УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "23" вересня 2010 р. Справа № 18/1056
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: Остапчук В.О., довіреність від 22.09.2010р.;
від відповідача: не з'явився;
розглянув справу за позовом Селянського (фермерського) господарства "Надія" (с.Літки Лугинський район Житомирська область)
до Відкритого акціонерного товариства "Житомирагрохім" (м.Житомир)
про стягнення 7437,33грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог, а.с.20),
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 10191,60грн., з яких: 6840,00грн. заборгованості за поставлений на підставі накладної товар та 3351,60грн. інфляційних втрат.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В порядку ст.22 ГПК України надав заяву про уточнення позовних вимог (а.с.20), відповідно до якої просить стягнути з відповідача 7437,33грн., з яких: 6840,00грн. заборгованість за поставлений товар, 166,41грн. 3% річних та 430,92грн. інфляційних.
Спір розглядається в межах уточнених позовних вимог.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка представника відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.17).
Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, СФГ "Надія" (позивач) 13.08.2007р. передав, а ВАТ "Житомирагрохім" (відповідач) прийняв товар, а саме: насіння на загальну суму 6840,00грн.
Факт поставки товару підтверджується накладною №52 від 13.08.2007р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей від 13.08.2007р. серії НОМЕР_1, виданої на ім'я ОСОБА_1 (а.с.8).
Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару не виконав, в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 6840,00грн.
У зв'язку з наявністю заборгованості за поставлений товар на суму 6840,00грн., СФГ "Надія" в порядку ст.530 ЦК України пред'явило ВАТ "Житомирагрохім" вимогу про сплату заборгованості (а.с.10), яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
За вказаних обставин СФГ "Надія" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлене насіння.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити отриманий товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку.
Таким чином, між сторонами існують правовідносини з поставки товару, які оформлені накладною, сума боргу за якою становить 6840,00грн.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).
Як передбачено ч.ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідач не надав господарському суду доказів належного виконання господарського зобов'язання у сумі 6840,00грн.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 6840,00грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 30.10.2009р. по 22.09.2010р. 166,41грн. 3% річних та 430,92грн. інфляційних.
Приписами ч.2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.
Розмір 3% річних згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, за період з 30.10.2009р. по 22.09.2010р. складає 184,40грн., проте позивач просить суд стягнути 166,41грн. (а.с.20), що є його правом.
Господарський суд, здійснивши перерахунок інфляційних (а.с.20), вважає, що річні та інфляційні нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 430,92 інфляційних.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів погашення заборгованості не надав, позов не оспорив, розрахунок інфляційних та річних не спростував.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 7437,33грн., з яких: 6840,00грн. основного боргу, 430,92грн. інфляційних та 166,41грн. 3% річних.
Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі ст.ст. 174, 193, 229 ГК України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Житомирагрохім" (10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 1/63, ідентифікаційний код 05488443)
на користь Седянського (фермерського) господарства "Надія" (11325, Житомирська область, Лугинський район, с.Літки, код ЄДРПОУ 30004910):
- 6840,00грн. основного боргу;
- 166,41грн. 3% річних;
- 430,92грн. інфляційних;
- 102,00грн. витрат по сплаті державного мита;
- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 3 прим.
1 - в справу
2 - позивачу
3- відповідачу (рек. з повідом)