ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2010 р.                                                            Справа № 59/236-10

вх. № 6704/4-59

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Остапенко С.Ю., за довіреністю № 1/17-07/19 від 11.01.2010р.;

 відповідача - Лукашенко О.В., за довіреністю № 3 від 04.01.2010р.

розглянувши справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі, м. Лозова  

до  Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" в особі Лозівського відділення №45  АТ "УкрСиббанк" , м. Лозова  

про стягнення 1515,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі, звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" в особі Лозівського відділення №45  АТ "УкрСиббанк" неповернені грошові кошти в сумі 1515,00 грн., згідно договору № 7 від 19 січня 2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позовних вимог, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву (вх.17791) про залучення до матеріалів справи витребуваних документів, які долучаються судом.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти висунутих позовних вимог в повному обсязі, в зв"язку з чим через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву (вх.19039) із запереченнями на позов.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

19 січня 2009 року між Управлінням Пенсійного фонду України в Лозівському районі (позивач по справі) та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" в особі Лозівського відділення № 45 АТ "УкрСиббанк" (відповідач по справі) був укладений багатосторонній договір щодо виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р. за № 1596.

Параграфом 1 статті 10 договору визначено його строк дії до 01.01.2010р.

Парагрофом 3 ст. 8 зазначеного договору передбачено, що суми пенсій та гроиювої допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувач, разом з нарахованими відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті. Банк повертає відповідно Фонду або Районному управлінню, або Міському управлінню за їх письмовим розпорядження.м, не пізніше наступного операційного ія і^дходження відомостей про смерть одержувача при умові наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.

Громадянка ОСОБА_1 мала відкритий поточний рахунок у Лозівському відділенні № 45 АТ «УкрСиббанк», на який позивачем перераховувалась її пенсія.

14 серпня 2009 року позивачу стало відомо, що гр. ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

17 серпня 2009 року позивачем був направлений лист до відповідача за вих. №11758-13/19 з проханням повернути кошти, зараховані на поточний рахунок одержувача пенсії гр. ОСОБА_1. за період з 01.07.2006 р. по 31.07.2009 р. в сумі 16598,62 грн.

Відповідачем, на підставі листа від 17.08.2009 № 11758-13/19, згідно платіжного доручення №2, було повернуто 19.08.2009р. позивачу кошти в сумі 15083,62 грн.

Різниця між сумами, які повинні були повернуті позивачу відповідачем, та коштами, які були 19.08.2009р. повернуті Банком, склала 1515,00 грн.

21.08.2009р. позивачем був направлений запит шодо надання роз яснень стосовно коштів повернутих в неповному обсязі.

07.10.2009р. в своєму листі - відповіді відповідач повідомив, що згідно з умовами договору доручення від 14.02.2006р., укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та гр. ОСОБА_1., банк щомісячно перераховує з поточного рахунку ОСОБА_1. грошові кошти у сумі 150,00 грн. у період часу з 04.04.2006р. по 04.04.2007р.

Відповідач також зазначив позивачу, що інформація про смерть клієнта банку стала відома лише 18.08.2009р. з листа Управління Пенсійного фонду в Лозівському районі № 11/58-13/19 від 17.08.2009р. Загальна сума сплачених грошових коштів з поточного рахунку клієнта в період з липня 2006 року по квітень 2007 року, яка не була перерахована позивачу склала: 1500,00 грн. - перераховані грошові кошти у відповідності до умов договору доручення від 14.02.2006 р.; 15,00 грн. - комісійна винагорода Банку за перерахування коштів.

Позивач в обгрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст.ст. 608 та 1008 Цивільного кодексу України і вважає, що оскільки гр. ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1., всі вищевказані зобов"язання повинні були припинитися саме з дати смерті.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Суд звертає увагу позивача, що на вимогу позивача відповідач добровільно повернув 15083,62 грн. з рахунку гр. ОСОБА_1., оскільки решту коштів з вищезазначеного рахунку померлого було перераховано згідно договору доручення від 14.02.2006р. (договір наявний в матеріалах справи).

Крім того, відповідачу ставло відомо про смерть ОСОБА_1. з листа позивача  № 11/58-13/19 від 17.08.2009р. лише 18.08.2009р.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що наявні матеріали справи спростовують твердження позивача щодо невиконання відповідачем вимог параграфу 3 ст. 8 договору щодо виплати пенсій від 19.01.2009р., оскільки кошти в сумі 1515,00 грн. були відсутні на рахунку клієнта банку.

У відповідності до положень Постанови № 1596 від 30.08.1999 р. списки на виплату пенсій формуються Фондом самостійно. Докази того, що відповідача було повідомлено про смерть гр. ОСОБА_1. раніше 18.08.2009р., в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України необхідною умовою настання господарсько-правової відповідальності є наявність правопорушення, а ознак протиправності в діях відповідача суд не вбачає, так саме як не вбачає факту володіння відповідачем перерахованими позивачем коштами.

З усних пояснень позивача вбачається, що він просить стягнути з відповідача збитки, в зв"язку з набуттям ним коштів без достатньої правової підстави, але без посилань на норми цивільного права.

У відповідності до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави ), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов"язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, позивач міг би звернутися до суду у відповідності до ст. 1212 ЦК України із залученням осіб, які дійсно отримали спірні 1515,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на позивача. Проте, Пенсійний Фонд України від сплати державного мита звільнений Декретом КМУ "Про державне мито", отже в даному разі державне мито не стягується.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України,  статтями 1, 4, 12, 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                 

Повний текст рішення підписано 20.09.2010р.

Справа № 59/236-10