У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
в складі : головуючого – судді Мацунича М.В.
суддів : Дроботі В.В., Фазикош Г.В.
при секретарі : Коновчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду від 18 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення судових витрат та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Хустського районного суду від 18 травня 2010 року в задоволенні позовних вимог, відмовлено.
На рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно його скасування та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Мотивує її тим, що рішення суду є незаконним та такими, що ухвалено з порушенням норм процесуального права.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, але про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що позивачем не доведено вимоги з приводу того, що на момент звернення до суду вимоги ОСОБА_2 були необґрунтованими й носили умисний характер. Та не доведено заподіяння моральної шкоди у зв’язку з необґрунтованим зверненням до суду відповідачки.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області визнала за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступних мотивів.
За правилами статей 10, 11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та ЗУ “Про міжнародне приватне право”, за винятком випадку застосування правил міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, та яким передбачено інші правила, ніж установлені цим кодексом.
Судом установлено, що в провадженні цього ж районного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відновлення межі. Як установлено судом, даний позов залишено без розгляду. При цьому відповідач ОСОБА_1 поніс витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката на загальну суму 1515 грн.. Внаслідок безпідставного звернення ОСОБА_2 до суду йому заподіяно моральної шкоди, яку оцінено ним в розмірі 500 гривень.
Види судових витрат (до яких віднесено витрати на правову допомогу - ст. 84 ЦПК) визначені у ст. 79 ЦПК, а їх розподіл здійснюється судом відповідно до вимог, установлених цим кодексом (ст. ст. 88, 89 ЦПК). Крім цього, суд під час ухвалення рішення вирішує, зокрема, питання про розподіл судових витрат, про що зазначається в його резолютивній частині (п. 6 ч. 1 ст. 214, п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК).
У разі не вирішення судом питання про судові витрати, суду, що ухвалив рішення, за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи надано можливість ухвалити додаткове рішення (п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК). Ухвали суду щодо визначення розміру судових витрат окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 293 ЦПК.
Таким чином, види, зміст судових витрат, порядок їх розподілу судом та оскарження ухвал суду з цього питання в цивільному судочинстві регулюються та підпорядковані нормам ЦПК.
Згідно зі змістом зазначених положень ЦПК України вирішення судом питання про судові витрати відбувається лише в порядку, визначеному відповідними нормами вказаного процесуального закону.
Отже, втрати пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, понесені ОСОБА_1 у зв'язку з реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді справи у порядку цивільного судочинства, процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом, не є шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК України і не можуть бути стягнуті за позовною вимогою про відшкодування шкоди.
Також безпідставними є вимоги ОСОБА_1 й стосовно відшкодування моральної шкоди, оскільки ЦК України не передбачає відшкодування моральної шкоди у зв’язку з понесенням судових витрат через те, що безпідставно заявлено позовні вимоги.
За цих обставин, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін .
Враховуючи наведене та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області -,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Хустського районного суду від 18 травня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала постановлена в порядку ч.3 ст.209 ЦПК України набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили .
Головуючий : ______________________ Судді : ______________________ ______________________