ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" вересня 2010 р. м. Київ К-3098/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Гуріна М.І. (суддя-доповідач)
суддів Амєліна С.Є.
Кобилянського М.Г.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Тернопільського обласного військового комісаріату на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 04 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії, виплату недоотриманих сум, –
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок призначеної пенсії з врахуванням щомісячної надбавки у розмірі 40% посадового окладу, відповідно до Указу Президента України від 14.07.1999 року №847 з 01.09.1999 року до 31.12.2002 року та щомісячної премії в розмірі 33,3%, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців», по 01.01.2003 року.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 травня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 04 липня 2006 року, позов задоволено частково. Зобов’язано Тернопільський обласний військовий комісаріат зарахувати премію в грошове забезпечення, з якого нараховується пенсія позивачу; провести перерахунок розміру пенсії та виплатити донараховану суму по 01 січня 2005 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 04 липня 2006 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачу, після звільнення з військової служби у 1996 році в запас, призначена пенсія за вислугу років.
Також встановлено, що отримувана на момент звільнення премія за Указом Президента України від 14.07.1995 № 615/95 “Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України” розміром у 33,3 % позивачеві для визначення пенсії не врахована.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що премія є одним із видів додаткового щомісячного грошового забезпечення і підлягає врахуванню при обчисленні розміру пенсії.
З такими висновками судів погодитись не можна.
Відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей” при обчисленні пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби, розмір яких визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарні місяці служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією.
Таким чином, зазначеними нормами права визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб складається із основних видів (окладу за штатною посадою, окладу за військове або спеціальне звання та процентної надбавки за вислугу років) і додаткових, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Законом України “Про внесення змін до статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” від 15.06.2004 року статтю 43 доповнено новою частиною дев’ятою, за змістом якої при обчисленні пенсій військовослужбовців в розрахунок включаються щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством на день призначення цих пенсій.
Закон України “Про внесення змін до статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, яким передбачено перерахунок пенсії, вступив в законну силу з 01.01.2005 року, і на правовідносини, що виникли раніше він не поширюється.
Оскільки позивач під час проходження служби не отримував оскаржуваних надбавок, а щомісячна премія до 01.01.2005 року законодавством не була віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій військовослужбовцям, то підстав для їх включення в грошове забезпечення при обчисленні пенсії за законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01.01.2005 року, немає.
Крім того, статтею 2 Прикінцевих положень Закону України від 15.06.2004 року передбачено, що особи, яким раніше призначено пенсії, мають право на їх перерахунок з урахуванням положень нового закону на виплату 50% перерахованої пенсії з 01.01.2005 року, а з 01.01.2006 року –100% перерахованої пенсії з врахуванням премії в розмірах встановлених законодавством.
Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень в частині, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції змінити.
Керуючись статтями 160, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Тернопільського обласного військового комісаріату задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 04 липня 2006 року скасувати.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 травня 2006 року змінити.
Скасувати рішення суду в частині зобов’язання Тернопільський обласний військовий комісаріат зарахувати премію в грошове забезпечення ОСОБА_4 та у задоволенні позову в цій частині відмовити.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, встановлених главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
ГоловуючийМ.І. Гурін
СуддіС.Є. Амєлін
М.Г. Кобилянський
Д.В. Ліпський
В.В. Юрченко