ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" вересня 2010 р. м. Київ К-23560/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Гуріна М.І. (суддя-доповідач)
суддів Амєліна С.Є.
Кобилянського М.Г.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська про визнання бездіяльності незаконною та стягнення підвищення до пенсії, –
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська про визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання перерахувати доплату до пенсії. Позивач зазначив, що є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на відмову відповідача проводити нарахування та виплату вказаного підвищення до пенсії, позивач, після уточнення позовних вимог, просив суд визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська та зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити йому щомісячне довічне грошове утримання у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 28 грудня 2007 року позов задоволено. Визнано незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська перерахувати та виплатити ОСОБА_4 щомісячне довічне грошове утримання у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2008 року змінено постанову Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 28 грудня 2007 року, викладено її резолютивну частину в такій редакції: “Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська щодо несвоєчасного перерахунку та виплати пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 31.11.2007 року та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська перерахувати та виплатити ОСОБА_4 пенсію у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.11.2007 року ”.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2008 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 є дитиною війни та отримує пенсію за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла до 01.01.2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позов, дійшли правильного висновку про те, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Однак, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, зазначивши, що відповідач зобов’язаний перерахувати та виплатити позивачу пенсію у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.11.2007 року, оскільки такі виплати мають проводитись, у відповідності до рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, до кінця 2007 року. Тобто позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є незаконною.
Відповідно до ст. 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції в зазначеній частині підлягає зміні.
Станом на 09 липня 2007 року розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Керуючись статтями 160, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2008 року змінити. Абзац 3 резолютивної частини викласти в такій редакції: “Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська щодо не нарахування та не проведення виплат ОСОБА_4 підвищення до пенсії. Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська нарахувати та виплатити ОСОБА_4 згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року”.
В решті постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2008 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, встановлених главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
ГоловуючийМ.І. Гурін
СуддіС.Є. Амєлін
М.Г. Кобилянський
Д.В. Ліпський
В.В. Юрченко