Справа № 2-310/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

9 вересня  2010 року          Приморський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого -  судді Андрухіва В.В.

при секретарі              Василенко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – КП «ОМБТІтаРОН» про усунення перешкод у користуванні власністю, зобов’язання не перешкоджати знесенню перегородки у коридорі,

Встановив:

Позивачі звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа – КП «ОМБТІтаРОН» про усунення перешкод у користуванні власністю.

В ході судового розгляду позивачу уточнили позовні вимоги та просили зобов’язати ОСОБА_4 не чинити їм перешкод у користуванні їхнім майном – підсобними приміщеннями квартири АДРЕСА_1 та зобов’язати відповідача не перешкоджати їм у знесенні перегородки між коридорами під №№ 1 і 14 у квартирі АДРЕСА_1. Свої вимоги позивачі обґрунтували тим, що вони є власниками  546/1000 комунальної квартири АДРЕСА_1 в рівних частках на підставі  договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрваного на Одеській  універсальній товарній біржі «Центр» 14 січня 1999 року, № Н.99-0010. Договір зареєстрований  в КП «ОМБТІтаРОН» 3 лютого 1999 року під №285пр стор. 63 реєстр 71. Згідно даного договору позивачам належить 546/1000 часток квартири, яка складається з 3-х житлових кімнат, площею 26,9 кв.м, кухні, санвузла, 546/1000 коридорів та 546/1000 вбиральні.   454/1000 часток спірної  квартири належить сусідам позивачів -  ОСОБА_5, ОСОБА_6  на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 3.04.2004 року  та зареєстрованого Першою одеською державною  нотаріальною конторою №ВВС 254908. Договір зареєстрований  КП «ОМБТІтаРОН» 8.04.2004 року  під № 71 стор. 88 реєстрова книга № 500.У загальному користуванні знаходяться  підсобні приміщення, зазначені  в технічному паспорті  на квартиру під №№ 1,2,3,14, площею 20,0 кв.м. Однак, відповідач перешкоджає позивам у користуванні підсобними приміщеннями, які знаходяться у сумісній власності. Так, між коридорами  під №№ 1 и 14 є перегородка і позивачі фактично позбавлені доступу до підсобних приміщень  під №№ 2, 3 и 14. Позивачі неодноразово зверталися до відповідача з пропозиціями вирішити це питання мировим шляхом, але отримали лише відмову. Крім того, в зв’язку з виникненням непорозумінь по сплаті послуг за газ між позивачами та відповідачем, позивачі були змушені замовити проект – спеціфікацію  для установки окремого  газового лічільника та переносу АОГВ із заміною, який був узгоджений з ВАТ «Одесагаз» в 2006 году.  Не дозволяючи позивачам користуватися сумісним коридором, відповідач перекрила доступ позивачам до  витяжки, тим самим перешкоджає проведенню  рабіт по обслуговуванню та контролю за димохідом. Позивачі також зазначали, що будь-якої домовленості між ними та відповідачем про порядок користування сумісним майном, окрім як сумісно,  не укладалося. Таким чином, оскільки їх права як власників порушені, позивачі просили задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та представник позивачів, позов підтримали та просили задовольнити з наведених підстав.

Відповідач та представник третьої особи,  в судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Зі згоди позивача ОСОБА_2 та представника позивачів суд прийняв рішення про заочний розгляд справи відповідно ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_2., представника позивачів, з’ясувавши  обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивачі є власниками  546/1000 комунальної квартири АДРЕСА_1 в рівних частках на підставі  договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрваного на Одеській  універсальній товарній біржі «Центр» 14 січня 1999 года, № Н.99-0010. Договір зареєстрований  в КП «ОМБТІтаРОН» 3 лютого 1999 року під №285пр стор. 63 реєстр 71.

Згідно даного договору позивачам належить 546/1000 часток квартири, яка складається з 3-х житлових кімнат, площею 26,9 кв.м, кухні, санвузла, 546/1000 коридорів та 546/1000 вбиральні.  

454/1000 часток спірної  квартири належить сусідам позивачів -  ОСОБА_6 та  ОСОБА_5, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 3.04.2004 року та зареєстрованого Першою одеською державною  нотаріальною конторою №ВВС 254908. Договір зареєстрований  КП «ОМБТІтаРОН» 8.04.2004 року під № 71 стор. 88 реєстрова книга № 500.

ОСОБА_5,  померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1. Її правонаступником є ОСОБА_6  

У загальному користуванні сторін по справі знаходяться  підсобні приміщення, зазначені  в технічному паспорті від 14.09.2006 року на квартиру, під №№ 1,2,3,14, площею 20,0 кв.м. Однак, відповідач перешкоджає позивачам у користуванні підсобними приміщеннями, які знаходяться у сумісній власності. Так, між коридорами  під №№ 1 и 14 є перегородка і позивачі фактично позбавлені доступу до підсобних приміщень під №№ 2, 3 и 14 до комунікацій, що знаходяться у відгороженій відповідачем частині цих приміщень..

        Суд не бере до уваги відомості в договорі купівлі-продажу від 3.04.2004 року, укладеному  між ОСОБА_7 та  ОСОБА_8, ОСОБА_5, а також  технічному паспорті, виданому КП «ОМБТІтаРОН» 12.07.2002 року,  згідно яких ОСОБА_8 та ОСОБА_5,  придбали 454/1000 частин спірної квартири як самостійне житло  з підсобними приміщеннями на квартиру під №№ 2,3,14, оскільки дані приміщення незаконно вибули з користування позивачів та повинні залишитися у спільній власності сторін.

Домовленності між сторонами про порядок володіння та користування спірним майном, що є їхньою спільною частковою власністю, окрім як сумісно, укладено не було.

Відповідно ч.1, 2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співласниками за їхньою згодою. Співласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими і задовольняє позов у повному обсязі.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 – задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у користуванні їхнім майном – підсобними приміщеннями квартири АДРЕСА_1.

Зобов’язати ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у знесенні перегородки між коридорами під №№ 1 і 14 у квартирі АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                    В.В.Андрухів