ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2010 р. Справа № 2-а-3298/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю:
представників позивача: Порхун Л.М., Вишневської М.В., Коваленко М.А., що діють на підставі довіренностей
представника відповідача: Барана М.Е., що діє на підставі договору
відповідача: Вільчинського В.Г
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області
до: Вінницької обласної клінічної дитячої інфекційної лікарні
про: стягнення коштів, витрачених в порушення вимог чинного законодавства
ВСТАНОВИВ :
Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області заявлено позов до Вінницької обласної клінічної дитячої інфекційної лікарні про стягнення у дохід обласного бюджету коштів у сумі 12533,33 грн. витрачених в порушення вимог чинного законодавства.
Позов мотивовано тим, що за результатами проведеної контрольно-ревізійним управлінням ревізією використання бюджетних коштів збереження матеріальних цінностей, стану та достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Вінницькій обласній клінічній дитячій інфекційній лікарні за період з 01.01.2007 року по 01.01.2010 року встановлені порушення відповідачем, зокрема п.5.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 року №1949 «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладання податку на додану вартість» (далі – Постанова №1949).
Внаслідок незаконного включення відповідачем до вартості автомобіля суми ПДВ, адміністрацією лікарні в жовтні 2007 року було зайво сплачено постачальникам кошти в сумі 12533,33 грн., що є податком на додану вартість.
За вказаних обставин, позивач на підставі п. 8 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами.
Ухвалою суду від 31.08.10 р. відкрито провадження у справі.
В зв’язку з допущенням технічної помилки при підготовці адміністративного позову та стягненням зазначеної суми в дохід обласного бюджету представником позивача до початку судового розгляду уточнено позовні вимоги, про що була подана відповідна заява, яка долучена до матеріалів справи.
Судом остаточні вимоги прийнято на підставі ст. 49, ч.1 ст.51, ст.133 КАС України.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити його, обгрунтовуючи вимоги обставинами, що викладені в позовній заяві.
Відповідач та його представник позов не визнали з підстав викладених в письмових запереченнях проти позову, які долучені до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Вінницька обласна клінічна дитяча інфекційна лікарня є лікувальним закладом комунальної форми власності, розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 68.
У січні-лютому 2010 року контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області відповідно до плану роботи на I квартал 2010 року, на підставі направлень виданих начальником КРУ у Вінницькій області, контролерами-ревізорами проведено ревізію використання бюджетних коштів, збереження матеріальних цінностей, стану та достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Вінницькій обласній клінічній дитячій інфекційній лікарні за період з 01.01.2007 року по 01.01.2010 року.
Ревізією встановлено, що в порушення п.5.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Постанови №1949 в частині звільнення від обкладення податком на додану вартість виробів медичного призначення (санітарного автомобіля ГАЗ-2752 АХШДУ), та організації контролю за прийманням первинних документів, в жовтні 2007 року відповідачем зайво сплачено постачальнику – підприємству «Автоінвестстрой-Вінниця» податку на додану вартість в загальній сумі 12533,33 грн. за придбання автомобіля швидкої допомоги.
Управлінням, відповідно до ст. 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, на адресу професійно-технічного училища направлено лист №02-04-20-14/1425 з вимогою до 05.04.10 р. вжити заходів щодо повного відшкодування вищезазначених та інших порушень та перерахування відповідних сум в дохід міського бюджету. Проте, станом на 22.07.10 р. відповідачем не вжито заходів щодо відшкодування за рахунок винних осіб незаконних видатків в загальній сумі 12533,33 грн.
Згідно матеріалів справи та пояснень представників позивача вбачається, що позивач у даній випадку звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача в дохід обласного бюджету кошти в сумі 12533,33 грн., витрачених в порушення вимог чинного законодавства.
Відмовляючи в позові, суд виходив з наступного.
Судом, при оцінці доказів поданих суб’єктом владного повноваження (КРУ у Вінницькій області), проведено аналіз статті 3 КАС України, згідно якою під справою адміністративної юрисдикції розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб’єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В силу ч. 5 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках встановлених законом.
Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивачем у адміністративній справі також є суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
За положеннями пункту 5 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень можуть бути позивачами у справі у випадках, встановлених законом.
З аналізу зазначених вище процесуальних норм випливає, що до адміністративної юрисдикції також відносяться спори, позивачем у яких є суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб’єкта владних повноважень є здійснення цим суб’єктом владних управлінських функцій, при цьому функції повинні здійснюватись суб’єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, нормами КАС суб’єкту владних повноважень надано право звертатись з позовом до суду у виняткових випадках, тільки в межах, наданих їм повноважень, та на виконання відповідних функцій.
Повноваження державної контрольно-ревізійної служби визначені Законом України «Про державну контрольно –ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі – Закон №2939).
Статтею 2 Закону №2939 встановлено, що головним завданням державної контрольно –ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням державних фінансових ресурсів, який реалізується через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово –господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних актів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Згідно статті 10 Закону №2939 чітко визначені права державної контрольно-ревізійної служби. Зокрема п 8. вказаної норми передбачено право КРУ у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства, та п. 10 - звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою незабезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Проведений аналіз дає змогу суду дійти висновку, щодо відсутності інших підстав для звернення даного суб’єкта владних повноважень до суду, окрім тих, що наведені у Законі. Держава наділила контрольно-ревізійну службу правом на звернення до суду із заявою в інтересах держави.
Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області звернулось до суду з позовом до Вінницької обласної клінічної дитячої інфекційної лікарні з вимогою стягнення в дохід обласного бюджету коштів у сумі 12533,33 грн., витрачених підконтрольною установою з порушенням податкового законодавства.
Отже, предметом спору в даній справі є стягнення грошових коштів витрачених підконтрольною установою з порушенням законодавства. Такі вимоги позивача виходять за межі наданих йому ст.10 Закону №2939 повноважень.
Не має ознак публічно правового спір за участю суб’єкта владних повноважень, з одного боку, та суб’єкта приватного права, юридичної особи з іншого, коли управлінські дії суб’єкта владних повноважень не визначені нормами законодавства.
Таким чином суд дійшов висновку, що дана справа не відповідає нормативному визначенню справи адміністративної юрисдикції, оскільки предмет спору не заснований на адміністративному, іншому владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських або контрольних функцій позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вищенаведене свідчить про те, що позивач у зазначених спірних відносинах не здійснює владних управлінських функцій, а відтак не має визначених Кодексом адміністративного судочинства України ознак суб’єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Таким чином аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності суд вважає, що вимоги позивача виходять за межі його компетенції, що визначені ст.10 Закону №2939, а тому позов не є обґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В позові контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області до Вінницької обласної клінічної дитячої інфекційної лікарні про стягнення коштів, витрачених в порушення вимог чинного законодавства - відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 21.09.10
Копію постанови в повному обсязі сторони можуть одержати 22.09.2010 року о 14:00.
Суддя. /підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна.
Суддя:
Секретар:
17.09.2010