Судове рішення #11090131

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2а-11796/09/2570                                   Головуючий у 1-й інстанції:   Соломко І.І.  

Суддя-доповідач:  Земляна Г.В.


У Х В А Л А

Іменем України

"15" вересня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

     

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                          головуючого –судді Земляної Г.В.

                                          суддів                         Зайця В.С., Цвіркуна Ю.І.

                                         

          розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Чернігівбуд»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова до відкритого акціонерного товариства «Чернігівбуд»про стягнення сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -  

    

В С Т А Н О В И Л А:

           Позивач Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова (далі УПФУ, позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Чернігівбуд»(далі ВАТ  «Чернігівбуд», відповідач) суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної за пунктом «б-з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в сумі 164507,92 гривень.

  Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 164507 гривень на користь позивача.

           Не погоджуючись з зазначеним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та ухвалити нове рішення, яким позов відмовити у задоволені позову.

        Сторони у судове засідання не з’явилися. Про день і час слухання справи були сповіщені належним чином і завчасно. Причин неявки до судового засідання не надали.

        Відповідно до ст. 197 КАС України справа розглянуто судом у порядку письмового провадження.

         Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

         Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

        Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам, дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

         Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути із відповідача  на його користь суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивачем вказано на незаконні дії відповідача, зазначено суму, яку він просить стягнути та наведено розрахунок стягнення.

  Суд першої інстанції дійшов висновку, що за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ у розмірі 165407,92 грн.   

    З таким висновком суду не можна не погодитися, враховуючи наступне.

    Позивач зареєстрований в якості платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за № 25050314 від 08.04.1999 року та перебуває на обліку в УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова.

     Статтею 13  Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.91 № 1788-ХІ зі змінами та доповненнями визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17 лютого 2000 року вказана стаття крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».     

      Законом України «Про внесення змін до деяких законів України»від 17.02.2000 року № 1461-ІІІ порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»- виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».    

      Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», зі змінами та доповненнями, передбачено, що платники збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об’єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.     

     Зокрема, у відповідності до вимог Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об’єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».     

      Розмір сум до  відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях,   які   формуються   працівниками   Пенсійного   фонду   України,   а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні  місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п.п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду №21-1 від 19.12.2003 року зі змінами та доповненнями).     

    Абзацом 5 пункту 2 Розділу ХV«Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який з 01.01.2006 року стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до п.п. «б»-«е»та «ж»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядку відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у ст.1 (п.п.1, 2) Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.     

     У відповідності з вимогами ст. 3 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», платники збору на обов’язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.     

    Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується розрахунком сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»згідно з яким, відповідачу станом на 02.11.2009 року необхідно було покрити витрати на виплату та доставку пенсії, виплаченої у 2009 році в сумі 165407,92 гривень.         

   Беручи до уваги те, що суми страхових внесків до Пенсійного фонду України відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості не надано, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено  належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

       При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 –204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

     Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

     Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Оскільки судом першої інстанції постановлено обґрунтоване рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, то підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 4, 8-11, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,  

У Х В А Л И Л А :

        Апеляційну скаргу відкритого акционерного товариства «Чернігівбуд» залишити без задоволення.  

        Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.


    Головуючий:                                                                           Г.В. Земляна

Судді:                                                                                       В.С.Заяць  

                                                                                                Ю.І.Цвіркун

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація