ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
У Х В А Л А
07.09.10 р. Справа № 25/127пн
за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк
до відповідача відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк
про:
- зобов’язання ВАТ „Донецькобленерго” припинити дії, що створюють загрозу порушення права позивача на отримання електричної енергії;
- заборону ВАТ „Донецькобленерго” припиняти постачання електричної енергії позивачу на підставі несплати заборгованості за недооблікований обсяг електроенергії на суму 48211грн.27коп.
Суддя Бойко І.А.
При секретарі судового засідання Якименко О.М.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність № 2031 від 14.05.2010р.);
від відповідача: Калитвянська С.О. – заступник начальника відділу правового забезпечення (довіреність № 203-10 „Д” від 31.12.2009р.).
Позивач – фізична особа – підприємець ОСОБА_1 м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк про зобов’язання ВАТ „Донецькобленерго” припинити дії, що створюють загрозу порушення права позивача на отримання електричної енергії та заборону ВАТ „Донецькобленерго” припиняти постачання електричної енергії позивачу на підставі несплати заборгованості за недооблікований обсяг електроенергії на суму 48211грн.27коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про на користування електричною енергією № 4725 від 17.07.2002р., додаткову угоду № 1 від 23.02.2007р., додаткову угоду № 3 від 05.02.2007р., додаткову угоду № 2 від 23.02.2007р., додаткову угоду від 25.06.2007р. додаткову угоду № 5 від 27.09.2007р., додаток № 5 до договору „Порядок розрахунків”, додаток № 2 до договору „Перелік встановлення електролічильників з урахуванням тарифної групи точок вводу, за якими здійснюється розрахунок за спожиту електричну енергію”, акт – вимогу № 012991 від 29.09.2009р., акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження № 117200 від 29.05.2009р., акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження № 117543 від 14.08.2009р., акт перевірки усунень порушень „Правил користування елек4ричною енергією” № 034525 від 14.08.2009р., акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1кВ № 167817 від 14.08.2009р., акт про порушення ПКЕЕ № 031804 від 14.08.2009р., протокол засідання комісії № 340 від 27.04.2010р., повідомлення № 21ю3/367 від 27.04.2010р., рахунок – фактуру № 4725 від 16.03.2010р., ухвалу господарського суду Донецької області по справі № 20/134а від 08.07.2010р., висновок спеціаліста № 843 від 25.08.2009р.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, посилаючись на відповідність дій відповідача ЗУ „Про електроенергетику” та Правил користування електричною енергією.
У судовому засіданні сторони повідомили, що станом на день слухання справи об’єкт відповідача не відключено від енергопостачання (протокол с/з від 07.09.2010р.).
Розглянувши матеріали господарської справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено.
Предметом позовних вимог у даній справі є зобов’язання ВАТ „Донецькобленерго” припинити дії, що створюють загрозу порушення права позивача на отримання електричної енергії та заборона ВАТ „Донецькобленерго” припиняти постачання електричної енергії позивачу на підставі несплати заборгованості за недооблікований обсяг електроенергії на суму 48211грн.27коп.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси суб'єктів захищаються шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Окрім того, права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, відповідно до вимог ст. 21 Цивільного кодексу України, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Водночас, статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство. 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Як вже зазначалося, позивач як спосіб захисту свого порушеного права та законних інтересів, вибрав предметом спору зобов’язання ВАТ „Донецькобленерго” припинити дії, що створюють загрозу порушення права позивача на отримання електричної енергії та заборону ВАТ „Донецькобленерго” припиняти постачання електричної енергії позивачу на підставі несплати заборгованості за недооблікований обсяг електроенергії на суму 48211грн.27коп.
З огляду на вибраний позивачем спосіб захисту, суд робить висновок, що припинити дії, порушуючи право позивача, слід шляхом заборони ВАТ „Донецькобленерго” припиняти постачання електричної енергії позивачу на підставі несплати заборгованості за недооблікований обсяг електроенергії на суму 48211грн.27коп., яка нарахована за актом про „Порушення правил користування електроенергією” № 031804 від 14.08.2009р.
При цьому, підставою вибраного позивачем предмету спору є саме Акт про порушення „Правил користування електричною енергією” № 031804 від 14.08.2009р. та Рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією № 340 від 27.04.2010р., яке оформлене протоколом № 340 засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та визначення обсягу недооблікованої електроенергії, а також суми завданих збитків від 27.04.2010р., складеним, в свою чергу, на підставі зазначеного акту про порушення ПКЕЕ, за своїми ознаками до актів, які носять характер обов'язкових до виконання ненормативних актів не відноситься. На підставі протоколу здійснюється лише нарахування недооблікованої електроенергії внаслідок порушення Споживачем ПКЕЕ, відображених в акті про порушення ПКЕЕ.
Відповідно до п. 6.43. Правил користування електричною енергією, споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. Спірні питання, які виникають між сторонами, при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.
За таких обставин, Акт про порушення „Правил користування електричною енергією” № 031804 від 14.08.2009р. та Рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією № 340 від 27.04.2010р., яке оформлене протоколом № 340 засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та визначення обсягу недооблікованої електроенергії, а також суми завданих збитків від 27.04.2010р., безпосередньо не тягнуть для споживача негативних правових наслідків у вигляді примусового стягнення вартості додаткового обсягу електроенергії.
Отже, Акт про порушення „Правил користування електричною енергією” № 031804 від 14.08.2009р. та Рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією № 340 від 27.04.2010р., яке оформлене протоколом № 340 засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та визначення обсягу недооблікованої електроенергії, а також суми завданих збитків від 27.04.2010р., можуть бути використані в якості доказів у разі звернення відповідача до суду з позовом про стягнення розміру недоврахованої електроенергії, або звернення позивача з позовом про зобов'язання відповідача поновити поставку електроенергії, тощо, і підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку провадження по справі № 25/127пн припинити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського кодексу України, оскільки вказаний спір не відноситься до підвідомчості господарських судів та не підлягає розгляду в них.
Відповідно до п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993, з змінами, з урахуванням п. 9 роз’яснень ВГСУ № 02-5/612 від 23.08.1994 „Про деякі питання практики застосування статей 80 і 81 Господарського процесуального кодексу України”, з змінами, останні зміни від 29.12.2008, витрати по сплаті державного мита підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України. За аналогією також підлягають поверненню з Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі вищевикладеного, згідно ст. ст. 15, 16, 21 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 22, 43, п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993, з змінами, суд
У Х В А Л И В :
Провадження у справі № 25/127пн за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк до відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк про зобов’язання ВАТ „Донецькобленерго” припинити дії, що створюють загрозу порушення права позивача на отримання електричної енергії та заборону ВАТ „Донецькобленерго” припиняти постачання електричної енергії позивачу на підставі несплати заборгованості за недооблікований обсяг електроенергії на суму 48211грн.27коп., припинити, оскільки такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Позивачу видати довідки на повернення з Державного бюджету України державного мита в сумі 85грн.00коп. та витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.
Додаток (тільки позивачу): довідки на повернення з Державного бюджету України державного мита в сумі 85грн.00коп. та витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп., оригінал банківської квитанції № 241 від 14.05.2010р. на суму сплаченого держмита у розмірі 85грн.00коп. та оригінал банківської квитанції № 243 від 14.05.2010р. на суму сплачених витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн.00коп.
Суддя
Вик. Якименко О.М.
Надруковано 3 примірники:
1 прим.–позивачу;
1 прим. –відповідачу;
1 прим. –до справи
.