КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Самчука П.П.
суддів: Варвус Ю.Д., Пастощука М.М.
при секретарі Басюр А.М.
з участю: сторін та їх представників
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц- 3853 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 08 червня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Паляниці Людвіга Сигізмундівна, служба у справах дітей Хмельницької міської ради про визнання недійсним договору дарування.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. В обґрунтування позову вказувала, що перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач ухиляється від утримання дітей, матеріальної допомоги не надає. Просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 32 відсотків від заробітної плати щомісячно, починаючи з 01 лютого 2010 року до повноліття дочки ОСОБА_3, а потім у розмірі 25 відсотків заробітної плати до повноліття дочки ОСОБА_4.
В ході судового розгляду ОСОБА_2 уточнила свої позовні вимоги і просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 березня 2010 року і до повноліття дітей.
__________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Вознюк С.О. Справа № 22ц-3853
Доповідач: Ю.Д.Варвус Категорія № 48,21
В квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом, який обґрунтовував тим, що 04 червня 2009 року між ним та дочками ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було укладено договір дарування частини будинку і земельної ділянки. Просив визнати вказаний договір недійсним, як такий, що укладений в зв’язку з обманом його ОСОБА_2 щодо обставин укладення договору, оскільки він вважав, що підписує договір з передачею дітям права власності на нерухоме майно з метою припинення права на виплату аліментів на їх утримання.
В процесі розгляду справи ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, просив визнати договір дарування частини будинку і земельної ділянки недійсним з підстав ст.229 ЦК України, оскільки вважав, що підписує договір про припинення права на аліменти на утримання дітей, а тому його волевиявлення на укладення договору дарування не було вільним та не відповідало його волі, тобто договір укладений внаслідок помилки щодо істотних його умов.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 08 червня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 березня 2010 року і до повноліття дітей, а також стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги про визнання недійсним договору дарування, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що не мав наміру дарувати частину будинку і земельну ділянку без припинення права дітей на аліменти, тобто помилявся щодо обставин, які мають істотне значення для справи.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвали 16 грудня 2006 року. Від шлюбу мають дочок – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на утриманні у ОСОБА_2 і на утримання яких стягнуті аліменти з ОСОБА_1 в розмірі 1/3 частини із усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Даний висновок суду є правильним, ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.
Судом також встановлено, що 04 червня 2009 року ОСОБА_1 уклав договір дарування своїм дочкам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,06 га за цією ж адресою, який посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Паляницею Л.С. в реєстрі за №1315.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Всупереч цьому, заявляючи позов про визнання зазначеного договору дарування недійсним, ОСОБА_1 не представив суду достовірних доказів, які б свідчили про те, що при укладенні договору дарування він діяв під впливом помилки щодо природи даного правочину, неправильно сприймав даний договір щодо прав і обов’язків сторін після його укладення та не передбачав наслідків даного договору. Не знайдені такі і в судовому засіданні.
Крім того, не знайшли підтвердження і доводи ОСОБА_1 щодо укладення договору дарування в рахунок сплати аліментів на утримання дітей, відповідно до ст.190 СК України.
Як встановлено судом і не заперечується сторонами та обставина, що після укладення оспорюваного договору дарування, ОСОБА_1 з липня по грудень 2009 року в добровільному порядку продовжував виплачувати аліменти на дітей.
При таких обставинах суд не мав підстав для задоволення вимог ОСОБА_1, у зв’язку з чим обґрунтовано відмовив йому у позові.
Доводи апеляційної скарги не можна визнати переконливими, оскільки вони не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Оскільки рішення суду ґрунтується на повно та всебічно досліджених обставинах справи, постановлене з дотриманням матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 08 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду: Ю.Д. Варвус
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна і резолютивна частини)
06 вересня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Самчука П.П.
суддів: Варвус Ю.Д., Пастощука М.М.
при секретарі Басюр А.М.
з участю: сторін та їх представників
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц- 3853 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 08 червня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Паляниці Людвіга Сигізмундівна, служба у справах дітей Хмельницької міської ради про визнання недійсним договору дарування.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 08 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: