Справа № 2-582/2007р. Копія:
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Серебрякової Т.В.,
при секретарі судового засідання - Погорєлової Н.М., за участю позивачки - ОСОБА_1., представника позивачки - ОСОБА_2, представника відповідача - Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області Федоренко О.О., представника відповідача -Мічурінської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області Гончарова Ю.А., представника відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна" Цуркан П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м-Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Мічурінської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області та Сільськогосподарського товариства з обмежевок» відповідальністю „Україна", третя особа Вознесенський районний відділ земельних ресурсів, про визнання права на земельну частку (пай), -
ВСТАНОВИВ:
21 лютого 2007 року ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області і Мічурінської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права на земельну частку (пай).
В позовній заяві зазначено, що 16 травня 1975 р. позивачка була прийнята на роботу в Радгосп вознесенський", потім переведена до Радгоспу ім. Свердлова, в якому вона працювала до грудня 1985 р. На базі Радгоспу ім. Свердлова був заснований радгосп „Україна", який в послідуючому був реформований в КСП „Україна", згідно рішення загальних зборів від 14 лютого 1997 р. членами якого стали всі працюючі в даному господарстві громадяни, в тому числі і пенсіонери, які раніше працювали у вказаному господарстві, В подальшому 11 січня 2000 р. КСП „Україна" було реформовано в СГВК „Україна", який 09 січня 2001 р, був реформований в СТОВ „Україна". 14 червня 1997 р. КСП „Україна" отримало Державний акт на право колективної власності на землю, але позивачку помилково не було включено до списку, який додається до державного акту, оскільки вона вийшла на пенсію ще до розпаювання землі і вибула з місця постійного проживання. Посилаючись на порушення свого права на земельну частку (пай), позивачка просила позов задовольнити, визнати за нею право на земельну частку (пай) та зобов'язати відповідача - Вознесенську районну державну адміністрацію Миколаївської області, відвести їй земельну частку (пай) із земель запасу Мічурінської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області. Також, просила визнати поважними причини пропущення нею строку позовної давності.
Ухвалою суду від 20 березня 2007 р. до участі у справі в якості співвідповідача залучено Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальність „Україна".
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, причини пропуску строку звернення до суду
2
пояснювали тим, що після виходу на пенсію, позивачка переїхала проживати в інший населений пункт і, лише в 2006 р. дізналася про своє порушене право.
Представник відповідача - Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала проти задоволення позову.
Представник відповідача - Мічурінської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області, в судовому засіданні позовні вимоги визнав, пояснивши, що у Вознесенському району є. землі запасу, які можуть бути відведені в натурі в порядку розпаювання, про що виконавчим комітетом Мічурінської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області було прийнято рішення № 5 від 22 лютого 2006 р. „Про погодження щодо надання земельної ділянки у власність в розмірі паю громадянці ОСОБА_1."
Представник відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна" в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти задоволення позову. Також зазначав, що державний акт на право колективної власності на землю КСП „Україна" отримало 14 червня 1997 р. і на час видачі державного акта позивачка була членом (пенсіонеркою) КСП „Україна".
Третя особа - Вознесенський районний відділ земельних ресурсів, в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалою суду справа розглянута у відсутність представника третьої особи, оскільки в справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факт і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п.2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 р. „Про
порядок паювання земель, переданих у колективну власність
сільськогосподарським підприємствам і організаціям", право на земельну частку (пай) мають члени КСП, кооперативу, AT, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Відповідно запису, зробленого у трудовій книжці ОСОБА_1. і довідки СТОВ „Україна" від 12 лютого 2007 р. позивачка працювала в радгоспі імені „Свердлова" дояркою но грудень місяць 1985 p., після чого вийшла на пенсію ( а,с.9,13).
У зв'язку з розукрупненням радгоспу ім. Свердлова був заснований радгосп „Україна" на основі наказу № 475 від 03 грудня 1986 р. Держагропрома УРСР і наказу № 473 від 16 грудня 1986 р. Миколаївського облагропрому. В подальшому радгосп „Україна" реформований в КСП „Україна", згідно рішення загальних зборів від 14 лютого 1997 p., яке реформовано у СГВК „Україна", згідно рішення зборів уповноважених КСП від 11 січня 2000 p., а СГВК „Україна" реформований у СТОВ „Україна згідно рішення загальних зборів СГВК „Україна" від 09 січня 2001 р.
Як вбачається з матеріалів справи, державний акт на право колективної
власності на землю КСП „Україна" отримало 14 червня 1997 р. і на час видачі
державного акта позивачка була членом (пенсіонеркою) КСП „Україна",, а
тому відповідно до п.2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 р. „Про
порядок паювання земель, переданих у колективну власність
сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має право на земельну частку (пай).
Згідно довідки Мічурінської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області № 20 від 12 лютого 2007 р. середній розмір земельної
3
частки (паю) по Мічурінській сільській Раді Вознесенського району Миколаївської області складає 6,94 умовних кадастрових га (ах. 18).
Із пояснень представника відповідача - Мічурінської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області, встановлено, що у Вознесенському району є землі запасу, які можуть бути відведені в натурі в порядку розпаювання.
В судовому засіданні позивачка причини пропуску строку звернення до суду пояснювала тим, що на час розпаювання земель вона проживала в іншому населеному пункті і її ніхто не повідомив про її право на земельну частку (пай), а про своє порушене право дізналася лише в 2006 р. після приїзду до своєї племінниці, яка проживає в с Трудове Вознесенського району Миколаївської області, після чого, відразу ж, звернулася до Мічурінської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області з приводу даного питання.
Отже, суд вважає, що доводи позивачки стосовно причин пропуску строку позовної давності можуть бути взяті судом до уваги, оскільки знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і до суду не надано ніяких доказів, які б їх спростовували.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимога обгрунтовані, а заявлений позов підлягає задоволенню.
У відповідності зі ст. 88 ЦПК України судові витрати сплачено при подачі позову.
Керуючись ст.ст, 10,11, 209,212,213,214,215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1до Вознесенської районної
державної адміністрації Миколаївської області, Мічурінської сільської
Рад» Вознесенського району Миколаївської області та
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Україна", третя особа Вознесенськнй районний відділ земельних ресурсів, про визнання права на земельну частку (пай) задовольнити.
Визнати поважними причини пропущення ОСОБА_1строку позовної давності.
Визнати за ОСОБА_1право на земельну частку (пай) в розмірі 6, 94 умовних кадастрових га та зобов'язати Вознесенську районну державну адміністрацію Миколаївської області відвести ОСОБА_1земельну ділянку в натурі із земель запасу в межах території Мічурінської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області та видати державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенськнй міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.