ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1601/10/1970

"29" червня 2010 р.                                                                                           м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Мірінович У.А.  , судді < заповнити при колегіальному розгляді > 

          при секретарі судового засідання  Хоменко Л.В.

          за участю:

          позивача - ОСОБА_1

           представника позивача – ОСОБА_2 за усною довіреністю,

      представник відповідача - Гоюк А.М. Довіреність № 8671/10 від 30.12.2009р., Папа Н.І. Довіреність № 8554/8/10-011 від 24.12.2009р.

          розглянувши у відкритому судовому засідані в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом  фізичної особи – підприємця ОСОБА_1  до Державної податкової інспекції в Чортківському районі   про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000741500/0 від 28.04.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернулась у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Чортківському районі про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000741500/0 від 28.04.2010р. про сплату штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3910 грн.     

       В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, суду пояснили, що працівником Чортківської МДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку фізичної особи –підприємця ОСОБА_1. За результатами перевірки складено акт № 332/15 - 03/1386219921 від 14.04.2010 року, на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000741500/0 від 28.04.2010р. до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про сплату штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3910 грн. Прийняте відповідачем рішення вважають протиправним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.6 Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»із змінами та доповненнями, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником ряду податків і зборів (обов'язкових платежів), в якому збір за використання радіочастотного ресурсу України не зазначено.

Відповідно до п.23 ст.14 Закону України від 25 червня 1991 року №1251-XII «Про систему оподаткування»із змінами та доповненнями збір за використання радіочастотного ресурсу України віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Таким чином, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, є платником збору за користування радіочастотним ресурсом України.

Також позивач зазначив, що сума штрафу визначена невірно, так як на думку останнього штрафні санкції нараховані за невиконання податкового зобов’язання, яке виникло у позивача з 01.01.2009 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року № 1150 «Про затвердження розміру щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України», яка набрало чинності з І січня 2009 року, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження розміру щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України»від 27.12.2008 р. № 1150, яку розроблено на виконання Закону «Про внесення змін до Закону України «Про радіочастотний ресурс України»від 24.06.2004р. № 1876 –IV затверджено нові розміри щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України

Також позивач звернув увагу суду на те, що акт перевірки прийнятий 14.04.2010 року, а податкове повідомлення –рішення прийняте 28.04.2010 року, тобто з порушенням строку, оскільки податкове повідомлення –рішення приймається протягом десяти календарних днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок.

В обґрунтування позовних вимог також зазначили, що рахунок для перерахування штрафних санкцій у оскаржуваному рішенні не відповідає дійсному рахунку на який підлягають до зарахування нараховані відповідачем штрафні санкції та платіж за яким визначено суму податкового зобов’язання також зазначено не вірно, що на думку позивача є підставою для визнання рішення протиправним та його скасування.

Представники відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснили, що відповідачем проведено перевірку, результати якої оформлено актом перевірки № 332/15 - 03/1386219921 від 14.04.2010 року та прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, а тому в задоволені позову просять відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що фізична особа –підприємець ОСОБА_1 є суб'єктом малого підприємництва, який сплачує єдиний податок і перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Чортківському районі Тернопільської області з 01.04.2010 року. Дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу УКХ радіозв’язку сухопутної рухомої служби виданий позивачу 15.04.2008 року за №61-7504-74122.

Співробітником ДПІ у Чортківському районі 14.04.2010 року проведено документальну невиїзну перевірку фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 з питань порушення термінів подачі податкової звітності, за результатами якої встановлено порушення підп. «а»підп. 4.1.4 пункту 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким встановлено, що податкові декларації подаються за базовий період (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, а саме: позивач не подав до ДПІ у Чортківському районі податкові декларації про збір за користування радіочастотних ресурсів України за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень місяці 2008 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень,  вересень, жовтень, листопад, грудень місяці 2009 року та січень, лютий місяці 2010 року (всього за 23 місяці).

Вказані порушення були зафіксовані посадовою особою ДПІ у Чортківському районі в Акті  № 332/15 - 03/1386219921 від 14.04.2010 року (а.с.21).

Так на підставі вищезазначеного акта перевірки ДІII у Чортківському районі було винесено податкове повідомлення-рішення № 000741500/0 від 28.04.2010 року на суму 3910 грн. податкового зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями.

    Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку,  встановлених  законами  України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих  податкових декларацій,  звітів  та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

         Відповідно до п.п 4.1.4 п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 –Ш податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.8 ст. 57 Закон України «Про радіочастотний ресурс України»від 01.06.2000 року № 1770 –ІІІ (надалі Закону № 1770 –ІІІ) користувачі радіочастотного ресурсу України щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подають до органів податкової служби податкові декларації.

