Справа № 2a-410/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Горбань Н.І. при секретарі Тищенко B.C., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, в якій просить здійснити нарахування та виплату йому пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 1 січня 2006р. по 31 грудня 2008р., що згідно розрахунку за вказаний період складає 5016 грн. 59 коп., компенсації за цей же період в сумі 1124 грн. 69 коп., а також поновити йому пропущений строк для звернення до адміністративного суду.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" йому повинна виплачуватися соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги про поновлення строку звернення до суду та зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 1.01.2006р. по 31.12.2008р., в сумі 5016 грн. 59 коп. та компенсації в сумі 1124 грн. 69 коп. Пояснив, що в травні 2008р. із засобів масової інформації він дізнався про порушення свого права. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з’явилася, просить розглянути справу у відсутність їхнього представника, надавши суду письмові заперечення. Зазначила, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, отримує пенсію за віком та має статус "дитини війни" відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набув чинності з 1 січня 2006р. Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006р." було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2006р.
Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007р." було зупинено на 2007р. дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007р.
Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007р. положення п. 12 статті 71 "Про Державний бюджет України на 2007р." були визнані такими, що не відповідають Конституції України, та втратили свою чинність з дня ухвалення цього рішення. Тому з 1.01.2006р. по 9.07.2007р. положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не були чинними, тому відсутні правові підстави для їх застосування в зазначений період.
У зв’язку з прийняттям закону України "Про Державний бюджет України на 2008р." з 1.01.2008р. набула чинності нова редакція статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2008р., відповідно до якої передбачено інший порядок розрахунку підвищення до пенсії для дітей війни, а саме: у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно пункту 20 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни пенсії підвищуються на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому відповідно з 1.01.2008р. надбавка до пенсії позивача, як дитини війни, становить 47 грн.; з 1.04.2008р. - 48 грн. 10 коп.; з 1.07.2008р.-48 грн. 20 коп.
Вимоги щодо компенсації в сумі 1124 грн. 69 коп. вважає необгрунтованими, оскільки відсутні посилання на Закон.
Оскільки Закон України "Про соціальний захист дітей війни" було опубліковано в офіційних виданнях "Голос України" від 28.12.2004р. та "Урядовий кур’єр" від 22.12.2004р., то відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України позивачкою пропущено строк звернення до адміністративного суду, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін (а. с. № № 9-12).
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з підстав.
Встановлено, що позивачеві, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії має розраховуватися з розміру мінімальної пенсії, який відповідає розміру прожиткового мінімуму.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007р" зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Конституційний Суд України в рішенні від 9 липня 2007р. № 6-рп/2007р. (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою Законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України.
Оскільки предмет Закону про Державний бюджет України чітко визначений в Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України підкреслив, що цей Закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими Законами України.
Пункт 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007р", яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з пріоритетності Законів над підзаконними актами, при вирішенні даного позову слід застосувати норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Закон України "Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що розмір підвищення пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком.
Враховуючи, що позивач, як дитина війни, має право відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, тому відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва слід зобов’язати здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 1 січня 2006р. по 31 грудня 2008р.
Суд не приймає до уваги розрахунок позивача невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2008р.р. в розмірі 5016 грн. 59 коп. та компенсації за цей же період в розмірі 1124 грн. 69 коп., оскільки він не підтверджується належними доказами, тому в цій частині позову слід відмовити.
З огляду на викладене суд вважає за можливе поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду, враховуючи, що його доводи про те, що він дізнався про порушення свого права із засобів масової інформації в травні 2008р., заслуговують на увагу (а. с. № 8)..
На підставі викладеного, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", керуючись ст. ст. 9, 69-71, 99-103, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 1 січня 2006р. по 31 грудня 2008р.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанову суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва в наступному порядку.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано до Голосіївського районного суду м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
- Номер:
- Опис: про визнання дій протиправними
- Тип справи:
- Номер справи: 2а-410/09
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Горбань Н.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.05.2015
- Дата етапу: 19.05.2015