КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-3859/09/2370                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Лічевецький І.О.

Суддя-доповідач:  Ізмайлова Т.Л.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2010 р.                                                                                 м. Київ

Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

          головуючого  судді                                                                Ізмайлової Т.Л.

          суддів                                                                                   Костюк Л.О., Шостака О.О.

          при  секретарі                                                                      Тарадайко Е.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу                             Комунального підприємства «Виробничо житлове ремонтно-експлуатаційне управління №7»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року в справі за позовом КП «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 7»до державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області, треті особи –виконавчий комітет Черкаської міської ради, обласний комітет профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування  населення України, про скасування рішення про застосування економічних санкцій,-  

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області про скасування рішення державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області від 20 липня 2009 року № 106.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

          Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, необґрунтованість та невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвели до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні КП «ВЖ РЕУ №7»було замінено на належного апелянта КП «Соснівська служба утримання будинків», оскільки відповідно до рішення четвертої сесії Черкаської міської ради від 16 липня 2009 року № 4-1343 «Про припинення комунальних підприємств житлово-комунального господарства міста»КП «Соснівська СУБ»є правонаступником КП «ВЖ РЕУ № 7.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення»від 03.12.1990 року, державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних цін і тарифів.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських над належить, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Частиною третьою статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24 червня 2004 року встановлено, що органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначений Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений постановою КМУ від 12 липня 2005 року № 560.

За змістом цього Порядку під час розрахунку розміру тарифів (нормативних витрат, пов’язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) враховуються, зокрема, середньомісячні витрати на оплату праці (заробітна плата).

15 червня 2007 року між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України укладено Галузеву Угоду на 2007 – 2009 роки.

Відповідно до розділу І цієї Угоди, сторони визнають Угоду як чинний правовий акт, на підставі якого здійснюється регулювання трудових відносин та соціально –економічних питань в житлово-комунальному господарстві.

Відповідно до підпункту 3.1.3 цієї Угоди, мінімальна тарифна ставка (оклад) за просту некваліфіковану працю встановлюється у розмірі не нижче визначеної законодавством мінімальної заробітної плати, а мінімальна тарифна ставка робітника I розряду - у розмірі не менше 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Цим же пунктом встановлено єдину сітку міжрозрядних тарифних коефіцієнтів згідно з додатком 1 до цієї Угоди; коефіцієнти співвідношень мінімальної тарифної ставки робітника I розряду (місячної тарифної ставки) за підгалузями та видами робіт до встановленої угодою мінімальної тарифної ставки робітника і розряду та коефіцієнти співвідношень мінімальної місячної тарифної ставки (окладу) за просту кваліфіковану працю згідно з додатком 2 до цієї Угоди; коефіцієнти співвідношень розмірів тарифних ставок (окладів) технічних службовців до встановленого Угодою мінімального розміру місячної тарифної ставки (окладу) за просту некваліфіковану працю згідно з додатком 3 до цієї Угоди; коефіцієнти співвідношень розмірів місячних посадових окладів керівних працівників, професіоналів і фахівців до мінімальної тарифної ставки робітника і розряду основного виробництва(мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії) згідно з додатком 4 до цієї Угоди.

Зазначені коефіцієнти є мінімальними гарантіями в оплаті праці.

В даний пункт були внесені зміни з 28.01.2009 року, відповідно до якого мінімальна тарифна ставка (оклад) за просту некваліфіковану працю встановлюється у розмірі не нижче визначеної законодавством мінімальної заробітної плати, а мінімальна тарифна ставка робітника I розряду - у розмірі не менше 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом; встановлено єдину сітку міжрозрядних тарифних коефіцієнтів згідно з додатком N 1 до цієї угоди; коефіцієнти співвідношення мінімальної тарифної ставки робітника I розряду (місячної тарифної ставки) за підгалузями, видами робіт та окремими професіями до встановленої угодою мінімальної тарифної ставки робітника I розряду згідно з додатком N 2 до цієї угоди; коефіцієнти співвідношення мінімальної тарифної ставки робітника I розряду (місячної тарифної ставки) за підгалузями, видами робіт та окремими професіями до встановленої угодою мінімальної тарифної ставки робітника I розряду згідно з додатком N 2 до цієї угоди; коефіцієнти співвідношення розмірів мінімальних місячних посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців до мінімальної тарифної ставки робітника I розряду основного виробництва (мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії), встановлених в колективному договорі згідно з додатком N 3 до цієї угоди.

