Справа №2-340/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                      УКРАЇНИ

06 березня 2006 р                     Рівненський міський суд

в особі: судді                    Олексюк Г.Є.

при секретарі    Сахончик Т.В. з участю представника позивача Кухти С.М.

відповідача ОСОБА_1. представника відповідача адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному

цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми „ Альянс" до ОСОБА_1про стягнення матеріальної шкоди ,заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків,

встановив:

До Рівненського міського суду звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю фірма „ Альянс" до ОСОБА_1. про стягнення матеріальної шкоди ,заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків, а саме 3246 грн. -завдану матеріальну шкоду , 2435,11 грн. - втрачений прибуток та 57 грн.-судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав уменшивши їх суму , суду пояснив, що на фірмі „ Альянс" відповідач ОСОБА_1. працював з 01 лютого 2005 року. 01 квітня 2005 року ОСОБА_1. було прийнято на роботу в ТОВ фірму „ Альянс" на посаду завідуючого складом ,з ним був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. 01 квітня 2005 року відповідач прийняв матеріальні цінності, проте акту їх передачі позивач надати не може в зв" язку з його втратою.

В подальшому фірма змінила адресу та переїхала на АДРЕСА_1, де за вказаною адресою знаходиться складське приміщення.

З першого дня перебування на посаді відповідач навісив замки сам зачиняв склад, доступ до приміщення сторонні особи мали лише з дозволу ОСОБА_1. В приміщенні складу крім ОСОБА_1 працював ще завідуючий складом ТОВ" Хімрезерв" ОСОБА_3.

Згідно з посадовою інструкцією   ОСОБА_1. щоденно/в робочі дні / приймав і відпускав товар ,звіряв залишки продукції на складі з  даними бухгалтерського обліку. ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь у інвентаризаціях , зокрема 1 травня 2005 року, позаплановій - 19 травня 2005 року

19 травня 2005 року при проведенні інвентаризації підзвітних відповідачеві товарно-матеріальних цінностей було виявлено нестачу продукції на загальну суму 3246 грн. Дана нестача виникла в результаті неналежного виконання ОСОБА_1ом покладених на нього трудових обов'язків ,що підтверджується письмовими поясненнями   відповідача.

20 червня 2005 року ОСОБА_1. було звільнено з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України /за власним бажанням /на підставі поданої ним заяви.

30 червня 2005 року ОСОБА_1. частково відшкодував завдані ним збиткі на суму 301,22 грн.,а тому він зменшує  на цю суму  завдану відповідачем шкоду.

02 серпня 2005 року на адресу відповідача було надіслано лист -вимогу про відшкодування завданих ним збитків, проте до даного часу  збиткі не відшкодовані.

Просить стягнути з ОСОБА_1. на користь ТОВ фірми „ Альянс" шкоду, заподіяну працівником при виконанні трудових обов'язків в сумі 2944 грн.78 коп.

Крім того, враховуючи, що середня націнка при торговельній діяльності фірми становить 15% ,тобто 487 грн. 02 коп. від вартості втраченої продукції, а також, що продаж кожного виду товару відбувається щонайменше 1 раз на місяць утрачений фірмою прибуток становить 2435,11 грн. / 487,02грн х 5 міс/, які представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1.

Також просить стягнути з відповідача понесені фірмою судові витрати в розмірі 57 грн.

Відповідач ОСОБА_1. позовних вимог ТОВ фірми „ Альянс „ не визнав, надавши суду письмові заперечення на позов.

Суду показав, що у відповідача він працював з 01 лютого 2005 року на посаді завідуючого складом. Кожний місяць на складі проводилась інвентаризація і жодного разу не виявлено нестачі товару. 01 квітня 2005 року він був прийнятий на роботу на посаду завідуючого складом згідно наказу № 8-ос , з ним був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. На початку березня 2005 року відбулось перевезення товару з складу з вулиці АДРЕСА_2на АДРЕСА_1. Під час цього перевезення він та інший завідуючий складом ДП" Хімрезерв" ОСОБА_3. не могли забезпечити повне збереження дорученого ним майна. Він з одним із вантажників працювали на одному складському приміщенні, ОСОБА_3з вантажником ,на іншому, а автомобіль з продукцією їздили без матеріально відповідальної особи. Продукція була втрачена ще до 01 квітня 2005 року

19 травня 2005 року була проведена інвентаризація, яка виявила нестачу товару

.3 приводу даної нестачі 20 травня 2005 року він давав письмові пояснення ,а 16

червня 2005 року написав боргове зобов"язання під диктовку та погрози директора

фірми „ Альянс".

