КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого судді – Самчука П.П.,
суддів: Варвус Ю.Д., Пастощука М.М.
розглянула в порядку ст.304-1 ЦПК України цивільну справу № 22ц-3625 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області на рішення Полонського районного суду від 04 червня 2010 року позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Полонському районі про визнання протиправними дій по перерахунку та здійсненні виплат державної та додаткової пенсій, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, звертаючись в суд з вказаним позовом зазначав, що він є інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і має право на отримання державної та додаткової пенсій в розмірі, встановленому Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Однак відповідач виплачував йому пенсію в меншому розмірі, а здійснити перерахунок відмовляється. П росив визнати протиправними такі дії управління Пенсійного фонду України в Полонському районі, зобов’язати його здійснити перерахунок державної та додаткової пенсій відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та стягнути з відповідача недоплачені суми за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по даний час.
Рішенням Полонського районного суду від 04 червня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області в проведення перерахунку __________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Горгулько Н.А.І. Справа № 22ц-3625
Доповідач: Варвус Ю.Д. Категорія № 57
та виплаті основної державної додаткової пенсії ОСОБА_1, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Полонському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми державної та додаткової пенсії за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в розмірі, який дорівнює не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 70% від розміру мінімальної пенсії за віком та Законами про державний бюджет на відповідний рік з врахуванням індексації та компенсації за затримку термінів її виплати, а також з врахуванням проведених виплат.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Полонському районі не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на неврахування судом тих обставин, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду, тому в діях управління, яке проводило нарахування пенсій відповідно до відповідних постанов Кабінету Міністрів України, немає жодних порушень законодавства. Крім того, законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком здійснювати нарахування пенсій, передбачених Законом „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.50 цього ж Закону.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що, оскільки позивачу державна пенсія виплачувалась менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія менше 75% мінімальної пенсії за віком, то вимоги ОСОБА_1 про перерахунок та виплату недоплаченої пенсії є обґрунтованими.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.
Право позивача на отримання державної пенсії на підставі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.50 цього ж Закону сторонами не оспорюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанцій дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року №1 „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” та постанова Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Також суд правильно не взяв до уваги посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року були внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п. 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані неконституційними.
Відповідно до вимог 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про порушення прав ОСОБА_1 і обґрунтовано задоволив позовні вимоги в цій частині.
Інші підстави для скасування постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Норми матеріального права застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги відповідно до ст. 308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 304-1, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Полонському районі відхилити.
Рішення Полонського районного суду від 04 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д.Варвус