Актом перевірки (а.с.8) встановлено, що при розрахунку тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які затверджені рішеннями Черкаського міськвиконкому від 25.11.2008 року № 1747 та введені в дію з 01.12.2008 року, посадові оклади керівних працівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, робітників, заробітна плата яких є значною складовою тарифів, розраховані з порушенням галузевої Угоди між Міністерством з питань ЖКГ України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2007-2009 роки.

При цьому в акті перевірки відповідач зазначає, що коефіцієнт підгалузі застосовується лише при розрахунку тарифної ставки робітників за підгалузями та за просту кваліфіковану працю згідно з додатком 2 до Угод.

З таким висновком погодився і суд першої інстанції.

За фактом розрахунку посадових окладів, коефіцієнт підгалузі застосовано для всіх категорій працівників, що призвело до збільшення посадових окладів, і відповідно збільшення загального фонду оплату праці.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, а також з  висновками, які здійснені перевіряючи в ході перевірки, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач при розрахунку тарифів за спірний період не врахував, що протягом цього часу мінімальна заробітна плата декілька разів зростала.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем за весь спірний період застосовувався розмір заробітної плати  525 грн., який затверджений Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», хоча вже з 01 лютого 2009 року цей розмір змінився на 545 грн., що і було враховано позивачем.

Так само і у 2009 році розмір мінімальної заробітної постійно змінювався, що і стало підставою для зміни розмірів оплати праці працівників позивачу.

Крім цього, як вбачається з листа Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 28.05.2009 року № 8/9-5577 (а.с.16), посадові оклади керівних працівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців визначаються згідно з додатком 3 Угоди.

Враховуючи наведене посадовий оклад, наприклад майстра дільниці дорівнює: 625Х 1,2Х 1,2 Х 1,8 = 1620,0 грн., де 625 –мінімальна заробітна плата, встановлена з 01 квітня 2009 року; 1,2 –коефіцієнт згідно з п.3.1.3. Угоди; 1,2 –коефіцієнт згідно з додатком 2 Угоди, 1,8 –коефіцієнт згідно з додатком 3 Угоди.

Таким чином твердження відповідача про те, що  коефіцієнт підгалузі застосовується лише при розрахунку тарифної ставки робітників за підгалузями та за просту кваліфіковану працю не узгоджується з роз’ясненнями наданими профільним міністерством.

Крім цього, як було вже вказано вище, відповідачем не взято до уваги те, що розмір мінімальної заробітної плати за спірний період постійно змінювався, що і призвело до підвищення до збільшення посадових окладів працівникам позивача.

Крім цього, відповідач вважає, що тариф на послуги з обслуговування будинків, споруд та прибудинкових територій, який був затверджений в межах чинного законодавства виконавчим комітетом Черкаської міської ради, та який діє, є необґрунтованим, але в той же час не вимагає його відміни.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач не правильно прийшов до висновку про те, що підприємством при формування тарифів на утримання будинків, споруд та прибудинкової території враховано необґрунтовано витрати на заробітну плату, за рахунок необґрунтованого застосування коефіцієнта підгалузі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що висновки суду першої інстанції спростовуються матеріалами справи, рішення постановлене з порушенням норм матеріального права, а тому є всі підстави для скасування рішення та ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160,  195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів -       

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу КП «Соснівська служба утримання будинків» задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року скасувати, прийнявши нову, якою позовні вимоги  Комунального підприємства «Виробничо житлове ремонтно-експлуатаційне управління №7» до державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області, треті особи –виконавчий комітет Черкаської міської ради, обласний комітет профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування  населення України, про скасування рішення про застосування економічних санкцій - задовольнити.

Скасувати рішення державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області від 20 липня 2009 року № 106 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.  

  Постанова  набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ч. 2 ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Постанова  складена та підписана в повному обсязі 21.09. 2010 року.