20  червня 2005 року він звільнився з роботи за ст. 38 КЗпП України .При

звільненні директор фірми відмовився виплати йому заборговану заробітну плату в

сумі 750 грн. та компенсацію за невикористану відпустку, пояснивши, що ці кошти

підуть у зарахування нестачі.

Також не визнає вимог про стягнення втраченого фірмою прибутку, оскільки чинним законодавством на працівника не може бути покладена відповідальність за не одержані прибутки.

Свідок ОСОБА_3. суду показав, що він підтверджує свої письмові пояснення від 30 січня 2006 року згідно з якими він працював завскладом ДП „ Хімрезерв". В складському приміщенні по вул..АДРЕСА_2 крім продукції фірми „ Хімрезерв" зберігалась також продукція фірми „ Альянс" .

При перевезенні товару з одного складського приміщення в інше він разом з одним вантажником знаходився в одному складському приміщенні, а ОСОБА_1 з вантажником-в іншому приміщенні.      Кількість відвантаженої продукції не звірялась

з кількістю привезеної. Після того ,як вони упорядкували продукцію на новому складі ,поступило ще дві машини з товаром, а лише після цього була виявлена нестача.

Вважає, що нестача виникла внаслідок незабезпечення збереження продукції з боку керівництва  обох фірм під час перевезення продукції.

Заслухавши сторони, допитавши свідка ОСОБА_3., дослідивши матеріали справи - наказ № 8-ос від 01.04.2005 про прийняття ОСОБА_1. на роботу ,договір про повну матеріальну відповідальність від 01.04.2005 р., акт нестачі товарно матеріальних цінностей від 19 травня 2005 року, посадову інструкцію завідуючого складом ТОВ „ Альянс", лист ОСОБА_1. від 02.08.2005 р. за № 15.,копію наказу про звільнення ОСОБА_1. від 20 червня 2005 р. № 6-ос, пояснення ОСОБА_3., від 30 .01.2006 p., боргове зобов'язання ОСОБА_1. від 16.06.2005р.,пояснюючу записку від 20 травня 2006 p.,суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ фірми „ Альянс" до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. працював у відповідача з 01 лютого 2005 року на посаді завідуючого складом ,а 01 квітня 2005 року він був прийнятий на роботу згідно наказу № 8-ос від 01.04.2005 /а.с. 4/. 01 квітня 2005 року з ним був укладений договір про повну матеріальну відповідальність /а.с. 6/. Відповідно до даного договору підприємство зобов'язується створювати працівникові умови ,необхідні для нормальної праці та забезпечення повного збереження ввірених йому матеріальних цінностей ,„ проводити в установленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей.

Пункт 3 Договору передбачає, що у випадку незабезпечення з вини працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру збитків ,завданих підприємству, та їх відшкодування відбувається у відповідності до чинного законодавства. Згідно п .4 зазначеного Договору працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо збиткі завдані не з його вини.

В березні 2005 року відбувся переїзд фірми „ Альянс" з одного складського приміщення з вул. АДРЕСА_2 в інше на вул.. АДРЕСА_1. також за вказаною адресою були перевезені матеріальні цінності фірми.

19 травня 2005 року була проведена інвентаризації товарно-матеріальних цінностей та виявлено нестачу продукції на загальну суму 3246 грн., що стверджується актом /а.с. II . 20 червня 2005 року ОСОБА_1. був звільнений з роботи згідно з наказом № 6-ос за ст.38 КЗпП України /за власним бажанням /а.с. 5/

Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності передбачені ст. 130 КЗпП України, відповідно до вимог якої працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду ,заподіяну підприємству ,установі організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов»язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду ,лише в межах і порядку ,передбачених законодавством, і за умови ,коли така шкода заподіяна підприємству... протиправними діями /бездіяльністю/ працівника.

