ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2010 р. № К14/017-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Кравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М.,
Олійника В.Ф. (доповідач),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Ірпінський комбінат "Перемога", Київська область
на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду
від 14.06.2010 р.
у справі№К14/017-09 господарського суду Київської області
за позовомВАТ "Ірпінський комбінат"Перемога"
до1. Закритого акціонерного товариства "Перемога-ТВЗ", Київська область
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "Доктор & К", місто Київ
3. ОСОБА_4, Київська область
про розірвання установчого договору та прийняття рішення про припинення юридичної особи
за участю представників сторін:
від ВАТ "Ірпінський комбінат"Перемога" –Пархомчук Р. І.
від ЗАТ "Перемога-ТВЗ" –Прохоровський А.С.
від ТОВ "Торгівельно-виробнича фірма "Доктор & К" –не з'явився
від ОСОБА_4 –не з'явився
В С Т А Н О В И В:
02.12.2009р. Відкрите акціонерне товариство "Ірпінський комбінат "Перемога" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ЗАТ "Перемога-ТВЗ", ТОВ "Торгівельно-виробнича фірма "Доктор & K", Крижанівського Івана Михайловича про розірвання Установчого договору ЗАТ "Перемога-ТВЗ", затвердженого Установчими зборами Засновників ЗАТ "Перемога-ТВЗ" протоколом №1 від 05.04.2000р. та перереєстрованого Ірпінським міськвиконкомом, реєстраційний №1627 від 13.04.2000р.; прийняти рішення про припинення (ліквідацію) ЗАТ "Перемога-ТВЗ" та покладення обов'язків щодо проведення ліквідації юридичної особи ЗАТ "Перемога-ТВЗ" на ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога" в особі керуючого санацією Судука Михайла Миколайовича.
Відповідачі надали місцевому господарському суду відзиви на позов, згідно яких просили відмовити в задоволенні позовних вимогах за їх безпідставністю (а.с. 70-72, 158, 160).
Рішенням господарського суду Київської області від 26.02.2010р. (суддя Бацуца В.М.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.06.2010р. у справі №К14/017-09 (судді: Агрикова О.В. –головуючий, Поліщук В.Ю., Мазур Л.М.) в задоволенні позову було відмовлено. Окрім того було відмовлено в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.
В касаційній скарзі Відкритого акціонерного товариства "Ірпінський комбінат "Перемога" ставиться питання про скасування судових рішень попередніх судових інстанцій та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог, оскільки, на думку касатора, суди при прийнятті рішень порушили норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши за матеріалами справи наведені в касаційній скарзі доводи, застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи із наступного.
Як видно із матеріалів справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що 05.04.2000р. установчими зборами засновників було прийнято рішення, оформлене протоколом №1, про створення ЗАТ "Перемога-ТВЗ", затвердження установчого договору та статуту ЗАТ "Перемога-ТВЗ".
09.04.2000р. засновниками - ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога", ТОВ "Торгівельно-виробнича фірма "Доктор & К", ОСОБА_4 було підписано установчий договір та статут ЗАТ "Перемога-ТВЗ" (а.с. 8-22, 23-47).
13.04.2000р. Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради було зареєстровано установчий договір ЗАТ "Перемога-ТВЗ" та його статут, а також видано свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №1627 (а.с. 48).
Згідно установчого договору та статуту ЗАТ "Перемога-ТВЗ" (в редакції від 05.04.2000р.) його засновниками виступили ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога", ТОВ "Торгівельно-виробнича фірма "Доктор & К", ОСОБА_4.
Відповідно до п. 3.5. установчого договору та 5.3. статуту ЗАТ "Перемога-ТВЗ" (в редакції від 05.04.2000р.) акції товариства розподіляються між засновниками наступним чином:
ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога" володіє 2820040 простими іменними акціями на суму 705010,00 грн., що складає 99,27% від статутного фонду товариства;
ТОВ "Торгівельно-виробнича фірма "Доктор & К" володіє 20000 простими іменними акціями на суму 5000,00 грн., що складає 0,7% від статутного фонду товариства;
ОСОБА_4 володіє 800 простими іменними акціями на суму 200,00 грн., що складає 0,03% від статутного фонду товариства.
Пунктом 6.3. установчого договору ЗАТ "Перемога-ТВЗ" передбачено, що договір може бути розірвано в разі збитковості товариства або його неплатоспроможності. Розірвання договору з цієї причини тягне за собою реорганізацію чи ліквідацію товариства.
Як убачається з декларації ЗАТ "Перемога-ТВЗ" з податку на прибуток підприємств та розрахунку балансової вартості запасів ЗАТ "Перемога-ТВЗ", товариство має прибуткові показники власної господарської діяльності (а.с. 73, 74).
Згідно виписки з реєстру власників цінних паперів №15 від 21.01.2010р. на рахунку ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога" не обліковується жодного цінного паперу ЗАТ "Перемога-ТВЗ", рахунок закрито. (а.с. 190).
За твердженням позивача, ЗАТ "Перемога-ТВЗ" є збитковим, акціонерам жодного разу не виплачувались дивіденди, а тому ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога" звернувся до суду з позовом про розірвання установчого договору та прийняття рішення про припинення юридичної особи - ЗАТ "Перемога-ТВЗ".
Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно з ч. 2 ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Проте наявність права на пред’явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права.
Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен з’ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав особи, яка звернулася до суду з позовом, а також наявність спору між сторонами, оскільки в силу ст. 12 ГПК України господарським судом підвідомчі справи саме у спорах, що виникають між сторонами з тих або інших підстав, і, відповідно, ухвалити рішення про захист порушеного права або відмову позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права. Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2004 у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої ст. 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій ст. 4 ЦПК України та інших законах України, у логічно-смисловому зв’язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об’єктивного і прямо не опосередкований у суб’єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об’єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Згідно з ч. 2 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України і, відповідно, до застосування судами загальної юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм спорів.
Частинами 1, 3 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, до компетенції господарських судів віднесені справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Виходячи з положень наведеної норми, господарському суду підвідомчі корпоративні спори: між учасниками товариства; між учасником та господарським товариством.
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник між господарським товариством та його учасником, що пов’язаний із діяльністю та управлінням діяльністю цього товариства. Тобто, з огляду на приписи п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України та ч. 3 ст. 167 ГК України даний спір виник з корпоративних відносин щодо корпоративних прав.
Згідно ч. 4 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в без документарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов’язаний надавати власнику цінних паперів.
Матеріалами справи, а саме випискою з реєстру власників іменних цінних паперів №12 від 24.12.2009р., випискою з реєстру власників іменних цінних паперів №15 від 21.01.2010р. та листом №003/твз від 11.12.2009р. реєстратора - АІФК "Укрпривінвест" (а.с. 77, 164, 190), підтверджується, що ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога" не є власником цінних паперів, емітентом яких є ЗАТ "Перемога-ТВЗ", і вже не був їх власником на момент звернення до суду із даним позовом, на особовому рахунку ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога" не обліковується жодного цінного паперу ЗАТ "Перемога-ТВЗ", а рахунок закрито.
Судами встановлено, що ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога" на момент звернення до суду не володів корпоративними правами ЗАТ "Перемога-ТВЗ", а отже і не перебував із ним у корпоративних відносинах. Тому позов ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога", яке на момент подання позову не було акціонером ЗАТ "Перемога-ТВЗ", суди визнали не обґрунтованим, оскільки в такому випадку відсутнє порушення охоронюваного законом інтересу позивача. Зазначені обставини судами були враховані та встановлена відсутність у позивача суб’єктивного права щодо здійснення повноважень акціонера ЗАТ "Перемога-ТВЗ".
Судами зазначено, що регулювання корпоративних відносин здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про господарські товариства", Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок", іншими нормативно-правовими актами, і безпосередньо установчими документами товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про господарські товариства"(в редакції від 05.05.1999р.) акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.