 Відповідно до ст.1 Закон № 1770 –ІІІ, користувачами радіочастотного ресурсу є юридична або фізична особа, діяльність якої безпосередньо пов’язана з користуванням  радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства; користування радіочастотним ресурсом є діяльність, пов’язана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що вимірюють електромагнітну енергію в навколишніх простір у межах радіочастотного ресурсу.

Згідно ст. 24 Закону № 1770-ІІІ використання радіочастотного ресурсу (користування природним ресурсом) в Україні є платним і користувачі радіочастотного ресурсу України повинні сплачувати щомісячний збір за використання радіочастотного ресурсу. Згідно зі ст. 28 цього Закону внесено зміни до ст. 14 Закону України від 25.06.91 р. № 2535-ХІІ “Про систему оподаткування” шляхом включення збору за використання радіочастотного ресурсу до переліку загальнодержавних податків і зборів.

         Відповідно до п.1 ст. 58 Закону № 1770 –ІІІ юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про  радіочастотний  ресурс  України,  несуть відповідальність  у порядку, визначеному законами України.

Таким чином, позивач, з моменту отримання дозволу на експлуатацію  радіоелектронного засобу УКХ радіозв’язку сухопутної рухомої служби №61-7504-74122 ( з 15.04.2008 року), є користувачем радіочастотного ресурсу України та на останнього покладено обов’язок щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подавати до органів податкової служби податкові декларації про збір за користування радіочастотним ресурсом України.

Факт не подання фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 декларацій про збір за користування радіочастотним ресурсом України щомісячно з квітня 2008 року по лютий 2010 року, та подання зазначених декларацій до органу податкової служби лише 14 квітня 2010 року визнається сторонами у справі та підтверджується належними та допустимими доказами.  

Таким чином, суд приходить до переконання, що висновки відповідача, про вчинення  фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 порушення підп. «а»підп. 4.1.4 пункту 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є обґрунтований та правильний.

Відповідно до підп. 17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок, погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Як слідує з оскаржуваного рішення та розрахунку штрафних (фінансових) санкцій від 14 квітня 2010 року (а.с.22) відповідачем нараховано позивачу санкції на суму 3910,00 грн. з розрахунку за кожне несвоєчасне подання декларації у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (23 звітних (податкових) місяці х 170 грн. = 3910,00 грн.)

Щодо тверджень позивача, що сума штрафу визначена невірно, так як на думку останнього штрафні санкції нараховані за невиконання податкового зобов’язання, яке виникло у позивача з 01.01.2009 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року № 1150 «Про затвердження розміру щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України», яка набрало чинності з І січня 2009 року, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження розміру щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України»від 27.12.2008 р. № 1150, яку розроблено на виконання Закону «Про внесення змін до Закону України «Про радіочастотний ресурс України»від 24.06.2004р. № 1876 –IV затверджено нові розміри щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України, то такі не заслуговують на увагу так як, штрафні санкції застосовані до позивача не за сплату збору за користування радіочастотним ресурсом, як стверджує позивач, а за не своєчасне подання до податкового органу звітів (декларацій про збір за користування радіочастотним ресурсом), що  підтверджується і належними та допустимими доказами у справі.

     Не приймаються судом до уваги посилання позивача на те, що останній день для винесення податкового повідомлення –рішення по результатах перевірки проведеної 14.04.2010 року припадав на 24.04.2010 року, оскільки  відповідно до п.4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327 (далі –Порядок № 327) податкове повідомлення-рішення приймається протягом десяти робочих днів, а не календарних днів, як вважає позивач. Таким чином, останній день для винесення податкового повідомлення-рішення припадає на 28.04.2010р., а саме день коли і було прийнято відповідачем податкове повідомлення-рішення № 000741500/0.

З приводу тверджень позивача про неправомірність податкове повідомлення-рішення № 000741500/0 від 28.04.2010 року з тих мотиві, що рахунок для перерахування штрафних санкцій у оскаржуваному рішенні не відповідає дійсному рахунку на який підлягають до зарахування нараховані відповідачем штрафні санкції та платіж за яким визначено суму податкового зобов’язання також вказано не вірно, слід зазначити  наступне.

      Як слідує з прийнятого за результатом розгляду акту перевірки податкового повідомлення-рішення від 28.04.2010р № 0000741500/0, в останньому зазначено номер бюджетного рахунку № 31112085900554 на який потрібно перерахувати штрафну (фінансову) санкцію по платежу „плата за радіочастоти" з кодом бюджетної класифікації доходів 24061400 яке платнику надіслано 28.04.2010р.

Згідно листа Управління державного казначейства у Чортківському районі від 16.06.2010р. №674/02-08 (далі лист від 16.06.2010р. №674/02-08) коду бюджетної класифікації доходів 24061400 відповідає платіж „Збір за користування радіочастотним ресурсом" за яким закріплений рахунок державного бюджету Чортківського району №31113121700554 який відкритий 19.02.2007р.

