№2-6231/10        

                                               Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 вересня 2010 року                                                                        м. Київ  

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді                                          Мазурик О.Ф. ,

секретаря                                                  Коруни О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2010 року позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про вселення.

В обґрунтування позовних вимог у позові зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу частини квартири від 4 червня 2010 року він набув право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1.

1/3 частини вказаної квартири належить відповідачці ОСОБА_2 на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05.03.2009 року, але відповідачка не скористалася правом переважної купівлі 2/3 частин квартири. Фактично в квартирі не проживає, хоча в ній зареєстрована.

Вважає, що він як співвласник квартири має право на володіння та користування нею.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив зазначені в позові обставини, підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити та вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.

Відповідач у судовому засіданні позов визнала в частині вселення та пояснила, що вона є інвалідом І групи, а тому звільнена від сплати судових витрат.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи і перевіривши їх наявними у справі письмовими доказами, заслухавши представника позивача та відповідача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності  будинок (частину будинку), квартиру, користуються  ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

З матеріалів справи, а саме з договору купівлі-продажу частини квартири від 04.06.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шнирьовою Г.М., що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с.5-6).

Відповідно до довідки форми 3, виданої 26.05.2010 року КП «ЖЕО-103» Голосіївської районної у м. Києві ради, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.7).

Жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користуватися жилим будинком (квартирою), крім випадків установлених законодавством (ст. 155 ЖК України).

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

            Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що спірна квартира належить на праві приватної власності двом особам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.6).

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власник приватизованого житла має право розпорядитися квартирою (будинком) на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди не заборонені законом.

З огляду на викладене та враховуючи те, що права ОСОБА_1 як власника квартири порушені і він позбавлений права на вільний розсуд користуватися та розпоряджатися своїм майном, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про вселення його до спірної квартири підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що від сплати судових витрат звільнена, оскільки є інвалідом І групи безстроково.

Згідно ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, ст. 391 ЦК України, ст.ст. 150, 155 ЖК України, Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» та керуючись ст. ст. 10, 11, 36, 59, 60, 61, 169,  212-214, 218, 223 ЦПК України,  

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення – задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.

          Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти  днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

            Суддя