Справа № 2-1670/10/14

                    РІШЕННЯ

                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2010 року Київський районний суд м. Харкова

у складі : головуючого судді Чередник В.Є.

при секретарі                           Поповій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  у м. Харкові цивільну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ароф" до ОСОБА_1 про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

 У  грудні 2009 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму неповернутої позики в розмірі 71851, 89 грн. а також судові витрати.

При цьому позивач посилався на те, що  відповідач 17 липня 2008 року отримав від позивача позику в розмірі 92000 грн., та зобов"язався виплачувати її шляхом щомісячного утримання з заробітної плати.

Однак. З 27.07.2009 р. позивач за власним бажанням звільнився, залишок за договором склав 71851 грн. 89 коп., а згідно п. 5.3. укладеного між сторонами договору, сума позики підлягає поверненню протягом 3 календарних днів з дня дати оформлення наказу про звільнення.

Однак, відповідач свої зобов"язання не виконав, та позивач був вимушений звернутися за юридичною допомогою для оформлення позовної заяви та звернутися до суду із зазначеним позовом.

В судовому засіданні  представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

 Представник відповідача проти позову заперечував, пояснивши, що відповідач ставить під сумнів наказ про звільнення, оскільки, на його думку, він підписаний невідомою особою, однак, в разі винесення рішення про стягнення суми позики просив розстрочити її виплату, бо на  теперішній час відповідач не має роботи та на його утриманні знаходиться малолітня дитина.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін,  перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

    Судом достовірно встановлено та сторонами не заперечено, що 17 липня 2008 року між сторонами, за заявою відповідача/ а.с.5/,  було укладено договір безпроцентної позики, з умовами договору сторони ознайомлені, про що свідчать їх підписи/ а.с. 4/

Згідно заяви ОСОБА_1 від 15.07.2009 року / а.с. 6/ його було звільнено з 27.07.2009 р. за власним бажанням. Про що видано наказ 24.07.2009 р./ас.7/

Відповідно до наказу від 06.07.2009 р.  на час відпустки директора ТОВ "Ароф" ОСОБА_2 її повноваження виконувала ОСОБА_3, яка підписала вказаний наказ.

Даний наказ, так само як і факт самого звільнення  ОСОБА_1 не оскаржено та у встановленому законом порядку не скасовано.

Бухгалтерською довідкою /а.с.8/ підтверджено факт остаточного розрахунку з відповідачем та суму боргу за договором позики в сумі 71851, 89 грн.

З даним розрахунком ОСОБА_1 був  ознайомлений під розпис, претензій не мав.

Відповідно до п. 5.3. укладеного між сторонами договору, сума позики підлягає поверненню протягом 3 календарних днів з дня дати оформлення наказу про звільнення.

Згідно ст.. 525, 526 ЦК України зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов"язання не допускається.

Згідно умов договору та ст.. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов"язався повернути повну суму позики в порядку, що встановлений договором, але своїх зобов"язань не виконав, у зв"язку з чим позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та задовольняє їх у розмірі  залишку суми боргу в розмірі 71851, 89 грн.

Заяву представника відповідача про  розстрочення виконання рішення суду, суд залишає без задоволення, оскільки ним не було надано жодних доказів на підтвердження наявності у відповідачв на утриманні малолітньої дитини та скрутного майнового стану відповідача

Виходячи з положень ст.. 88 ЦПК України, сторін на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

 Відповідно до п.2 ч.3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов"язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.

 Позивачем надано договір про надання їй  юридичних послуг та квитанції про сплату коштів по даному договору. Граничний розмір компенсаційних витрат на правову допомогу встановлюється законом.

За таких обставин, суд зменшує суму розміру компенсаційних витрат на правову допомогу, вказану у позові, та стягує з позивача 1000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.. 525, 526, 1046, 1049 ЦК України, суд  -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ароф" задовольнити частково.

 Стягнути з ОСОБА_1 / ід.код. НОМЕР_1, що мешкає АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ароф" /м. Харків вул.. Леніна, 40 код ЄДРПОУ 31643951, п/р 260040564 в ХФ АБ "Синтез" МФО 350578/ суму неповернутою позики  в розмірі 71851, 89 грн., судовий збір в сумі 718, 52 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.

В задоволенні інших позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ароф" - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя