ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23.09.10 Справа № 10/314-09нр.
за позовом: Спільного українсько-білоруського підприємства
“Укртехносинтез”в формі товариства з обмеженою
відповідальністю, м. Суми
до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_1, м. Суми
про стягнення 47124 грн. 00 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Недведська О.А., довіреність № 02/09-9537 від 23.12.2009р.
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 26.10.2009р.
Суддя Лущик М.С.
при секретарі с/з Сидорук А.І.
Рішенням господарського суду Сумської області від 08.02.2010 р. по справі № 10/314-09 у позові відмовлено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09 березня 2010 року по справі № 10/314-09 апеляційну скаргу задоволено, рішення від 08.02.10 р. скасовано та прийнято нове рішення - позов задоволено повністю. Постановою Вищого господарського суд України від 06 липня 2010 року по справі № 10/314-09 касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 задоволено частково; рішення господарського суду Сумської області від 08.02.2010 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2010 р. по справі № 10/314-09 скасовано; справу № 10/314-09 передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області в іншому складі суду.
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 47124 грн. 00 коп. неустойки за період з жовтня 2008 року по січень 2009 року за невиконання умов договору оренди № 103-2007/ТЦ від 01.03.2007р. та додаткової угоди від 15.02.2008р., укладених між сторонами, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, та просить суд відмовити у задоволенні позову.
Позивач заперечення відповідача вважає безпідставними, оскільки, на думку позивача, згідно ч.2 ст. 786 Цивільного кодексу України, відлік позовної давності відносно вимог орендодавця починається з моменту повернення майна Орендарем.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:
01 березня 2007 року Спільне українсько-білоруське підприємство «Укртехносинтез» у формі ТОВ (Орендодавець) та приватний підприємець ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № 814006 від 22.07.2004р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, (Орендар), уклали договір оренди № 103-2007/ТЦ, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення, розташоване на 5-му поверсі в ТЦ «Універмаг «Київ», що знаходиться за адресою:м. Суми, вул.. Кооперативна, 1, загальною площею 35,7 кв.м. Згідно п. 2.1 договору приміщення надано в оренду до 29.02.2008 року. Додатковою угодою від 15 лютого 2008 року до договору оренди від 01.03.2007 року № 103-2007/ТЦ, сторони продовжили дію договору оренди від 01.03.2007 року № 103-2007/ТЦ до 28.02.2009р.
Рішенням господарського суду Сумської області від 18.09.2008р. по справі № 5/353-08, за позовом Спільного українсько-білоруського підприємства «Укртехносинтез» у формі ТОВ до Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення 19410 грн. 21 коп., копія рішення долучена до матеріалів даної справи № 10/314-09, за невиконання відповідачем належним чином договірних зобов’язань щодо своєчасної і повної сплати орендної плати, відповідно до ст.. 651 Цивільного Кодексу України та п. 7.2 договору оренди, позов задоволено та розірвано договір оренди від 01.03.2007 року № 103-2007/ТЦ.
Оскільки рішенням господарського суду Сумської області від 18.09.2008 року по справі № 5/353-08 розірвано договір оренди № 103-2007/ТЦ від 01.03.2007р. та встановлено факт припинення дії цього договору з вини орендаря, Орендодавець - Спільне українсько-білоруське підприємство «Укртехносинтез» у формі ТОВ звернулось до суду з позовом до ПП ОСОБА_1, про стягнення неустойки в розмірі 47124 грн. за несвоєчасне виконання обов’язку по звільненню орендованого приміщення.
Пунктом 6.1. договору оренди від 01.03.2007 року № 103-2007/ТЦ передбачено, що після закінчення терміну оренди, та в разі дострокового припинення дії договору з вини орендаря останній зобов’язаний передати за актом здачі-приймання орендодавцю приміщення, що орендувалось, протягом 3 календарних днів з дати закінчення терміну оренди.
За умовами договору відповідач мав звільнити приміщення до 03.03.2009 року, разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, яка передбачає, якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача оплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, позивач нарахував неустойку за затримку повернення відповідачем орендованого приміщення за період з жовтня 2008 року по грудень 2008 року та січень 2009 року, посилаючись на те, що договір оренди розірвано рішенням господарського суду Сумської області від 18.09.2008 року по справі № 5/353-08, але відповідачем фактично приміщення повернуто за актом приймання-здачі від 31.01.2009 року. Копія акту приймання-здачі від 31 січня 2009 року знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст рішення господарського суду Сумської області від 18.09.2008 року по справі № 5/353-08 підписано 22.09.2008 року, оскаржено не було, тому, відповідно до ст.ст. 85, 93 Господарського процесуального кодексу України, воно набрало законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, тобто 03.10.2008 року.
Відповідно до п. 6.1 договору, в разі дострокового припинення дії договору з вини орендаря, останній зобов’язаний був передати за актом здачі-приймання орендодавцю приміщення, що орендувалось, протягом 3 календарних днів з дати закінчення терміну оренди або отримання повідомлення про припинення дії договору. Коли орендар не повертає орендодавцю прийняті в оренду приміщення, орендодавець вправі витребувати від нього ці приміщення і вимагати відшкодування збитків, завданих затримкою виконання.
Згідно ст.. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача оплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
16.11.2009 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію, а 30.11.2009 року звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності, згідно ст. 261 цього кодексу, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Оскільки рішення господарського суду Сумської області від 18.09.2008 року по справі № 5/353-08, підписане 22.09.2008 року, набрало законної сили 03.10.2008 року, то, відповідно до п. 6.1 договору оренди, право вимоги у наймодавця про стягнення неустойки та відповідно перебіг позовної давності починається після спливу трьох днів після набрання рішенням господарського суду Сумської області від 18.09.2008 року законної сили, тобто протягом яких сторони мали підписати акт здачі-приймання орендованого приміщення.
А посилання позивача на частину 2 ст. 786 Цивільного кодексу України, згідно якої перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до частини 1 цієї статті позовна давність в один рік застосовується до відносин про відшкодування збитків у зв’язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі. До всіх інших вимог, які сторони відносин найму можуть пред’явити одна до одної, застосовуються загальні положення про позовну давність, визначені главою 19 Цивільного кодексу України.
Таким чином, звернувшись до суду з позовом 30.11.2009 року, позивач пропустив встановлений статтею 258 Глави 19 Цивільного кодексу України строк позовної давності в один рік, який застосовується до вимог про стягнення неустойки.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
На підставі викладеного, керуючись ст.1, 12, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
В И Р І Ш И В :
1. У позові – відмовити.
Суддя М.С. Лущик
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення підписано 27.09.2010 року.
Суддя