ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2010 р. Справа № 2-а-3329/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом: прокурора Томашпільського району Вінницької області в інтересах держави в особі Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості по єдиному податку в сумі 418,10 грн.
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся прокурор Томашпільського району Вінницької області в інтересах держави в особі Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції (далі – позивач) з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач) заборгованості по єдиному податку в сумі 418,10 грн. Позов мотивовано тим, що відповідач не сплатив відповідні суми єдиного податку згідно із чинним законодавством України, що підтверджується наданими у справу матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень ст. 183-2 КАС України у даній адміністративній справі застосовується скорочене провадження, ухвалою від 20 серпня 2010 року відкрив скорочене провадження у даній справі та запропонував відповідачу в 10-денний термін надати письмові заперечення проти позову.
Відповідач надав у визначений строк квитанцію про сплату заборгованості в повному обсязі (а.с.17).
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, як фізична особа-підприємець, зареєстрована Томашпільською районною державною адміністрацією Вінницької області 27.03.2003 р. (а.с.6) та як платник єдиного податку взята на облік в Томашпільському відділенні Крижопільської МДПІ (а.с.7).
На підставі поданих позивачем доказів, а саме: актів щодо своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання від 25.03.2010 р. та від 09.06.2010 р. (а.с.8,9), корінців податкових повідомлень-рішень форми “Ш” № 0009501700/0 від 09.06.2010 р. та №0006571700/0 від 25.03.2010 р. (а.с.10), довідки про заборгованість відповідача станом на 03.08.2010 р. (а.с.12), судом встановлено, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є непогашена заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 418,10 грн.
Судом також встановлено, що позивачем надсилались на адресу відповідача вимоги про сплату боргу, а саме: перша податкова вимога №1/31 від 21.01.2009 р. та друга податкова вимога №2/51 від 25.02.2009 р. (а.с.11).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Відповідно до абз. 2 п. 2 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 р. (із змінами і доповненнями) “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (далі - Указ) ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Абзацом 1 п. 2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого Наказом ДПА України № 599 від 29.10.1999 р. (далі Порядок) визначено, що підставою для видачі Свідоцтва є подання суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності подається за умови сплати всіх установлених податків та обов’язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.
Абзац 4 п. 2 Порядку зазначає, що у разі щомісячної сплати єдиного податку, його сплата здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалася попередня сплата єдиного податку.
Абзац 2 п. 5 Указу передбачає, що суб’єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Підпунктом 3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що виключно за рішенням суду в рахунок погашення податкового боргу можуть бути примусово стягнені активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності), що належать юридичній та фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Частиною 1 статті 11 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність, сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем надано суду доказ сплати боргу в повному обсязі, а саме квитанцію № 532744 від 19.08.2010 р. (а.с.17), яку суд розцінює як визнання відповідачем позову.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 183-2, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції заборгованість по єдиному податку в сумі 418 (чотириста вісімнадцять) грн. 10 коп.
Постанову звернути до негайного виконання.
Порядок і строки апеляційного оскарження постанови визначені ст.ст. 183-2, 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович