Лугинський районний суд Житомирської області

Справа № 2-А- 2454/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

23 вересня  2010 року                                           смт. Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області

в складі : головуючого – судді – Бичківської К.Г.

розглянув в порядку письмового провадження в смт. Лугини справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та   стягнення невиплачених коштів, -  

В С Т А Н О В И В :

 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить  визнати дії відповідача - управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації щодо невиплати йому у повному розмірі допомоги, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними, с тягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на його користь  2935.0  грн. щорічної грошової допомоги на оздоровлення , передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за  2009 рік.  

Зазначені вимоги позивача обгрунтовуються посиланням на те, що вказані виплати  йому  виплачувались не в розмірах, визначених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та в кратному розмірі до мінімальної заробітної плати, а в твердих сумах встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення його прав, оскільки Закон України має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.

Позивач в судове засідання не з'явився. Надіслав заяву у якій  просить справу розглядати в попередньому судовому засіданні без його участі; позовні вимоги підтримує.

Представник  управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації в судове засідання не з’явився. Надіслав заперечення  у якому  просить  справу розглядати в попередньому судовому засіданні без участі їхнього представника та відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_1, виданого 24.03.2009 року Житомирською облдержадміністрацією та є інвалідом третьої групи захворювання, пов’язаного з наслідкам аварії на ЧАЕС, проживає в с. Кремне, Лугинського району, Житомирської області, яке за переліком населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення .

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю.

Щорічна грошова допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:

інвалідам ІІІ групи – чотири  мінімальні  заробітні плати.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Так як, позивач  проживає в с. Кремно, Лугинського району, яке віднесене до зони гарантованого добровільного відселення , тому він повинен отримувати вказану допомогу зазначеному розмірі щомісяця, однак вона виплачувались йому частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

При стягнені коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, а саме:  01.11.2009 р. – 744 грн.

Сума невиплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2009 рік:

листопад  2009 р. 744 грн. х 4 = 2976 грн. - 90 грн. = 2886.0 грн., де 90 грн. – виплачено позивачу в 2009 році .

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Згідно ст. 71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими Законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Зі змісту законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 1996-2009 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Слід зазначити, що встановлені ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 розмір доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розмірам, встановленими іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень з цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року №836.

Тому виплатою зазначених допомоги  у твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, порушені права позивача.

Так як, розпорядником коштів і в спірний період часу і тепер є відповідач, тому суд стягує заборгованість з розпорядника коштів - управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 71, 99, 161,163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 48,70,71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії відповідача - управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі допомоги, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на користь  ОСОБА_1 2886.0    грн.  щорічної грошової допомоги на оздоровлення , передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2009 рік.  

      Апеляційна скарга на постанову суду подається через Лугинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

             Суддя