У зв'язку із невідповідністю рахунку та назви платежу зазначеного у податковому повідомленні-рішенні від 28 квітня 2010 року № 0000741500/0, яке надіслане позивачу 28.04.2010р., рахунку та назві платежу зазначеному у листі від 16.06.2010р. №674/02-08, ДП1 у Чортківському районі п/п ОСОБА_1 направлено лист від 18.06.2010р. № 4297/10/15-03 „Про внесення змін до податкового повідомлення-рішення від 28.04.2010 року №0000741500/0 про застосуванню штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання податкових декларацій про збір за користування радіочастотним ресурсом ПП ОСОБА_1, за період з квітня 2008 року по лютий 2010 року (23 місяці)" у якому платника повідомлено про зміну рахунку і назви платежу та направлено податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2010 року № 0000741500/0.

Що стосується рахунку, який зазначений в податковому повідомленні-рішенні від 28.04.2010 року №0000741500/0 яке направлене позивачу 28.04.2010р. та відповідно до листа Управління державного казначейства у Чортківському районі від 14.06.2010р. № 669, рахунок р/р 31112085900554, відкритий по коду бюджетної класифікації доходів 24061400 „Збір за користування радіочастотним ресурсом"

Відповідно, рахунки № 31112085900554 і 31113121700554 відповідають одному і тому ж самому коду бюджетної класифікації доходів 24061400 „Збір за користування радіочастотним ресурсом".

Код бюджетної класифікації доходів який зазначений у податковому повідомленні-рішенні від 28 квітня 2010 року № 0000741500/0 відповідає коду бюджетної класифікації доходів який зазначений у листі від 16.06.2010р. №674/02-08 тому податковий орган фактично тільки неточно вказав назву платежу при тому коли код вказаний був вірно.

Що стосується цифри „ЗО" перед кодом   бюджетної класифікації 24061400   „Збір за користування   радіочастотним   ресурсом"  то   згідно   з   довідником   „Види   бюджетів" затвердженого наказом ДПА України від 28.12.2001р. №522 „Про затвердження положення про порядок створення, супроводження та використання довідників в органах державної податкової служби України" та наказу ДПА України від 10.03.2009р. №109  Про внесення змін до наказу ДПА України від 01.07.05 № 247 „Про затвердження Переліку та форм облік) податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів і Методичних рекомендацій щодо ведення цих форм" визначенні коди види бюджетів а саме: державний бюджет - ЗО; місцевий бюджет - 50; та ін. У зв'язку із цим у податковому повідомленні-рішенні перед кодом бюджетної класифікації 24061400 „Збір з користування радіочастотним ресурсом" зазначено код 30, оскільки відповідно до ч.35 ст. Закону України „Про Державний бюджет України" збір за користування радіочастотним ресурсом України відноситься до доходів державного бюджету.

Слід також відмітити, що порядок винесення, направлення податковими органами податкового повідомлення-рішення платнику визначається Порядок № 327 та Порядком   направлення   органами   державної  податкової  служби  України  податкових повідомлень платникам  податків  та рішень  про  застосування штрафних  (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року N 253   та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N253.

З аналізу зазначених нормативних актів вбачається, що податковому органу не заборонено вносити зміни до податкового   повідомлення-рішення,   а  тому   на думку суду, податковий   орган   з   метою   виправлення формальних помилок (описок), які не змінюють суть прийнятого рішення, може надсилати платнику зміни до податкового повідомлення рішення.

Враховуючи викладене,  допущена відповідачем помилка, не  може  бути підставою

для визнання даного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування за даних підстав, так як  рішення є вірним по суті та прийняте у відповідності до Додатку 2 Порядок №253 у якому затверджено типову форму «Р»податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У даній адміністративній справі відповідачем надано достатніх доказів які б обґрунтовували правомірність прийняття оскаржуваних документів та надано переконливих доказів, які б спростовували доводи позивача. Доводи позивача  на яких ґрунтуються позовні вимоги не знайшли свого підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами та спростовуються вищенаведеним обґрунтуванням.

Таким чином, проаналізувавши адміністративний позов та докази надані позивачем та відповідачем, суд вважає, що обставини адміністративного позову, якими обґрунтовувалися позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Крім того, суб’єкт владних повноважень довів свою правоту та обґрунтованість прийнятих рішень, а тому з задоволені позову слід відмовити.

    Керуючись  ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Чортківському районі про скасування податкового повідомлення –рішення №0000741500/0 від 28.04.2010р.  відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі  складення постанови в повному обсязі –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

   Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 липня 2010 року.

 Головуючий суддя                                                                                  Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя                                                                                                    Мірінович У.А.