Установчий договір акціонерного товариства відносився до його установчих документів до моменту набрання чинності новим Цивільним і Господарським кодексами України.
01.01.2004р. набрав чинності Господарський кодекс України.
Згідно ч. 1 ст. 82 ГК України установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.
Пунктом 4 Прикінцевих положень ГК України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.
До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
01.01.2004р. набрав чинності новий Цивільний кодекс України.
Згідно ч. 2 ст. 87 ЦК України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 153 ЦК України акціонерне товариство може бути створене юридичними та (або) фізичними особами, а також державою в особі уповноваженого органу, територіальною громадою в особі уповноваженого органу.
Якщо акціонерне товариство створюється кількома особами, вони укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства .
Цей договір не є установчим документом товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦК України установчим документом акціонерного товариства є його статут.
Пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень встановлено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.
Згідно ч. 2 ст. 26 цього ж закону засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у діючих Цивільному і Господарському кодексах України відсутнє поняття установчого договору, а визначено ними поняття засновницького договору, що з моменту набрання чинності вказаним кодексами не відноситься до установчих документів акціонерного товариства.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про акціонерні товариства" засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування.
Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб.
Засновниками може укладатися засновницький договір, у якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору.
Для створення акціонерного товариства засновники повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.
Засновницький договір не є установчим документом товариства і діє до дати реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.
На підставі виписок з реєстрів власників іменних цінних паперів ЗАТ "Перемога-ТВЗ"(а.с. 186, 189 та 190) судами встановлено, що 27.05.2000р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку зареєстровано випуск акцій - емісію №1, емітентом якої було ЗАТ "Перемога-ТВЗ", за №271/10/1/2000.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що судам необхідно враховувати, що з набранням чинності ЦК (статті 142, 153) договір про створення (заснування) АТ, ТОВ та ТДВ не регулює відносини між учасниками (акціонерами) товариства при здійсненні його діяльності і припиняє свою дію після досягнення мети - створення та державної реєстрації товариства. Зазначені договори мають відповідати загальним вимогам, що пред’являються до правочинів, і при розгляді спорів про визнання їх недійсними суди повинні керуватися відповідними нормами про недійсність правочинів.
Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що з набранням чинності Цивільним і Господарським кодексами України установчий договір ЗАТ "Перемога-ТВЗ", укладений між ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога", ТОВ "Торгівельно-виробнича фірма "Доктор & К"та ОСОБА_4, зареєстрований 13.04.2000р. Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради за №1627, припинив свою дію шляхом його повного виконання сторонами договору, а тому вимога позивача про розірвання вказаного договору задоволенню не підлягає.
Вимога позивача про прийняття рішення про припинення (ліквідацію) ЗАТ "Перемога-ТВЗ" та покладення обов’язків щодо проведення ліквідації юридичної особи ЗАТ "Перемога-ТВЗ" на акціонера ВАТ "Ірпінський комбінат "Перемога" в особі керуючого санацією - Судука М. М., є похідною від його вимоги про розірвання установчого договору ЗАТ "Перемога-ТВЗ", суди попередніх інстанцій визнали безпідставною та такою, що не підлягає задоволення.
Оскільки суди попередніх інстанцій всебічно, об'єктивно і повно встановили обставини справи, цим обставинам справи надали правильну юридичну оцінку згідно діючого законодавства, застосували правильно норми матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, тому Вищий господарський суд України визнає рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної обґрунтованими і законними, які не можуть бути скасованими.
Викладені заявником у касаційній скарзі доводи не заслуговують на увагу, оскільки були предметом судового дослідження та спростовані мотивованими висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що ґрунтуються на вимогах закону, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ірпінський комбінат "Перемога" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.06.2010р. у справі №К14/017-09 залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.06.2010р. у справі №К14/017-09 господарського суду Київської області залишити без змін.
Головуючий суддя:Г. Кравчук
Судді:Г. Мачульський
В. Олійник