ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
04 жовтня 2007 р. | № 35/112-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.,
Вовка І.В.
Гончарука П.А.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Медленс” на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2007 року у справі № 35/112-05 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”Офтальмологічна клініка ”Ексимер” до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Медленс”, про стягнення збитків в сумі 193733,37грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”Медленс” до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Офтальмологічна клініка ”Ексимер” про стягнення заборгованості в сумі 756,00 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю ”Медленс” касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати державного мита.
Згідно підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
За вимогами п. “г” ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (в редакції із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 25.03.2005 року №2505-ІV) ставки державного мита із заяв, що подаються до господарських судів встановлюються в таких розмірах: а) із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Додана до касаційної скарги квитанція від 12.07.2007 р. № 11/з33 про сплату 850,00 грн. не може вважатися належним доказом сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, так як сплачена сума не відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги, зокрема, не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Медленс” на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2007 року у справі № 35/112-05 повернути без розгляду.
Судді Перепічай В.С.
Вовк І.В.
Гончарук П.А.