Справа № 2-1523/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 травня 2009року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого-судді Васильєвої Т.М. при секретарі Теличко А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Головного управління земельних ресурсів КМДА про визнання права власності на частину земельної ділянки та зобов»язання видати Державний акт на право приватної власності на землю

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1, виділивши йому ту її частину, яка межує знаходиться ліворуч, згідно плану земельної ділянки по лінії Г-В та визначена мировою угодою від 14 листопада 2007року та затверджена ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2008 року; зобов»язати Головне управління земельних ресурсів КМДА видати йому державний акт на право приватної власності на землю. Свої вимоги обгрунтовує тим, що він є власником 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1. Інша 1/2 частина належить його брату-відповідачу ОСОБА_2.Земельна ділянка на якій розташований будинок використовується ним та братом спільно. Між: ними була укладена мирова угода про порядок користування земельною ділянкою. Він хоче приватизувати свою частину, однак відповідач на це згоди не дає, що і змусило його звернутись до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився повторно про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача Головного управління земельних ресурсів КМДА в судове засідання повторно не з»явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідачів згідно зі ст.. 169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріли справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Третьої Київської держнотконтори 21 грудня 1994 року позивачу та відповідачу належать 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_1 кожному.

У відповідності до ст..120 ЗК України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди.

 ст.. 116 ЗК України передбачено, що громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі ст.. 9 ЗК України та п. 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, виключними повноваженнями щодо розпорядження землями в межах м. Києва... наділена Київська міська рада.

Судом встановленого земельна ділянка за адресою домоволодіння АДРЕСА_1 відноситься до земель державної та комунальної власності.

На сьогоднішній день Київрада не приймала рішення про передачу даної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

У відповідності до вимог ст.. 118 ЗК України та відповідно до рішення Київради № 313/1747 від 14.03.2002року « Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві» у разі якщо на земельній ділянці розташовані будівлі і споруди, що перебувають у спільній власності кількох громадян України, заяви подають всі співвласники цих споруд.

Відповідач ОСОБА_2 як співвласник будинку не бажає приватизувати земельну ділянку і заяву з цього приводу не подавав.

Також відсутній і проект землеустрою та технічна документація щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж: земельної ділянки.

Дійсно позивач та відповідач ОСОБА_2 14 листопада 2007року уклали мирову угоду між собою про розподіл земельної ділянки АДРЕСА_1 для зобов»язання безоплатної приватизації цих ділянок ГУЗР КМДА.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2008 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в зв»язку з укладенням ними мирової угоди. Однак клопотання від сторін щодо визнання судом мирової угоди не надходило, тому мирова угода судом не визнана.

На день розгляду справи земельна ділянка в натурі між: позивачем та відповідачем не поділена, межі не встановлені.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними, оскільки для набуття права власності на земельну ділянку та видачі державного акту на право приватної власності на землю існує визначений законом порядок.

На підставі ст.. ст. 9, 116, 118, 120 ЗК України, cm.. З 72 ЦК України, керуючись ст.. ст. 10, 59, 60, 169, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи апеляційним судом. якщо його не скасовано.