Справа № 2а-265\07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

3   березня     2007 року  м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Сидорук Є.І., при секретарі Мельничук Н.В. з участю позивача ОСОБА_1. представників відповідача Савчука В.О., Іванусь Л.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне   адміністративний позов    ОСОБА_1до Рівненського обласного військового комісаріату про призначення пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Рівненського обласного військового комісаріату про призначення пенсії. Представники Рівненського обласного військового комісаріату та головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області в судовому засіданні позов не визнали і в обгрунтування своєї позиції пояснили, що умови, норми і порядок пенсійного забеспечення гр. України із числа осіб,які перебували на військовій службі , визначає ЗУ " Про пенсійне забеспечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Законеу на момент звернення за призначенням пенсії. Однієї з умов призгначення пенсії, є досягнення особою 45 років. Позивач на день звернення за призначенням пенсії за вислугу років не досяг віку, тому немає права на пенсію.

Позивач у судовому засміданні позов підтримав та просить суд зобов"язати Рівненський обласний військовий комісаріат призначити йому пенсію починаючи з 13 січня 2002 року.

Представники Рівненського обласного військового комісаріату та головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області в судовому засіданні пояснили, що з позивач на момент звільнення , тобто 1 грудня 1992 року мав 35 років , а згідно з Законом України № 3591 від 04.04.06 року дане питання чітко врегульоване законодавцем в п " б" ст. 12 ЗУ " Про пенсійне забеспечення військовослужбовців,осіб начальницького і рядового складу органів... " від 9 квітня 1992 року, де вказано, що особа повинна мати 45 років. Крім того позивач пропустив строк звернення з адміністративним позовом.

Суд заслухавши сторони,   всебічно дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач з 26.06.1979 року по 1 грудня 1992 року року проходив військову службу, а 1 грудня 1992 року року відповідно до наказу МО України був звільнений з військової служби в запас за ст. 57 п "в" Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу. З 24 листопада 1993 року по 11 листопада 1998 року позивач працював в Рівненській митниці . Загальний стаж ОСОБА_1. складає 18 років, з яких 13 років і 5 місяців військової служби в календарному обчисленні та 5 років 7 місяці на посадах, непов"язаних з військовою службою.

Згідно заяви позивача , він 13 липня 2006 року звернувся в Рівненський обласний військовий комісаріат з проханням призначити йому пенсії за вислугу років. Відповідно до листа № 611 від 27 липня 2006 року Рівненський військовий комісаріат відмовив йому в призначенні пенсії. Як встановлено судом, на момент звільнення ОСОБА_1.   з військової служби, тобто на 1 грудня 1992 року йому виповнилось 35 років.

Відповідно до п. " Б" ст. 12 Закону України " Про пенсійне забеспечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" в редакції Закону від 9 квітня 1992 року, право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокові служби та військової служби   законтрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягай 45-ти річного віку         І мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба. Таким чином, суд рахує, що необхідно застосувати вищевказаний Закон від 9 квітня 1992 року, оскільки правовідносини виникли у позивача до 2002 року. Крім того, позивач у відповідності до ст. 99 КАС України пропустив однорічний строк зверення до суду з адиміністратвиним позовом. Суд, оцінюючи представлені сторонами докази, вважає, що вимоги позивача є безпідставними і не підлягають до задоволення. На підставі ст. 12 ЗУ " Про пенсійне забеспечення військовослужбовців    " в редакції від   9 квітня 1992 року, керуючись ст. ст.   70,72,94,159,160,161,163,167,185,186, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                    ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1до Рівненського облавного військового комісаріату та головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області відмовити за безпідставністю позовних вимог. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається апеляційному суду Рівненської області через Рівненський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до апеляційного суду Рівненської області. Постанова суду, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАСУ, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.