Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Жекова В.І.,

секретар судового засідання Буравльова О.М.,

за участю представників сторін в засіданні суду 02.10.2007р.:

від позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

від відповідача Рудницька Н.В.,

за участю представників сторін в засіданні суду 09.10.2007р.:

від позивача ОСОБА_3,

від відповідача Рудницька Н.В.

розглянула апеляційну скаргу

фізичної особи ОСОБА_1

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 13.07.2007р.

у справі № 11/237/07

за позовом фізичної особи ОСОБА_1

до СЗАТ „Надія-Агро”

про виділ долі із спільного майна в натурі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2007р., яка того ж дня надіслана сторонам, прийнята до провадження та призначена до розгляду на 02.10.2007р. апеляційна скарга фізичної особи ОСОБА_1

Згідно із приписами ст.77 ГПК України в засіданні суду 02.10.2007р. оголошено перерву до 09.10.2007р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та відповідними розписками.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в засіданні суду 09.10.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою про визнання її такою, що вийшла зі складу засновників СЗАТ „Надія-Агро”, та виділення з майна відповідача частку, яка дорівнює вартості майнового сертифікату позивача.

Рішенням місцевого господарського суду від 13.07.2007р. (суддя Василяка К.Л.) в задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення вмотивоване тим, що одночасно із передачею майнових прав до статутного фонду акціонерного товариства ОСОБА_1 втратила право вимагати повернення вкладу, а також виділення з майна товариства долі, рівної вартості майнового сертифікату, натомість набула права вимагати від товариства вчинення ним певних дій, як-то випуск та реєстрація акцій. Крім того, господарський суд першої інстанції відзначив, що всупереч приписам статуту СЗАТ „Надія-Агро” позивачем не надано доказів вжиття заходів щодо врегулювання спору шляхом переговорів та/або звернення до правління з письмовою заявою про вихід з товариства. Також, на думку суду, положення ст.16 ЦК України не містять такого способу захисту порушеного права як визнання учасника ЗАТ таким, що вийшов зі складу його засновників.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 13.07.2007р. зі справи № 11/237/07 скасувати як необґрунтоване, задовольнивши позовні вимоги.

Так, скаржник вважає, що в правилах ст.10 Закону України „Про господарські товариства” та ст.116 ЦК України закріплено право виходу учасника зі складу товариства в установленому порядку. Законодавче невстановлення вказаного порядку виходу та невиконання відповідачем своїх обов'язків по емісії акцій, розподілу дивідендів тощо стали підставою для звернення до господарського суду з позовом про визнання права на вихід з товариства, що кореспондується зі змістом ст.16 ЦК України. Окрім цього, ОСОБА_1 вказує на неспроможність акціонерів, що володіють більше як 10% голосів, скликати позачергові збори, оскільки згідно із приписами ст.41 Закону України „Про господарські товариства” право участі в загальних зборах мають лише особи, які безпосередньо володіють акціями на день проведення зборів. Не ґрунтується на правильному розумінні норм чинного законодавства, у тому числі ГК України, висновок суду про неможливість в даному випадку виділити долю зі складу спільного майна.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

11.02.2001р. на Зборах засновників створено СЗАТ „Надія-Агро”, про що свідчить протокол № 1 (а.с.57).

11.05.2001р. СЗАТ „Надія-Агро” зареєстровано як юридичну особу, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.59).

Пунктом 4.1 статуту СЗАТ „Надія-Агро”, затвердженого рішенням Зборів засновників, оформлених протоколом від 11.02.2001р. № 1, та зареєстрованого Виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради від 11.05.2001р. за         № 618, передбачено, що засновниками товариства є громадяни (фізичні особи). Повний перелік засновників, розмір їх частки у статутному фонді товариства, порядок формування статутного фонду визначається в установчому договорі про створення товариства.

Статутний фонд товариства становить 2 282 000 грн., який поділено на 22 820 простих іменних акцій номінальною вартістю 100 грн. кожна (п.п.5.1,5.2 статуту).

