ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2007 р. Державне підприємство “Донецька залізниця” в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень (далі –Дирекція) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” (далі –Товариство) 2 717,76 грн. збору за зберігання вантажу.

Позовні вимоги Дирекція обґрунтовувала тим, що 09.08.2006 р. о 14:35 на станцію Трудова на адресу Товариства поїздом № 5974 прибули дев’ять вагонів з вантажем, які знаходились на коліях станції в очікуванні розвантажування до 02:00 11.08.2006 р. через причини, які залежали від Товариства, у зв’язку з чим останнє у відповідності до вимог Статуту залізниць України, Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (далі –Правила) та інших актів має сплатити збір за зберігання вантажу, проте, в порушення норм Господарського кодексу України, відповідного збору не сплатило.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.04.2007 р. (суддя Бойко І.А.) в задоволенні позовних вимог Дирекції відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2007 р. (колегія суддів: Шевкова Т.А., Акулова Н.В., Діброва Г.І.) рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2006 р. залишено без змін.

Вказані судові акти мотивовані тим, що виходячи з норм Статуту залізниць України та Правил, термін безоплатного зберігання вантажу Товариства розпочався не з 24:00 09.08.2006 р., а з 24:00 10.08.2006 р., оскільки відповідний вантаж до 19:00 10.08.2006 р. знаходився під митним оформленням, а тому не міг бути виданий Товариству, у зв’язку з чим у Дирекції відсутні підстави для нарахування Товариству збору за зберігання вантажу, так як останній був вивантажений Товариством у межах строку, встановленого для безоплатного зберігання вагонів.

Дирекція звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2007 р. і рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2006 р. скасувати та прийняте нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Дирекція обґрунтовує тим, що висновки місцевого та апеляційного господарських судів суперечать нормам Статуту залізниць України та Правил.

Товариство скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Дирекції, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2006 р.–без змін. Вимоги, викладені у відзиві, Товариство обґрунтовує тим, що оскаржувані судові акти є законними та обґрунтованими, прийнятими у відповідності до законодавства України, а висновки, яки у них містяться, відповідають фактичним обставинам справи.

За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 02.10.2007 р. розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів Вищого господарського суду України у складі судді Кравчука Г.А. –головуючого, суддів Мачульського Г.М. та Шаргала В.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої і другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Дирекції не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно з нормами Порядку взаємодії Донбаської регіональної митниці і Краснолиманської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, яка знаходиться у зоні діяльності  Донбаської регіональної митниці, при переміщенні через митний кордон товарів та інших предметів у вантажних залізничних поїздах, затвердженого наказом Донбаської регіональної митниці і Краснолиманської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці від 04.08.2004 р. № 467/129 (далі –Порядок):

– транспортні засоби з товаром (вантажем), що прибули на станцію призначення й перебувають під митним контролем, розміщуються на цій станції та перебувають під охороною залізниці у місцях загального користування. Про прибуття товару (вантажу) посадова особа станції призначення повідомляє вантажоодержувача та митницю призначення в порядку, відображеному в Технологічному процесі роботи станції (п. 2.1 Порядку);

– видача документів здійснюється безпосередньо вантажоодержувачу чи вповноваженій ним особі з обов’язковим зазначенням дати й часу видачі на документах. Факт видачі документів фіксується в спеціальному журналі залізничної станції. Посадова особа станції інформує вантажоодержувача чи вповноважену ним особу  про необхідність надання у термін не пізніше трьох годин документів до відділу КДВ ДРМ, на митних постах –до підрозділу митного оформлення (п. 2.2. Порядку);

– після проведення митного оформлення  товарів (вантажів) перевізні документи вантажоодержувачем чи вповноваженою ним особою, з відповідними відмітками, підписом та відбитками особистої номерної печатки посадової особи митниці призначення повертаються на станцію призначення та являють собою підставу для видачі товарів (вантажів) (п. 2.5 Порядку);

– забороняється видача товарів (вантажів) зазначених у п. 2.1 цього Порядку, з місць загального користування до закінчення митного оформлення (п. 2.6 Порядку).

Відповідно до ст. 46 Статуту залізниць України одержувач зобов’язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.

П. 4 Правил встановлює, що термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарський судів попередніх інстанцій про те, що термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача, а вказані вивантаження або подача мають здійснюватись лише після закінчення митного оформлення відповідного вантажу.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту загальної форми № 2434 від 10.08.2006 р. вагони з вантажем, який прибув на адресу Товариства, знаходились під митним оформленням з 16:25 09.08.2006 р. до 19:00 10.08.2006 р., а з 19:00 10.08.2006 р. до 02:00 11.08.2006 р. вказані вагони були затримані в очікування подачі під вивантаження через зайнятість фронту вивантаження.

Тобто, у даному випадку термін граничного безкоштовного зберігання вантажу, якій надійшов на адресу Товариства, розпочався з 24:00 10.08.2006 р., у зв’язку з чим у Дирекції відсутні підстави вимагати від Товариства сплати відповідного збору.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2007 р. ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Дирекції не спростовують висновку апеляційного господарського суду, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця” в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2007 р. у справі № 25/38 господарського суду Донецької області –без змін.

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

Суддя                                                                          Г.М. Мачульський

Суддя                                                                          В.І. Шаргало