Справа № 2-2208/09

РІШЕННЯ

Іменем України

28 квітня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Шевченко Т.М.

при секретарі Клепач О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «КБ «Арма» про розірвання договору, стягнення суми та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

у лютому 2009 р. позивач ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом, в якому просить розірвати договір № ДФ/08/48014 банківського вкладу «Особливий» від 08.12.2008 p., стягнути 40000 грн. депозитного вкладу та відсотки за користування грошовими коштами, 26, 30 грн. річних, а також стягнути 3000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що 08.12.2008 р. між сторонами у справі був укладений зазначений договір строком дії до 08.02.2009 р., за умовами якого позивач внесла на рахунок відповідача 40000 грн. депозитного вкладу, проте відповідач в порушення умов укладеного договору по закінченню строку його дії не повернув позивачеві зазначені кошти.

06.04.2009 р. ОСОБА_1 звернулася у суд із заявою про уточнення своїх позовних вимог, в якій просить розірвати договір банківського вкладу «Особливий» № ДФ/08/48014 від 08.12.2008 p., стягнути з відповідача 40000 грн. депозитного вкладу, 3000 грн. моральної шкоди, 26, 30 грн. річних та 1436 грн. відсотків за користування грошовими коштами.

В судовому засіданні позивач та її представник збільшили позовні вимоги в частині відсотків за користування грошовими коштами до 2044, 44 грн. та просили суд задовольнити позовні вимоги з вищевказаних підстав.

Представник відповідача ВАТ КБ «Арма» в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення 40000 грн. депозитного вкладу, зазначивши, що в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не передбачені умовами укладеного між сторонами договору.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріли справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

08.12.2008 р. між ОСОБА_1 та ТОВ КБ „Арма" укладено договір № ДФ/08/48014 банківського вкладу „Особливий", за умовам якого позивач вніс на рахунок відповідача 40000 грн., а відповідач зобов’язувався сплатити відсотки та повернути кошти в кінці строку дії договору.

15.01.2009 р. ОСОБА_1 звернулася до ТОВ КБ „Арма" із заявою про розірвання зазначеного договору та повернення депозитного вкладу.

В задоволенні зазначеної заяви позивачу було усно відмовлено з посиланням на відсутність фінансової можливості задовольнити її вимоги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

09.02.2009 p. ОСОБА_1 звернулася до ТОВ КБ „Арма" з вимогою про повернення депозитного вкладу у зв’язку із закінченням строку дії договору, після чого 11.02.2009 р. ОСОБА_1 звернулася до ТОВ КБ „Арма" із відповідною заявою, проте в порушення умов договору позивачу було відмовлено у виплаті банківського вкладу та нарахованих відсотків.

Відповідно до ст. 1058 ч. 1 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до п. 1.2 договору депозитний вклад залучався на строк з 08.12.2008 р. до 08.02.2009 р.

Відповідно до п. 3.3.3 договору вкладник має право по закінченню строку дії цього договору отримати суму депозитного вкладу та суму нарахованих відсотків згідно з умовами цього договору.

За таких обставин, зважаючи на те, що строк дії договорів депозитних вкладів, укладених між сторонами у справі закінчився, проте відповідач в порушення умов договору не повернув позивачеві суму депозитного вкладу, суд вважає, що з ТОВ КБ „Арма" необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 40000 грн. депозитного вкладу та 26, 30 грн. річних за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Вимоги ОСОБА_1 про стягнення 2044, 44 грн. відсотків за користування грошовими коштами та відшкодування моральної шкоди, на думку суду, не підлягають задоволенню, оскільки не грунтуються на вимогах закону.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з ТОВ КБ «Арма» на користь ОСОБА_1 150 грн. державного мита та 30 грн. витрат з ІТЗ, а також стягнути з ТОВ «КБ «Арма» на користь держави 243 грн. державного мита.

Керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ КБ «Арма» на користь ОСОБА_1 40000 грн. банківського вкладу, 26, 30 грн. річних за прострочення виконання грошового зобов’язання, 150 грн. державного мита та 30 грн. витрат з ІТЗ.

Стягнути з ТОВ КБ «Арма» на користь держави 243 грн. державного мита.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.