ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"28" липня 2010 р.Справа № 9/105-10-2158
За позовом: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1;
До відповідача: Приватного підприємства «Арфіл»;
про стягнення 6 500 грн.;
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача: Коваль Д.П. (за довіреністю);
Від відповідача: не з’явився;
СУТЬ СПОРУ: 17.05.2010 р. за вх. №3833 Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (далі –Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення із Приватного підприємства «Арфіл»(далі –Відповідач) 6 500 грн.
Позивач на позовних вимогах наполягає.
Відповідач проти позову заперечує за мотивами, викладеними у відзиві на позов від 27.07.2010 р.
Крім того, у відзиві Відповідача викладено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення матеріалів справи правоохоронними органами чи Арбітражним судом м. Москви.
Частина 1 статті 79 ГПК України визначає обов’язок господарського суду зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі суд відмовляє, у зв’язку з тим, що заявником в порушення ст.ст. 33, 79 ГПК України не надано доказів існування іншої справи, що розглядається іншим судом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
08.05.2009 р. між фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) та ПП «Арфіл»(експедитор) було укладено договір №024-09/Р на здійснення транспортно-експедиційних послуг, за умовами якого перевізник діє в межах даного договору, за дорученням експедитора, здійснює транспортні послуги з перевезення вантажів регіональних та міжнародних сполучень власним автомобільним транспортом та організує перевезення по маршруту, вказаному у разовому договорі-замовленні, який може бути отриманий шляхом факсимільного зв’язку та має юридичну силу на рівні з оригіналом (п.1.2. договору).
Відповідно до п.2.2. договору конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в разовому замовленні, яке експедитор висилає перевізнику та яка є невід’ємною частиною договору.
За умовами договору перевізник забезпечує подачу транспорту під завантаження в пункт, вказаний у замовленні експедитором та в день і час, зазначений у замовленні (п.3.1. договору); перевізник зобов’язаний забезпечити транспортний засіб (перед завантаженням) всіма необхідними документами (п.3.3. договору).
За умовами п.3.7. договору перевізник зобов’язаний нести відповідальність за збереженість та цілісність вантажу протягом всього маршруту до здачі його вантажоотримувачу; доставити вантаж в пункт призначення та видати його особі, уповноваженій на його отримання, згідно замовлення.
Відповідно до умов п.4.4. договору експедитор зобов’язаний оплачувати вартість перевезення перевізнику за рахунок коштів замовника перевезення, які поступають на рахунок експедитора згідно з умовами, вказаними в п.п.5.1., 5.2. цього договору.
У п.5.1. договору сторонами встановлено, що експедитор узгоджує вартість послуг з перевізником, оплата яких здійснюється за наявності письмового (факс, електронна пошта) підтвердження вартості даних послуг.
Пункт 5.2. договору визначає, що вартість транспортно-експедиційних послуг є договірною та визначається виключно виходячи із конкретної ситуації на транспортному ринку. Вартість кожного перевезення визначається в заявці, якою експедитор та перевізник обмінюються засобами факсимільного зв’язку, яка має юридичну силу на рівні з оригіналом та є невід’ємною частиною цього договору.
За умовами п.5.3. договору в частині оплати вартості перевезення, експедитор виступає виключно як посередник, тобто транзитом переводить грошові кошти замовника перевезення, які призначені перевізнику за надані послуги.
Відповідно до п.5.4. договору експедитор здійснює оплату перевезення перевізнику безготівковим розрахунком на його розрахунковий рахунок на підставі виставленого рахунку, оригіналу СМR з відміткою отримувача про прийняття вантажу, актів виконаних робіт по кожному перевезенню та інших документів, зазначених в договорі та замовленні.
У п.5.5. договору сторони узгодили, що кошти, які надходять на рахунок експедитора від замовника перевезення, не переходять в його власність та не є виручкою, а вважаються транзитними для наступної оплати перевезення на користь перевізника. У власності експедитора залишається виключно експедиторська винагорода –1% від фрахту. Дана умова договору не потребує додаткового підтвердження документами перевізника, замовника перевезення або інших осіб.
