ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" липня 2010 р.Справа № 9/132-10-2574
За позовом: товариство з обмеженою відповідальністю "М.С.Л."; в особі, якою є Одеське представництво товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л.";
До відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;
про стягнення 15710,66грн.
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача: Гришко С.О. (за довіреністю);
Від відповідача: не з’явився;
СУТЬ СПОРУ: 10.06.2010 р. за вх. № 5106 Товариство з обмеженою відповідальністю "М.С.Л."; в особі, якою є Одеське представництво товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі –Відповідач) 15 710,66грн.
Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання 30.07.2010 р. не з’явився, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України. Про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
01.06.2009р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Повірений) та ТОВ "М.С.Л." в особі керівника Одеського представництва ТОВ "М.С.Л." Кушнарева А.В. (Довіритель) був укладений договір про розповсюдження білетів державних лотерей № 58, предметом якого є розповсюдження Повіреним білетів державних лотерей, від імені та за рахунок Довірителя, юридичним і фізичним особам на території центрального ринку в м. Ізмаїл.
За умовами п.2.2 договору, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зобов’язувалася, згідно з технологією та чинним законодавством, організувати прийом, облік та звітність за розповсюджені та не розповсюджені лотерейні білети та прийняті ставки; негайно повернути Довірителю нерозповсюджені лотерейні білети, кошти, одержані від розповсюдження лотерейних білетів; не рідше ніж один раз на тиждень здійснювати розрахунки з Довірителем шляхом перерахування на банківський рахунок Довірителя коштів, отриманих від розповсюдження лотерейних білетів та пред’являти Довірителю для перевірки залишки нерозповсюджених миттєвих лотерейних білетів; щотижня перераховувати на банківський рахунок представництва Довірителя кошти, одержані від розповсюдження лотерей.
Згідно положень п.3.3 договору, Повірений зобов’язаний перераховувати (або здавати до каси представництва) що тижня кошти виручені від розповсюдження лотерейних білетів, прийнятих ставок за виключенням суми сплачених виграшів за умови надання підтверджуючих документів про сплату виграшів. Відповідно за даними бухгалтерського обліку ТОВ "М.С.Л." за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 існує заборгованість перед Одеським представництвом ТОВ "М.С.Л." в сумі 2 828,60 грн., що виникла внаслідок несплати виручки від реалізації лотерейних білетів та прийняття участі в лотереї, що підтверджується особисто підписаною Відповідачем відомістю розповсюджувача.
В ході проведення перевірки 16.02.2010р., Позивачем була встановлена нестача лотерейних білетів та не повернута готівка за реалізовані лотерейні білети на загальну суму 2 159,00 грн., в результаті чого був складений акт виявлення нестачі лотерейних білетів. Загальна сума боргу, з урахуванням усіх виплат та повернення готівки до Одеського представництва ТОВ "М.С.Л." склала 4 317,85 грн., що підтверджується особистим підписом у відомості розповсюджувача Відповідачем від 16.02.2010р.
17.02.2010р. на ім’я Відповідача була направлена претензія за вих. №89 про стягнення заборгованості за договором №58 від 01.06.2009р. Дана претензія була отримана 17.02.2010р., що підтверджується особистим підписом Відповідача. Також 17.02.2010р. Відповідачем була направлена розписка Позивачу, про те що суму боргу у розмірі 4 317,85 грн. визнає та зобов’язується погасити його в строк до 17.03.2010р. Але сума боргу Відповідача залишається не сплаченою.
Відповідно до п.5.2 договору, якщо одна сторона заподіяла іншій стороні збитки, вона зобов’язується відшкодувати їх у повному обсязі, при чому до збитків включається і втрачена іншою стороною вигода.
Пункт 5.2 договору свідчить про те, що за несвоєчасне перерахування Повіреним коштів, отриманих від розповсюдження білетів державних лотерей, ним сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає перерахуванню на рахунок Довірителя за кожний день прострочення.
Загальний період прострочення сплати вартості придбаних лотерейних білетів (з 19.11.2009р по 21.04.2010р) складає 155 календарних днів.
Перший період з 19.11.2009р. по 16.02.2010р. склав 90 календарних днів –сума боргу 2 828,60 грн.
Другий період з 17.02.2010р. по 21.04.2010р. склав 65 календарних днів –сума боргу 4 317,85 грн.
Розміри облікової ставки НБУ за період з 17.12.2009р по 21.04.2010р. складає 10,25%, згідно Постанови НБУ від 10.08.2009р. №468.
Таким чином, загальна сума пені складає 300,15 грн. інфляційні витрати за період з 19.11.2009р. –16.02.2010р. =132,03 грн., з 17.02.2010р -21.04.2010р = 121,64 грн. Таким чином, загальна сума витрат складає 253,67 грн. 3% річних =43,99 грн.
Пункт 5.12 договору говорить про те, що не повернуті Повіреним готівкові кошти, отримані ним від розповсюдження білетів державних лотерей рівно як і не повернуті лотерейні білети є заборгованістю Повіреного перед Довірителем, що виникла через привласнення або розтрату майна Довірителя. Сума заборгованості підлягає відшкодуванню в порядку та на умовах, передбаченим чинним законодавством України з врахуванням вимог законодавства щодо п’ятикратного розміру відшкодування збитків в разі виявлення нестачі бланків суворого обліку, якими є лотерейні білети Довірителя. Таким чином 2 159,00 грн. х 5 = 10 759,00 грн.
Приймаючи до уваги вищевикладене, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню складає 15 710,66 грн., з яких 4 317,85 грн. –сума заборгованості по сплаті вартості придбаних лотерейних білетів, а 11 392,81 грн. –загальна сума штрафних санкцій.
Позивач просить суд також вжити заходів до забезпечення позову, шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать Відповідачеві в межах ціни позову, враховуючи значний розмір боргу.
30.07.2010р. Позивач надіслав до суду уточнення позовних вимог (вх.№ 19700) відповідно до якого, наполягає на попередніх вимогах, та надає докази на їх стягнення та задоволення судом.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.
Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, відповідно до ст.193 ГК України.
Відповідно до положень ч.2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
За положеннями ч.1 ст.220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.
Згідно із ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За положеннями ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частина статті 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.7 Закону України „Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей” розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта: 5 - до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством.
Абзац 5 п. 1.3.2 Наказу Міністерства Фінансів України Служби Безпеки України Міністерства Внутрішніх Справ України „Про затвердження Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку” закріплює, що бланками документів суворого обліку є бланки білетів тиражних та миттєвих лотерей.
Згідно положень ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Як зазначається в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою до застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно яке є у Відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, що не знайшло свого відображення у тексті позовної заяви Позивача.
Оскільки вимога про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.
Питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (68000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_2) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "М.С.Л."; в особі, якою є Одеське представництво товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 50-а, п/р 260003010782, в АБ „Старокиївський банк”, МФО 321477, код ЄДРПОУ 30109292; в особі відокремленого підрозділу: Одеське представництво ТОВ „М.С.Л.”: 65029, м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 22, п/р № 26000030107001, в АКБ „Імексбанк”, МФО 328384, код ЄДРПОУ 25814123) основну заборгованість в сумі 4 317,85 грн., пеню в сумі 300,15 грн., 3% річних в сумі 43,99 грн., інфляційні витрати в сумі 253,67 грн., відшкодування шкоди внаслідок нестачі бланків суворого обліку, якими є лотерейні білети в сумі 10 795,00 грн., 157,11 грн. витрат по держмиту, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Меденцев П.А.