№ 1-905\10
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Валігури Д.М.
при секретарі Цуранову А.Ю.
за участю прокурора Куца О.О.
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого
- за вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 23.04.2010 року до 1(одного) року позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1(один) рік
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,
в с т а н о в и в :
Підсудний ОСОБА_2 маючи не зняту та не погашену судимість у встановленому законом порядку, у період відбування покарання з іспитовим строком за раніше вчинений злочин, повторно вчинив злочин за наступних обставин.
Так, він 05.06.2010 року приблизно о 18.30 год. знаходячись у парку імені М.Рильського по пр. Голосіївському в м.Києві отримав у фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 з метою покататись на прокат веломобіль «BERG CHOPPER AF 2008».
Цього ж дня, приблизно о 18.35 год. ОСОБА_2 керуючи веломобілем «BERG CHOPPER AF 2008» на території парку імені М.Рильського, по визначеному йому маршруту, вирішив повторно таємно його викрасти. Реалізуючий свій злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна ОСОБА_2, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, на веломобілі «BERG CHOPPER AF 2008» залишив, визначений йому маршрут та територію парку імені М. Рильського, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 740 Євро, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становить 7195 грн.
Допитаний в судовому засіданні як підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та дав покази, що він дійсно 05.06.2010 року приблизно о 18.35 год. катався разом із донькою на території парку ім. М.Рильського на веломобілі «BERG CHOPPER AF 2008», взятому на прокат у фізичної особи –підприємця ОСОБА_5, який він вирішив вкрасти. З цією метою він покинув, визначений маршрут та залишив територію парку ім. М.Рильського. В подальшому йому зателефонувала дружина на мобільний телефон та попросила його підійти до АДРЕСА_1, де вона його чекала разом із працівниками міліції. Злякавшись покарання він залишив, викрадений веломобіль поблизу будинку №25 по вул. Васильківській в м.Києві, а сам направився до працівників міліції, яким повідомив про місце знаходження веломобіля.
Враховуючи, що підсудний ОСОБА_2 не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку прокурора та роз’яснивши підсудному положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів у справі.
За наведених вище обставин суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю і об’єктивно доведена в судовому засіданні.
Дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна - крадіжку, вчинені повторно.
Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин.
Обставина, що обтяжували б покарання підсудного, судом не встановлено.
Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу ОСОБА_2, який за місцем проживання характеризується позитивно, у вчиненому щиро розкаявся, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, згідно довідки Київського міського центрального протитуберкульозного диспансеру з 05.09.2002 року знаходився під наглядом у вказаному лікувальному закладі з діагнозом «Гендикративний туберкульоз нижньої долі лівої легені у фазі розпаду», проходив курс лікування хіміотерапії у умовах денного стаціонару, має на утриманні неповнолітню дитину, його ставлення до вчиненого і приходить до висновку про необхідність перейти до іншого, більш м’якого, виду основного покарання із застосуванням ст. 69 КК України не зазначеного в санкції статті 185 ч.2 КК України і більш м’яке порівняно із тим, яке в ній передбачене з урахуванням особи винного та обставин, які пом’якшують покарання і призначити покарання згідно вимог ст.70 КК України у виді штрафу, яке за правилами, передбаченими ст.72 КК України складанню з іншими видами покарань не підлягає, а покарання у виді позбавлення волі на строк 1(один) рік із застосуванням ст. 75 КК України звільненням від відбуванням покарання з іспитовим строком на 1 рік, призначене за вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 23.04.2010 року слід виконувати самостійно.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України
з а с у д и в:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ст. 70 КК України вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 23.04.2010 року виконувати самостійно.
Речові докази по справі:
- веломобіль «BERG CHOPPER AF 2008», переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5, залишити їй же, - за належністю;
- копію прайсу на веломобілі ТОВ «Компанія нові горизонти 2005», який виданий СПД ОСОБА_5 про те, що вартість веломобіля «BERG CHOPPER AF 2008» становить 740 Євро, який знаходиться в матеріалах справи, залишити там же, - в матеріалах кримінальної справи.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб.
Суддя