ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-1369/10/1970
"20" травня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Мірінович У.А. при секретарі Надвиничній Г.Я.
за участю:
прокурора: Стадник В.О. Посвідчення №55,
представника позивача: Іщук К.В. Довіреність №302/10-003 від 25.12.2009року;
відповідач: повторно не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу за
позовною заявою Прокурора Густинського району в особі державної податкової інспекції в Гусятинському районі
до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу , -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Густинського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Гусятинському районі звернувся до суду з позовною заявою до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб в сумі 5337.81грн.
Позивач в обґрунтуванні своїх вимог посилається на те, що відповідачем самостійно визначено суми податкових зобов’язань шляхом подання податкових декларацій та розрахунків. Однак, узгоджені суми податкових зобов’язань відповідачем у встановлений строк не сплачені, внаслідок чого станом на 12.04.2010року за відповідачем рахується податковий борг на суму 5337,81грн. основного платежу.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду повторно в судове засідання не з’явився, про причину неявки суд не повідомив.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю, з наступних міркувань.
Згідно ст.ст.1-2 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування», Густинська міжрайонна державна податкова інспекція належить до системи органів державної податкової служби, на які покладено обов’язки щодо здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач –фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі ПП ОСОБА_2) зареєстрована, як суб’єкт підприємницької діяльності Гусятинською районною державною адміністрацією 03.05.2006 року. Перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Гусятинському районі з 04.05.2006 року за №10, як платник податків і відповідно являється платником податків зборів (обов'язкових платежів) передбачених Законом України «Про систему оподаткування».
Судом встановлено, що Відповідачем самостійно визначено суми податкових зобов’язань шляхом подання в державну податкову інспекцію податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності вх. №20075 від 19.11.2009р., та вх. №1284 від 31.01.2010р.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, п.2-3 ч.1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року №1251-XII, на відповідача покладений обов’язок подавати до державних податкових органів та інших органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Підпунктом 5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 01.12.2000 року №2181-111 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
В порушення вказаних вище норм та пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 року № 2181-III з наступними змінами та доповненнями ПП ОСОБА_2 несвоєчасно та не в повному об'ємі сплачує узгоджені суми податкових зобов'язань, що призвело до виникнення податкового боргу, який станом на 12.04.2009 року становить 5337,81грн. основного платежу.
Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4, статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків у визначені законом строки визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно пп. 2.1.4. п. 2.1, пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Державною податковою інспекцією у Гусятинському районі направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу №1 від 14 січня 2010 року., яку боржник отримав 14.01.2010року та другу податкову вимогу №2 від 15 лютого 2010 року, яку боржник отримав 15.02.2010року.
16 березня 2010року начальником ДПІ у Гусятинському районі винесено рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Пунктом 11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Беручи до уваги, що на день розгляду справи відповідач, який зареєстрований платником податків, має прострочену заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами, яка підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задоволити.
2. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в сумі 5337 (п’ять тисяч триста тридцять сім) гривень 81 коп. на користь держави на р/р 33217815700117, отримувач місцевий бюджет Гусятинської Селищної Ради, банк отримувача ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 травня 2010 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.