КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого – судді Самчука П.П.,
суддів: Варвус Ю.Д., Пастощука М.М.
розглянула в порядку ст. 304-1 ЦПК України цивільну справу № 22ц-3557 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі Хмельницької області на рішення Волочиського районного суду від 07 червня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі про стягнення невиплаченої доплати до пенсії та зобовязання провести перерахунок пенсії, як дитині війни.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, звертаючись в суд з вказаним позовом зазначала, що має статус „дитина війни” і відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки, таке підвищення їй відповідачем виплачувалось частково, просила зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити зазначену грошову допомогу за період 2007-2009 роки включно.
Рішенням Волочиського районного суду від 07 червня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням отриманих нею виплат у зазначений період.
Стягнуто з управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі на користь ОСОБА_1 8 грн.50 коп. судового збору, 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, ____________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Ніколова С.В. Справа № 22ц-3557
Доповідач: Варвус Ю.Д. Категорія № 57
яким відмовити в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, законами про Державний бюджет на відповідні роки не передбачалися видатки на виплату підвищення дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а п.п. 9,10 Положення „Про Пенсійний фонд України” визначений вичерпний перелік напрямів використання коштів. Крім того, розмір щомісячних доплат до пенсії дітям війни встановлений постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року і виплата даних сум управлінням дотримується. Вказує на безпідставність стягнення з відповідача і судових витрат, оскільки кошти управлінням використовуються лише за призначенням.
Апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом вірно встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком, відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни і відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісячно. Проте управлінням Пенсійного фонду України в Волочиському районі ОСОБА_1 в 2007-2209 роках така доплата до пенсії виплачувалася не повністю.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.
Давши належну оцінку зібраним у справі доказам, враховуючи вимоги ст.6 Закону „Про соціальний захист дітей війни”, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про порушення управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі зазначених норм закону щодо виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, а тому обґрунтовано задоволив вимоги в цій частині позову.
Доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і спростовуються наступними обставинами.
Так, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Тому посилання в апеляційній скарзі на те, що підвищення до пенсії повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року є необґрунтованими. Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Безпідставними є і доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника. Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування".
Не можуть бути не прийняті до уваги і доводи відповідача щодо правомірності дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програм з доплат дітям війни, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Пенсійному фонду України для виконання покладених на нього обов’язків у справі виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
Інші підстави для скасування рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Разом з тим, постановляючи у справі судове рішення, суд першої інстанції припустився помилки при вирішенні питання про судові витрати, поклавши їх на управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі, а не на Державний бюджет України. Не врахувавши при цьому положень ч.2 ст.73 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та ч.ч.4,5 ст.3 Закону України „Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, якими визначено, що кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, а при ухваленні судового рішення на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 304-1, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі відхилити.
Рішення Волочиського районного суду від 07 червня 2010 року залишити без змін, виключивши вказівку про стягнення з управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі 08 грн.50 коп. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь ОСОБА_1, стягнувши вказані витрати на її користь з Державного бюджету України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус