ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" вересня 2010 р.
09 год.53 хв.Справа № 2-а-2404/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Печеному Є.В., < Текст >
за участю:
представника відповідача - Державної податкової інспекції у м. Херсоні - Горбунової К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
фізичної особи-підприємеця ОСОБА_2
до Іщенка Івана Валерійовича - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Лебедя Дмитра Аркадійовича - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про захист порушених прав,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Іщенка Івана Валерійовича - головного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Лебедя Дмитра Аркадійовича - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Державної податкової інспекції у м. Херсоні про захист порушеного права, визначеного ст.ст. 30, 32, 41, 42, 55, 57, 59 Конституції України, ст. 31 Закону України “Про інформацію”, ст. 7, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст.ст. 4, 5, 10, 20 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності“ зі сторони відповідача будь-яким способом на розсуд суду.
У судове засідання позивач не з’явилася, до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка кафе, що належить позивачу, проведена без попередження про проведення такої перевірки та без згоди на її проведення, чим порушено приписи Законів України “Про державну податкову службу в Україні”, “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності“. Позивач вважає, що перевіряючими незаконно проведено збір інформації про суб’єкта господарювання без її згоди, що порушило її конституційні права та норми Закону України “Про інформацію”. Рішення про застосування штрафних санкцій прийняті без участі підприємця, що є порушенням права доступу до інформації, права заперечувати її правильність, повноту, доречність.
Суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде дослідження правомірності дій посадових осіб ДПІ у м. Херсоні щодо проведення перевірки та дослідження законності прийнятого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Представник відповідача ДПІ у м. Херсоні та відповідачі Лебедь Д.А. та Іщенко І.В. - головні державні податкові ревізори-інспектори Державної податкової інспекції у м. Херсоні заперечили проти задоволення позову, оскільки жодних порушень щодо організації та проведення перевірки посадовими особами податкової служби не допущено. Перевірка проведена відповідно до плану перевірок та направлення на перевірку. Під час перевірки була присутня позивач. За результатами перевірки складено акт від 16.03.2010 р., в якому зафіксовано наступні порушення: не проведення розрахункової операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, щоденно не забезпечене друкування на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальних звітних чеків і забезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій, порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. За результатами даної перевірки на підставі акту до позивача були застосовані штрафні санкції.
Заслухавши пояснення представника відповідача, відповідачів, вивчивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою та має у власності кафе за адресою: АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що 16.03.2010 р. головними державними податковими інспекторами-ревізорами Лебедем Д.А. та Іщенком І.В. було проведено перевірку дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ФОП ОСОБА_2 у кафе за адресою: АДРЕСА_1.
Перевірка проведена на підставі направлення на перевірку № 172/237 від 15.03.2010р., виписаного відповідно до плану перевірок суб’єктів господарювання відділом контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахункові операції у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб на березень 2010р., затвердженого начальником ДПІ у м. Херсоні.
Щодо позиції позивача про неправомірність проведення перевірки без попереднього повідомлення про її проведення, відповідно до ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ, необхідно зазначити наступне.
Статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок. Проте, як слідує з назви статті 11-1: "Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів)", а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).
В той же час, згідно до частини 7 статті 11-1 перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі – Закон № 265/95-ВР) та Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995р. № 481/95 (далі –Закон № 481/95), вважаються позаплановими.
Виходячи з системного аналізу норм Законів № 509-ХІІ та № 481/95-ВР слідує висновок про врегулювання підстав проведення планових, позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), саме частиною 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ. При цьому, віднесення до позапланових - перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом № 481/95-ВР, не означає необхідність застосування підстав, викладених в частині 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ, оскільки ці підстави стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
Таким чином, суд не погоджується із твердженням позивача про відсутність у посадових осіб ДПІ у м. Херсоні права на проведення перевірки без попереднього повідомлення про її проведення.
Суд також не вбачає у діях ревізорів порушення ст.11-2 Закону № 509-ХІІ, якою передбачено, що право приступити до проведення перевірки вони мають після вручення направлення на перевірку та наказу, оскільки направлення на перевірку було вручено ОСОБА_2, про що свідчить її особистий підпис.
Під час проведення перевірки було виявлено наступні порушення: не проведення розрахункової операції через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, не забезпечення щоденного друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків і не забезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій, порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
За наслідками перевірки ДПІ у м. Херсоні 18.03.2010р. прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0006862307 на суму 2570, 00 грн. за порушення п.п. 1, 9, 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
До позивача застосовані штрафні санкції за проведення розрахункової операції без застосування РРО на суму 28, 00 грн.
Пункт 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР вказує на те, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених вищезазначеним законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
За порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР пунктом 1 ст. 17 зазначеного закону передбачено, що за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Ревізор-інспектор, який проводив перевірку - Іщенко І.В. у судовому засіданні пояснив, що продавцем була проведена розрахункова операція із придбання двох пляшок пива “Оболонь” та чіпсів без застосування РРО на загальну суму 28, 00 грн., даний факт зафіксований у акті перевірки, підписаному позивачем без зауважень із цього питання.
Таким чином, суд вважає обґрунтованим застосування до позивача даного виду санкцій.
До позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 680 грн. за незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітніх чеків.
Стаття 2 Закону № 265/95-ВР дає визначення фіскального звітного чеку - це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті. Тобто, законом встановлено, що метою роздрукування даного звіту є відображення даних денного звіту та занесення інформації до пам’яті.
Пункт 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР визначає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
За порушення п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із акту перевірки вбачається, що під час перевірки у книзі обліку розрахункових операцій № 1103010880 від 19.10.2009 р. були відсутні Z звіти № 1337 від 30.12.2009 р. та № 1338 від 01.01.2010 р. Даний факт підтверджений поясненнями ревірора-інспектора, який проводив перевірку - Іщенко І.В.
Таким чином, суд вважає правомірним застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 340 грн. (17 грн. х 20 х 1) за порушення п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
До позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 2090, 00 грн. за порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
На місці проведення розрахунків були відсутні накладні на товар, що реалізовувався.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 цього Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону N 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Статтею 2 Закону N 996 визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
Судом встановлено, що у кафе були відсутні підтверджуючі документи про належний облік товарів, що реалізовувались. Даний факт підтверджується додатком до акту перевірки, у якому зафіксовано перелік товарів, що реалізовувався без відповідних документів, додаток підписаний позивачем ОСОБА_2, та зауваженнями до акту перевірки останньої, у яких зазначено, що накладні на товар знаходяться у бухгалтера.
Відповідно до акту перевірки на реалізації без супровідних документів знаходився товар на загальну суму 1045, 00 грн.
Таким чином, суд вважає правомірним застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 2090, 00 грн. (1045 х 2) за порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
Не знайшли підтвердження заявлені позивачем порушення її прав щодо доступу до інформації, зібраної про неї, права заперечувати її правильність повноту, доречність та порушення права на правову допомогу, у зв’язку із прийняттям рішення про застосування штрафних санкцій без участі фізичної особи - підприємця. Оскільки перевірка була проведена у присутності позивача, яка отримала акт перевірки, тобто ФОП ОСОБА_2. була обізнана із проведенням перевірки і мала можливість звернутись до ДПІ у м. Херсоні для надання додаткових доказів. Рішення про застосування штрафних санкцій були надіслані позивачу, яка реалізувала своє право на їх оскарження.
Крім цього, суд вважає, що ревізори не здійснювали збір конфіденційної інформації про позивача, оскільки, перебуваючи в офіційному статусі, виконували свої службові обов’язки шляхом проведення гласної перевірки дотримання приватним підприємцем порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а тому не порушили ст. 32 Конституції України щодо ФОП ОСОБА_2
Суд приходить до висновку про обґрунтованість застосування до ФОП ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2570, 00 грн. та відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до Іщенка Івана Валерійовича - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Лебедя Дмитра Аркадійовича - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Державної податкової інспекції у м. Херсоні про захист порушених конституційних та законних прав.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суду, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 вересня 2010 р.
Суддя Морська Г.М.
кат. 2.11.8