У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів - Василевича В.С., Демянчук С.В.,
з участю секретаря судового засідання - Чалої Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 25 трав,0+ня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Друга Рівненська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та про усунення від права на спадкування, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 25 травня 2010 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, третя особа – Друга Рівненська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та про усунення від права на спадкування.
У поданій на це рішення апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки судом неповно з”ясовано обставини справи. Висновки суду їм не відповідають.
Апелянт вказує, що висновок суду про відсутність безпорадного стану у спадкодавця ОСОБА_4 не відповідає дійсності.
З 1972 року ОСОБА_4 перебувала на обліку в Рівненському обласному центрі психічного здоров”я населення з діагнозом - Епілепсія.
08 липня 2008 року у медичній картці ОСОБА_4 зафіксовано скарги на приступи раптового падіння. У судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтвердили, що у ОСОБА_4 були епілептичні напади.
За таких обставин, вона потребувала стороннього догляду, однак ОСОБА_2 ухилявся від надання такої допомоги у зв”язку з чим він підлягає усуненню від права на спадкування за законом.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність, передбачених ст. 1224 ЦК, підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування за законом та про встановлення факту ухилення ОСОБА_2 від надання допомоги спадкодавцеві ОСОБА_4, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв”язку з цим відсутні підстави для задоволення решти позовних вимог.
З такими висновками місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погоджується.
За правилами ч. 3 ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом повнолітні діти, а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Спадкодавець повинен потребувати допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, а спадкоємець має мати матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.
Позивачем у судовому засіданні не доведено перебування ОСОБА_4 у безпорадному стані перед смертю та факт ухилення відповідача від надання їй допомоги.
За таких обставин відсутні підстави для задоволення решти позовних вимог.
Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке би призвело до неправильного вирішення справи. Підстав для скасування чи зміни судового рішення немає.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 25 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно. Вона може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий-суддя С.С. Шимків
Судді : В.С. Василевич
С.В. Демянчук