Стаття 134 п.1 КЗпП України передбачає, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, коли між працівником і підприємством  укладено письмовий договір про взяття    на себе працівником повної матеріальної

відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей ,переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Відповідно до вимог ч.І ст. 131 КЗпП України власник або уповноваженим ним орган зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна. Судом встановлено, а сторонами не заперечується ,що в приміщенні як старого складу ,так і новому складському приміщенні фірми „ Альянс „ по вул.. АДРЕСА_1в м. Рівне, зберігалась продукція двох юридичних осіб працювало дві матеріально відповідальних особи-завідуючий складом фірми „ Альянс" ОСОБА_1. і завідуючий складом „ ДП „ Хімрезерв" ОСОБА_3. . А тому доступ до приміщення складу мало дві особи . Суд вважає доведеним ,що позивачем всупереч вимогам ст. 131 КЗпП України та Договору про повну матеріальну відповідальність від 01 квітня 2005 року відповідачу не створено   належних умов  для повного збереження ввіреного майна.

Згідно з вимогами ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов ,передбачених с 130 цього кодексу. ,зокрема наявність не тільки прямої дійсної шкоди, порушення працівником трудових обов"язків, причинний зв'язок між порушенням і шкодою, а також і вину працівника.

Суд не може прийняти як доказ визнання відповідачем своєї вини у заподіяній

шкоді   написання ним боргового зобов"язання    від 16 червня 2006 року оскільки

воно не стверджує ні передачі відповідачу згідно актів товарно матеріальних цінностей ,ні вину відповідача у їх нестачі ,оскільки дане зобов"язання не звільняє позивача від обов'язку доказування   таких умов.

Як доказ , суд не може прийняти до уваги копії договорів оренди № 2с-від 15 травня 2003 року , за яким ТОВ фірма „ Альянс" орендувала складське приміщення у ВАТ „ АТП-15607" і копію акту передачі цього приміщення від 23 березня 2005 року орендодавцю після вивезення цього майна та копію договору оренди від 22 березня 2005 року ,за яким фірма „ Альянс" орендувала складське приміщення у ЗАТ ФБК „ Екодім" , оскільки вони не стверджують створення власником умов для збереження майна, а також те ,що товарно матеріальні цінності ,в тому числі і ті, по яким утворилась нестача, були ввірені ОСОБА_1. при переїзді в нове складське приміщення.

А тому вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1. матеріальної шкоди в сумі 2944 грн . 78 коп. до задоволення не підлягають

Також не підлягають до задоволення в зв"язку з їх безпідставністю і вимоги ТОВ фірми „ Альянс" про стягнення на їх користь з ОСОБА_1. втраченого прибутку в розмірі 2435,11 грн., оскільки ч.4 ст. 130 КЗпП України передбачено, що на працівника не може бути покладена відповідальність за не одержані підприємством, установою організацією прибутки.

Оскільки судом відмовлено у стягненні з ОСОБА_1. на користь ТОВ фірми „ Альянс „ завданих збитків ,то не підлягають до стягнення і понесені позивачем судові витрати . Разом з тим, з позивача на користь ТУ ДСА в Рівненській області підлягають до стягнення витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн.

На підставі викладеного, ст. 130,131,134 ,138 КЗпП України керуючись ст. 10,30, 57-60 ,212-215 ЦПК України, суд

вирішив :

В позові ТзОВ фірма „ Альянс" до ОСОБА_1про стягнення 5379 грн.89 коп. матеріальної шкоди  відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з ТзОВ фірма „ Альянс" на користь ТУ ДСА В Рівненській області витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в 10 денний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20 денний строк після подачі цієї заяви апеляційної скарги . Рішення може бути також оскаржено і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк рішення набирає законної сили після закінчення цього строку