ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-1548/10/1970
"10" червня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Мірінович У.А. при секретарі Хоменко Л.В.
за участю:
представник позивача: Переймибіда Р.Б. Довіреність № 6/7/10 - 015 від 11.01.2010р;
представник відповідач: Муха Л.С. Довіреність від 17 травня 2010р., Сластіон В.Д. Довіреність від 18 травня 2010р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу за
позовною заявою Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотус»
про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника, –
ВСТАНОВИВ:
Тернопільська об’єднана державна податкова інспекція звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Тотус” про стягнення за рахунок активів боржника заборгованості по податку на прибуток приватних підприємств на суму 154573,91грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, суду пояснив, що працівниками Тернопільської ОДПІ в ході проведеної виїзної планової перевірки ТзОВ “Тотус” за період з 01.01.2005 року по 30.06.2006 року встановлено порушення п.п.5.3.9 п. 5.3. ст.5, п.п.5.3.2 п. 5.3 ст.5, п.5.9 ст.5, п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження по датку на прибуток за 2005 року на загальну суму 133876,25 грн. та І –ше півріччя 2006 року –22074,50 грн., про що був складений акт перевірки № 18449/23-02/30362983 від 10.11.2006 року. На підставі акта перевірки відповідачу було виставлене податкове повідомлення –рішення № 0000352305/0 від 16.11.2006 року на загальну суму 233926,12 грн.
Дане податкове повідомлення –рішення оскаржено в адміністративному та судовому порядках. Постановою Господарського суду Тернопільської області від 25.12.2007 року № 7а/74 –2301 податкове повідомлення –рішення № 0000352305/0 від 16.11.2006 року частково скасовано (в частині донарахування 55243,60 грн. податку на прибуток та застосування 24108,61 грн. штрафних санкцій), в частині донарахування 100707,15 грн. податку на прибуток та застосування 53866,76 грн. штрафних санкцій в позові відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2009 року № 22а-5730/08/9104 Постанову суду першої інстанції залишено без змін та відповідно, оскаржуване податкове повідомлення –рішення є узгоджене в частині, що залишилась без змін.
Таким чином, станом на 27.04.2010 року позивач вважає, що відповідач має заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на прибуток приватних підприємств на суму 154573,91 грн. Оскільки відповідач не сплатив в добровільному порядку зазначений податковий борг, то його слід стягнути за рахунок активів боржника.
Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.01.2010 року відкрите касаційне провадження за скаргою ТзОВ “Тотус” на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2009 року по справі № 22а-5730/08/9104. Так як, платник податків оскаржує рішення податкового органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом. З оляду на зазначене, вважає, що дії податкової служби суперечать вимогам законодавства, оскільки податкові повідомлення –рішення про сплату податкових зобов’язань не можуть вважатися ні узгодженим податковим зобов’язанням, ні податковим боргом до остаточного вирішення справи Вищим адміністративним судом.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Тотус” як юридична особа зареєстроване Тернопільською районною державною адміністрацією 21 квітня 1999 року, ідентифікаційний код юридичної особи 30362983.
Судом встановлено, що станом на 27.04.2010 року відповідач має прострочену заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на прибуток приватних підприємств на суму 154 573,91 грн. Підтвердженням заборгованості є належно завірена копія облікової картки платника податків, податкові повідомлення –рішення № 0000352305/0/76848 від 16.11.2006 року та № 0000352305/1/86584 від 20.12.2006 року в частині донарахування 100 707,15 грн. податку на прибуток приватних підприємств та застосування 53 866,76 грн. штрафних санкцій та іншими доказами у справі.
Відповідно п. п. 2.1.4. п. 2.1, пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ) контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.
Відповідно до п.11. ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12. 1990р. № 509-ХІІ до повноважень органів державної податкової служби належить право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року № 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно п.п. 5.4.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначених цією статтею, визнається сумою податкового боргу платників податків.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Пунктом 11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Судом не приймається до уваги твердження відповідача, що податкові повідомлення –рішення про сплату податкових зобов’язань не можуть вважатися ні узгодженим податковим зобов’язанням, ні податковим боргом до остаточного вирішення справи № 22а-5730/08/9104 Вищим адміністративним судом, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ податковий борг –це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобов’язання.
Згідно п.п.5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ днем узгодження податкового зобов’язання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобов’язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження.
У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-ІІІ закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.
Відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Таким чином, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов’язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов’язання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобов’язання строк сплати визначається пунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ і становить десять днів
Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу згідно з підпунктом 5.4.2 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-ІІІ. При цьому податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.
Як вбачається із матеріалів справи, Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2009 року № 22а-5730/08/9104 постанову суду першої інстанції від 25.12.2007 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тотус” до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкових повідомлень –рішень залишено без змін та відповідно, оскаржуване податкове повідомлення –рішення є узгодженим в частині, що залишилась без змін, оскільки ухвала суду набрала законної сили з моменту її проголошення.
Слід також відмітити, що Ухвалою Вищого адміністративного суду від 12.01.2010 року (№1024/10(К-1145/10) відкрито касаційне провадження у справі № 22а-5730/08/9104, однак виконання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2009 року № 22а-5730/08/9104 судом не було зупинено.
Враховуючи викладене, не сплачена відповідачем у визначені законом строки, узгоджена сума податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств становить 154573,91 грн. яку належить стягнути за рахунок активів боржника.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 94, 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тотус»(м. Тернопіль, вул. Промислова,30, ід. код.30362983) за рахунок його активів заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на суму 154 573 (сто п’ятдесят чотири тисячі п’ятсот сімдесят три) гривні 91 коп. по податку на прибуток приватних підприємств на р/р 31113009700513, код платежу 11021000 державного бюджету ВДК у м. Тернополі, код одержувача 23589225, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 червня 2010р.
Головуюча суддя Мірінович У.А.