ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2010 р. Справа № 2-а-3280/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику
до: приватного підприємства "Майстер"
про: стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ :
До суду звернулося управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику (далі - позивач) з позовом до приватного підприємства “Майстер” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, мотивуючи його наступним.
Позивач вважає, що відповідачем в порушення положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в установлений строк та в повному обсязі не здійснена сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України за червень 2010 року, а тому за ним рахується заборгованість перед Пенсійним фондом України в сумі 5898,44 грн.
Згодом представник позивача надав суду заяву про зміну розміру позовних вимог, згідно з якою за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України за червень та липень 2010 року в загальній сумі 13002,50 грн. (а.с.19).
Позивач надав суду заяву, у відповідності до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи провести без участі його представника (а.с.17).
Відповідач надав суду заяву про визнання позовних вимог в сумі 13002,50 грн. в повному обсязі та просив розгляд справи провести без участі його представника (а.с.18).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до положень ч. 4 ст. 122 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Приватне підприємство “Майстер” здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 18.03.2003 р. (а.с.4).
З матеріалів справи вбачається, що в якості платника страхових внесків відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмільнику (а.с.3).
Внаслідок несплати коштів на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за червень та липень 2010 року за відповідачем утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків перед управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмільнику в сумі 13002,50 грн., що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за червень та липень 2010 року (а.с.5,20) та заявою відповідача про визнання остаточних позовних вимог в повному обсязі (а.с.18).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з нижченаведеного.
Згідно з п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Статтею 15 Закону передбачено, що платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
В силу ч. 3 ст. 18 вищевказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки особисто, або через органи прокуратури на які покладено функції представництва інтересів держави в суді.
Оцінюючи визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд бере до уваги наступне.
Частиною третьою ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з ч. 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, сума, відображена в заяві про зміну розміру позовних вимог, підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 122, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства "Майстер" (код ЄДРПОУ 32232299, вул. Леніна, 56, м. Хмільник, Вінницької області) на користь управління Пенсійного фонду України у Хмільнику Вінницької області заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 13002 (тринадцять тисяч дві) грн. 50 коп.
Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович