ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2010 р.                                                            Справа № 50/150-10

вх. № 7347/2-50

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Прокоп"єв К.Є.,дов. № 3/2009 від 24.12.2009 р.  відповідача - не з"явився

3-ї особи - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ з ІІ "С.А.К.О. ЛТД" м. Харків  

до  ТОВ "Український промисловий банк" в о. Харківської філії, м. Харків

3-я особа ФОПОСОБА_1., м.Харків

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач –  звернувся до  суду з позовом до суду про розірвання іпотечного договору  № 4/Zсмбмлвіп-07-02 від 20.12.2007 р.,  укладеного між ТОВ ПІІ “С.А.К.О. ЛТД” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”.

В обгрунтування   позовних вимог  позивачем зазначено, що  відповідач та  третя особа внесли зміни до кредитного договору, укладеного між ними, згідно яких була  змінені  комісії  за управління кредитною лінією та оскільки згідно умов іпотечного договору позивач забезпечив вимоги банку до боржника за кредитним договором у повному обсязі, обсяг відповідальності  позивача за іпотечним договором  був збільшений без його згоди, що є підставою для розірвання іпотечного договору у зв"язку з його припиненням.

В судове засідання 08.09.2010 р. відповідач не з"явився, проте 01.09.2010 р. був ознайомлений з матеріалами справи за його заявою, що свідчить про повідомлення відповідача про дату та час слухання справи.

В дане судове засіданя представник третьої особи також не з"явився, письмових пояснень по суті спору не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

20.122007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (відповідач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (третя особа) укладено Кредитний договір № 4/МСБМКВЛ-07-ПЗУ (далі – Кредитний договір), за яким відповідач  надав третій особі кредит в сумі 5050000,00 грн., а третя особа  зобов’язалася в порядку, передбаченому Кредитним договором, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 17% річних у гривні, 13,8%  річних у доларі США, 12,5% у євро, комісія за управління кредитною лінією – відсутня, комісія за надання кредиту – 1,3% від ліміту кредитування, без ПДВ, комісія за видачу готівки з каси – відсутня. Строк виконання зобов’язання  третьою особою – до 19.12.2017 року.

У забезпечення виконання третьою особою зобов’язань за Кредитним договором, між  відповідачем та позивачем було укладено іпотечний договір № 4/Zсмбмлвіп-07-02 від 20.12.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В. за реєстровим номером № 6476, за яким Банку передано в заставу нежитлова будівля спортивно-оздоровчого комплексу, що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Жовтнева, буд.82, загальною площею 404,6 кв. м.

Згідно умов іпотечного договору позивач забезпечив вимоги  відповідача  до третьої особи  за Кредитним договором  (а також будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо) у повному обсязі, включаючи комісії, штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором, витрат, пов’язаних з пред’явленням вимоги за Кредитним договором зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання та збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмету іпотеки, збитків, завданих порушенням Кредитного договору та іпотечного договору.  

13.11.2008 року відповідач  та третя особа підписали додатковий договір № 1 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, відповідно до умов якого були змінені умови Кредитного договору, зокрема:

- встановлена комісія за управління кредитною лінією у розмірі 6,84% річних від суми фактичної заборгованості у гривні, без ПДВ, яка нараховується з 01.11.2008 р.;

- встановлена комісія за управління кредитною лінією у розмірі 2,04% річних від суми фактичної заборгованості у доларі США, без ПДВ, яка нараховується з 01.11.2008 р.;

- комісія за управління кредитною лінією у розмірі 2,28% річних від суми фактичної заборгованості у євро, без ПДВ, яка нараховується з 01.11.2008 р.

Зміни до іпотечного договору не вносилися.

02.02.2009 року позивач отримав від відповідача вимогу про усунення порушення, відповідно до якої відповідач вимагав від позивача виконати основне зобов’язання – сплатити борг у сумі 5346227,98 (п’ять мільйонів триста сорок шість тисяч двісті двадцять сім гривень 98 копійок) протягом 30 (тридцяти) днів.

Боржник також  отримав  вимогу банку про оплату основного зобов"язання.

Відповідно до ст.1 ЗУ “Про іпотеку”,  особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи – боржника є майновим поручителем.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України,  порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Судом встановлено, що відповідач  та третя особа  13.11.2008р. внесли зміни  до Кредитного договору, згідно яких була встановлена комісія за управління кредитною лінією у розмірі 6,84% річних від суми фактичної заборгованості у гривні, комісія за управління кредитною лінією у розмірі 2,04% річних від суми фактичної заборгованості у доларі США, та комісія за управління кредитною лінією у розмірі 2,28% річних від суми фактичної заборгованості у євро.

Оскільки  згідно умов іпотечного договору позивач забезпечив вимоги відповідача  до третьої особи  за Кредитним договором у повному обсязі, обсяг відповідальності позивача за іпотечним договором був збільшений без його згоди, що є підставою припинення іпотечного договору № 4/Zсмбмлвіп-07-02 від 20.12.2007 р.

Тому, суд вважає, що іпотечний договір № 4/Zсмбмлвіп-07-02 від 20.12.2007р. припинився з 13.11.2008р., тобто з моменту підписання додаткового договору №1  про внесення змін та доповнень  до Кредитного договору без згоди поручителя.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту порушених прав є  припинення правовідношення.

Таким чином, враховуючи, що іпотечний договір  № 4/Zсмбмлвіп-07-02 від 20.12.2007 р.,  укладений між ТОВ ПІІ “С.А.К.О. ЛТД”  та Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”  є припиненим на підставі частини 1 статті 559 ЦК України, то суд не вбачає правових  підстав для його розірвання.  

Крім того, суд вважає за необхідним зазначити, що відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука також припиняється після закінчення строку встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Згідно підпункту 6.2. іпотечного договору № 4/Zсмбмлвіп-07-02 від 20.12.2007 р. цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язання за Кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), іпотека передбачена цим договором зберігається до повного виконання  вказаних зобов’язань

Відповідно до ст.251, 252 ЦК України,  строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Враховуючи зміст зазначених статей, строк іпотечного договору № 4/Zсмбмлвіп-07-02 від 20.12.2007 року не є визначеним, оскільки залежить від події, яка невідомо коли наступить і чи наступить взагалі.

Строк виконання основного зобов’язання визначений у Кредитному договорі – 19.12.2017 року.

Відповідно до підпункту 9.2 Кредитного договору Банк має право зупинити подальше кредитування та вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежним виконанням Боржником Кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи,  відповідач скористався своїм правом на вимогу дострокового виконання зобов’язання за Кредитним договором і 02.02.2009 року позивач та третя особа  отримали від Банку вимогу про усунення порушення, відповідно до якої Банк вимагав від позивача виконати основне зобов’язання – оплатити борг у сумі 5346227,98 (п’ять мільйонів триста сорок шість тисяч двісті двадцять сім гривень 98 копійок) протягом 30 (тридцяти) днів, тобто настання строку виконання основного зобов’язання відбулося 02.02.2009 року.

          Таким чином,  відповідач був зобов’язаний звернутися з позовом до позивача в строк до 02.08.2009 року, проте не зробив цього, що також є підставою вважати іпотечний договір припиненим.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до  висновку  про неможливість розірвання договору, правовідносини за яким вже припинені.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене,  суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.49 ГПК України,  державне мито при відмові в задоволенні позовних вимоги  покладається на позивача.

За таких обставин, суд керуючись   ст.ст16, .251, 252, 559, 651 ЦК України, ст.ст.33,34,43,44.49.75,82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Суддя