Одним з засновників СЗАТ „Надія-Агро” виступила фізична особа ОСОБА_1, сума внеску якої склала 12 800 грн. (128 акцій), у тому числі 9250 грн. -вартість майнового паю члена КСП ім. Леніна, розташованого в        с. Богданівка Доманівського району Миколаївської області, про що свідчить установчий договір про створення і діяльність СЗАТ „Надія-Агро” (а.с.111) та акт передачі (внесення) майна (а.с.8-10).

Вказуючи на непроведення на протязі всієї діяльності підприємства загальних зборів акціонерів, внаслідок чого не здійснено випуск акцій СЗАТ „Надія-Агро” та не розподілено дивіденди, чим прямо порушуються корпоративні права учасника господарського товариства, фізична особа ОСОБА_1 звернулась до місцевого господарського суду із позовною заявою про визнання її такою, що вийшла зі складу засновників СЗАТ „Надія-Агро”, та виділення з майна відповідача частку, яка дорівнює вартості майнового сертифікату, в задоволенні якої відмовлено з мотивів, викладених в описовій частині цієї постанови.

Перевіривши правильність застосування господарським судом Миколаївської області норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження ним доказів, Одеський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення, виходячи з такого.

Частиною 2 ст.100 ЦК України визначено, що учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року.

Пункт „в” ч.1 ст.10 Закону України „Про господарські товариства” від 19.09.1991р. № 1576-XII (із змінами) містить аналогічне право учасника вийти в установленому порядку з товариства.

За змістом українського законодавства вихід з товариства -це спосіб припинення корпоративних правовідносин з ініціативи учасника, який за своєю суттю може застосовуватись в усіх товариствах, окрім акціонерного.

Наведений висновок господарського суду апеляційної інстанції зумовлений тим, що участь в акціонерному товаристві нерозривно пов'язана з правом власності на акції.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006р. № 3480-IV акція -іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Згідно із приписами ст.194 ЦК України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Судова колегія відзначає, що учасник акціонерного товариства втрачає належні йому корпоративні права лише шляхом відчуження акцій, в установленому законом порядку уклавши цивільно-правовий договір, та не має права виходу з акціонерного товариства із виділом свого внеску до статутного фонду в натурі, в зв'язку з чим господарським суд першої інстанції правомірно прийняв рішення про відмову в задоволенні позову.

При цьому, апеляційний господарський суд звертає увагу скаржника на ту обставину, що акція є формою (зовнішньою фіксацією) корпоративних прав та не впливає на їхню сутність, тому невидача акцій в будь-якому випадку не припиняє корпоративні відносини між акціонером і акціонерним товариством, які виникли внаслідок утворення АТ. Слід зазначити, що акціонер володіє правами, передбаченими акціями, і без їх фактичної наявності, якщо придбав останні на законних підставах.

За таких обставин, право власності акціонера на акції існує і в тому випадку, коли акція як об'єктивно виражений цінний папір відсутня, а, відтак, існують і корпоративні права учасника акціонерного товариства, закріплені в установчих документах та на законодавчому рівні.

Враховуючи викладене, а також факт порушення чинного законодавства неправомірними діями правління СЗАТ „Надія-Агро” щодо нескликання загальних зборів, в результаті чого, зокрема, не проводиться емісія акцій, розподіл дивідендів тощо, ОСОБА_1 як особа, яка правомірно володіє корпоративними правами, у тому числі правом на управління товариством та отримання прибутку від діяльності відповідача, може вимагати усунення порушень її прав, в судовому порядку зобов'язавши правління скликати загальні збори для розгляду питання, вирішення яких відноситься до компетенції загальних зборів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують зроблені вище висновки, в зв'язку з чим не можуть бути підставами для зміни або скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.77,85,99,101-105 ГПК України, колегія суддів

Постановила:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 13.07.2007р. зі справи № 11/237/07 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 11.10.2007р.