08.05.2009 р. між сторонами спору був укладений договір –замовлення №024-09/Р про виконання міжнародних автотранспортних перевезень, відповідно до якого Позивач зобов’язався здійснити перевезення вантажу (автошини «Мішелін») з Російської Федерації, м. Давидово, вул. Заводська,1 в м. Київ ТОВ «Тред Лайн ЛТД».
Як вбачається із транспортного замовлення №90018С замовником послуг з перевезення є ТОВ «Стилау Логістік», яке уклало договір на проведення транспортно-експедиційних послуг №13/04-2009 М із Приватним підприємством «Арфіл».
У договорі-замовленні сторони погодили, що вартість послуг з перевезення становить 6 500 грн., проводиться безготівковим шляхом через 3 тижні після отримання оригіналів документів (міжнародної товарно-транспортної накладної, рахунка, акту виконаних робіт).
Перевізник свої зобов’язання за договором виконав 15.05.2009 р., підтвердженням чого є міжнародна товарно-транспортна накладна №0099142
22.05.2009р. Позивач надіслав Відповідачу документи, які підтверджують виконання договірних зобов’язань з перевезення вантажу (рахунок-фактуру, міжнародну товарно-транспортну накладну, акт виконаних робіт.
Відповідач акт виконаних робіт не підписав.
08.12.2009р. Позивач надіслав Відповідачу листа з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги перевезення, акт звірки та рахунок-фактуру, про що свідчить фіскальний чек №7110 та опис вкладення у цінний лист від 08.12.2009р. Однак, як свідчить відмітка відділення зв’язку на конверті, конверт разом із його вмістом було повернуто відправнику у зв’язку із закінченням терміну зберігання (адресат не забрав поштове відправлення, яке зберігалось у його поштовій скриньці).
Відповідач у відзиві на позов повідомив, що виступає виключно посередником відносно грошових коштів, що призначаються для перевізника, тоді як ТОВ «Стилау Логістік»за проведення перевезення не розрахувалось з експедитором та не перерахувало кошти, що були призначені для розрахунку з перевізником.
Крім того, Відповідач повідомив та надав відповідне документальне підтвердження вжиття заходів до стягнення грошових коштів із замовника –ТОВ «Стилау Логістік», що призначаються для оплати послуг перевізника та винагороди експедитора. Так, Відповідачем було подано претензію до ТОВ «Стилау Логістік»(що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 28.08.2009р. та фіскальним чеком №6966 від 28.08.2009 р.), позовну заяву до арбітражного суду м. Москви (що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 22.09.2009 р. та фіскальним чеком №5943 від 22.09.2009 р.), заяву до прокуратури м. Москви (що підтверджується фіскальним чеком №6965 від 28.08.2009 р.), заява до УВД Западного адміністративного округу (що підтверджується фіскальним чеком №6967 від 28.08.2009 р.).
Суд бере до уваги той факт, що за умовами договору –замовлення оплата послуг з перевезення проводиться безготівковим шляхом через 3 тижні після отримання оригіналів документів. Також суд звертає увагу на положення п.6.1 договору № 024-09/РЮ де сказано, що у зв'зку з невиконанням чи неналежним виконанням зобов'зань по договору Перевізник чи Експедитор несуть один перед одним відповідальність.
У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем умов договору –замовлення №024-09/Р від 08.05.2009 р., який відповідно до п.2.2. договору №024-09/Р на здійснення транспортно-експедиційних послуг є його невід’ємною частиною та має пріоритет щодо встановлення конкретних умов по кожному перевезенню, у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем в сумі 6 500 грн.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.
Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Приватного підприємства «Арфіл»(65023, м. Одеса, пр-т Шевченка, 10/5, кв.53, код ЄДРПОУ 34380833, р/р 26007045587900 в АКІБ «Укрсиббанк»м. Одеси, МФО 351005) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (60200, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в Сокирянській філії «Приват Банку»м. Сокиряни, МФО 356328, ін. № НОМЕР_1) заборгованість в сумі 6 500 грн., витрати по державному миту в сумі 102 грн., витрати на послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя