Справа № 2-3402/10

                                                                                                                                              2010 р.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06 серпня 2010 р.                                                                                               м. Білгород-Дністровський

           Білгород – Дністровський міськрайонний  суд  Одеської області у складі:

           головуючого – одноосібно судді  Толкаченко О.О.,

 при секретарі – Ткаченко О.М.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:  

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності, а саме просить суд визнати право власності у порядку успадкування за заповітом ОСОБА_1 садибного АДРЕСА_1

Позивача ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати без його участі, та зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача – Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, згідно якої просив справу розглядати без його участі, та зазначив, що проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд  вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД №НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по Білгород-Дністровському району Білгород-Дністровського управління юстиції, актовий запис за № 13, яка залишила на ім’я позивача заповіт, посвідчений 15 березня 2005 року секретарем Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Адамчук О.М., та зареєстровано в реєстрі за № 171.

На день смерті ОСОБА_2, згідно довідки, виданої Монашівською сільською Радою № 83 від 14 квітня 2010 року та Технічного паспорту на садибний житловий будинок, належав житловий АДРЕСА_1

Після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини згідно заповіту, але йому було відмовлено у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 за життя не оформила право власності на житловий будинок, що підтверджується довідкою № 652 від 09.04.2009 року, виданою начальником КП «Білгород-Дністровське БТІ», тому позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок», право власності на житловий будинок, збудований громадянином на відведеній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Згідно ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.  

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.  

Згідно ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи, що інших спадкоємців, які б мали право на обов’язкову частку у спадщині немає, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1216, 1274, 1269, 1261 ЦК України, ст.ст. 130, 174, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності – задовольнити.

Визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно у вигляді житлового АДРЕСА_1

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набрало сили 17 серпня 2010 року.

Суддя:                                /підпис/                                                                                              О.О. Толкаченко

З оригіналом вірно:                    

Голова суду                             М. В. Смаглій