорту і зв’язку Севастопольської міської державної адміністрації „Про переведення пункту диспетчерського управління для автобусів, що працюють в режимі „маршрутних такси” маршрутів №№ 102, 109, 79 з вул. Б. Михайлова на вул. Гер. Бресту, 1” орендаря незаконно зобов’язано вчинити дії, які перешкоджали користуватись орендованою земельною ділянкою згідно умов Договору оренди та земельного законодавства.
Стаття 25 Закону України „Про оренду землі” містить перелік прав та обов’язків орендаря, в якій відсутнє використання земельної ділянки за цільовим призначенням.
Стаття 32 Закону України „Про оренду землі” містить підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими Законами України.
Порушення відповідачем статті 96 Земельного кодексу України та пункту 3.1.1. Договору оренди в частині забезпечення використання землі за цільовим призначенням сталось в силу випадку, без його вини, що підтверджується наступним.
Відповідач в силу юридичної неусвідомленості взяв на віру лист посадової особи, де малось посилання на розпорядження Орендодавця: Севастопольської міської державної адміністрації № 532/1 від 27.07.2004, де йому вказувалась на необхідність розмістити на території Гаражного кооперативу автостоянку маршрутних такси.
При викладених обставинах, підстави для задоволення позовних вимог прокурора відсутні, так як порушення цільового використання земельної ділянки в період з 04.07.2005 по 27.09.2005 мало місце в силу випадку, що передбачено статтею 617 Цивільного кодексу України, в інший період - з 27.09.2005 по 28.09.2007 відсутня вина відповідача в нецільовому використанні частини земельної ділянки, так як в цей період відповідач приймав заходи до усунення цих порушень або внесення змін в Договір оренди в цій частині.
Надане відповідачем листування з органами державної влади, правоохоронними органами, органами прокуратури та юстиції м. Севастополя та України в період з 2005 року по 2007 рік свідчить про те, що відповідач введений в оману листом заступника голови Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя, де містилось посилання на неіснуюче розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 532/1 від 27.07.2004, уклав договір від 04.07.2005, яким дав згоду на розміщення ПП „Севтранстрест”, що призвело до нецільового використання земельної ділянки, який з його ініціативи було визнано недійсним в судовому порядку за позовом прокурора, про що надані докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до статей 611, 617 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
- припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Особа, що не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином, несе відповідальність лише при наявності вини.
Суд не вбачає вини відповідача в недотриманні умов договору та земельного законодавства в частині забезпечення цільового використання земельної ділянки.
Відповідач надав докази відсутності його вини в порушенні зобов’язання по цільовому використанню земельної ділянки, так як стороною в Договорі оренди земельної ділянки № 574 від 12.12.2000, Орендодавцем є Севастопольська міська державна адміністрація, на розпорядження якої посилався заступник голови Гагарінської районної державної адміністрації Заєць І.М., за умислом цієї посадової особи та рішення Управління транспорту та зв’язку Севастопольської міської державної адміністрації відповідач допустив використання земельної ділянки не по цільовому призначенню, не забезпечив її цільове використання.
Доводи, мотиви, обґрунтування третьої особи спростовуються наданими в матеріали справи доказами.
Дії органів державної влади: Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя в особі заступника голови Заєць І.М. та Управління транспорту та зв’язку Севастопольської міської державної адміністрації, суд розцінює як втручання в самостійне господарювання на орендованій земельній ділянці, протиправне посягання на права відповідача. Це втручання відповідач, як законопослушна юридична особа поспішив виконати без перевірки їх правомірності та достовірності. Після виявлення недостовірності, неправомірності втручання почав приймати заходи по поновленню своїх прав Орендаря та на усунення порушень умов договору та земельного законодавства.
Все вищеперелічене дає суду право для висновку про непереконливість доводів прокурора, формальність позовних вимог без врахування того, що до звернення відповідача в правоохоронні органи, органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади з питань порушення ПП „Севтранстрест” земельного законодавства та причини, з яких це сталось, органи контролю: Державна інспекція по контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі, ніяких перевірок не проводила, протоколів і Приписів не складала. Перша перевірка здійснена в січні 2006 року, повторні –в березні та вересні 2006 року, липні 2007 року, після звернень відповідача.
Згідно зі статтями 8, 9, 19, 22, 55, 56 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до Закону України „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17.07.1997 № 475/97-ВР зі змінами та доповненнями, Україна приєдналась до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно з Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 № 3477 практика Європейського Суду і Європейська Конвенція застосовуються в Україні при прийнятті рішень. Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В даному випадку мало місце порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року: право на мирне володіння відповідачем майном. Втручання та неправомірне посягання Гагарінської районної державної адміністрації та Управління транспорту та зв’язку Севастопольської міської державної адміністрації в господарську діяльність відповідача переслідувало мету, не передбачену законом і було спрямовано на надмірне обмеження прав відповідача, а в майбутньому на їх скасування. Такі заходи не є необхідними в демократичному суспільстві.
Практика Європейського Суду свідчить, що втручання державної влади у використання права на майно має бути законним.
Позов прокурора не забезпечує рівновагу між інтересами особи і загального інтересу .
Міністерством юстиції України проаналізовані постановлені Європейським судом з прав людини 204 рішення щодо України, з яких у 200 констатовано порушення „Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини” 1950 року з боку держави та виділені системні проблеми, які призводять до неодноразового визнання судом порушень Конвенції, зокрема, участь прокурора в господарському процесі.
В своїй практиці Європейський суд наголошує, що принцип рівності процесуальних можливостей є одним із основоположних принципів права на справедливий судовий розгляд, яке закріпляється в пункті 1 статті 6 „Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” 1950 року. Це означає, що кожна із сторін не повинна мати явної переваги і що кожній із сторін повинна бути гарантована можливість представити свою справу на таких умовах, які не ставлять ії у менш сприятливе становище у порівнянні із іншою стороною (лист ДСА від 16.11.2006 № 14-6947/06).
Все вищеперелічене дає суду право для висновку про необґрунтованість та неспроможність позовних вимог та про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора повністю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 9, 19, 22, 55, 56 Конституції України, статтями 611, 614, 617, 651 Цивільного кодексу України, статтею 96 Земельного кодексу України, статтею 1 Закону України „Про землеустрій”, статтями 8, 13, 24, 25, 32 Закону України „Про оренду землі”, статтею 6 „Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” 1950 року, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Законом України „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17.07.1997 № 475/97-ВР зі змінами та доповненнями, Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 № 3477, статтями 22, 44-49, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суддя Ілюхіна Г.П.
Рішення оформлено і підписано
в порядку статті 84 ГПК України
08.10.2007