Судове рішення #11058281

Cправа №  2а-196/10/0770

Ряд стат. звіту №  2.11.1     

Код -  06

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2010 р.                                                                                                   м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Большакової О.О.

при секретарі   Немеш Ю.С.,

з участю :

представника  позивача  ОСОБА_1.,

представника відповідача  Ставичного П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну праву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елвіпласт" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.01.2010 року №7/23-/13588868/330, податкового повідомлення-рішення від 15.01.2010 року №8/23-1/13588868/331,

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Елвіпласт" звернулося о Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.01.2010 року №7/23-1/13588868/330, податкового повідомлення-рішення від 15.01.2010 року №8/23-/13588868/331.

Позовні вимоги ТОВ "Елвіпласт" мотивовані незаконністю оскаржуваного податкового повідомлення рішення про донарахування податку на прибуток від 15.01.2010 року №7/23-1/13588868/330 через безпідставність виключення із складу валових витрат 3000 гривень вартості послуг у сфері (договір від 01.05.2009 року) права , оскільки такі, на думку позивача , підтверджуються первинними документами, а саме актами здачі-приймання виконаних робіт . Також позивач не погоджується з висновком перевірки щодо неправомірності не включення до складу валового доходу за І-ше півріччя 2008 року отриманої попередньої оплати за товар від ТОВ "Пластком", яка залишилась не отовареною у звітному періоді в сумі 155217 гривень . Позивач зазначає, що кошти отримані ним від ТОВ "Пластком" є попередньою оплатою за товар, а являються коштами сплаченими згідно договору вручення. Так, згідно з абз. 4 пп. 7.9.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валового доходу кошти або майно, залучені латником податку на підставі договорів комісії, довірчого управління та інших цивільно-правових договорів, що не передбачають переходу права власності на таке майно або кошти, виходячи з даної норми Закону, а також із ст. 1000 Цивільного Кодексу України, яка не містить жодної згадки про перехід права власності на кошти, отримані повіреним від довірителя як забезпечення виконання умов договору, позивач вважає, що сума коштів, тримана повіреним не включається до складу його валового доходу. Заперечує позивач і роти того факту, який встановлений працівниками Ужгородської МДШ під час проведення перевірки встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1 Декларації "операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів   в розрізі окремих звітних податкових періодів на загальну суму 31043 грн., а саме за червень місяць 2008 року на суму 31043 гривень .

У судовому засіданні представник позивача ТОВ "Елвіпласт" ОСОБА_1. позовні вимоги підтримав в повному обсязі  та дав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви .

Представник відповідача Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області Ставичний П.І. заперечив щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі та пояснив, що позов є безпідставним, факти викладені в позовній заяві не відповідають дійсності, а обставини на які посилається позивач як на підставу своїх вимог є надуманими та не підтверджені жодним належним чином оформленими доказами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, показання свідка, дослідивши письмові докази, що наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про відсутні підстав для  задоволення позовних вимог з таких мотивів.

25 грудня 2009 року на підставі відповідних направлень інспекторами Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Елвіпласт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2006 року по 30 червня 2009 року, відповідно до затвердженого плану перевірки .

За результатами цієї перевірки було складено акт від 25 грудня 2009 року № 172/23-1/13588868.

Згідно пункту 3.1.2. цього акту перевіркою було встановлено, що порушення вищенаведених вимог п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні" платником до складу валових витрат зайво включено 3000 гривень . що були сплачені підприємством за послуги у сфері права. Так, згідно цього акту працівники Ужгородської МДШ дійшли до такого висновку, оскільки в акті здачі - приймання виконаних робіт з надання послуг у сфері права приватним підприємцем ОСОБА_1 відсутні дані, які підтверджують факт виконання ( надання ) таких робіт, послуг, для використання у господарській діяльності платника. Зокрема, крім визначення "послуги у сфері права" відсутні будь-які дані, що підтверджують зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, тобто відсутнє документальне підтвердження надання та відповідно отримання вказаних робіт та використання їх у власній господарській діяльності ТОВ "Елвіпласт" .

Також, в акті перевірки зазначено, що ТОВ "Елвіпласт" неправомірно не включило до складу валового доходу отриманої попередньої оплати за товар від ТОВ "Пластком", яка залишилася не отовареною у звітному періоді в сумі 155217 гривень без ПДВ. Внаслідок порушення вимог п.п.11.3.1 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платником було допущено перекручення при визначенні валового доходу у розрізі звітних періодів, а саме заниження валового доходу на суму отриманої попередньої оплати за товар за 1 півріччя 2008 року в на суму 155217 гривень.

Також згідно пункту 7.2.1. цього акту перевіркою було встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1 Декларації "операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків , крім імпорту товарів " в розрізі окремих звітних податкових періодів на загальну суму 31043 гривні, а саме за червень 2008 року на суму 31043 гривні . Так, в акті вказано, що платником до оподаткованого обороту не включено попередню оплату за товар від ТОВ "Пластком", яка залишилася не отовареною у звітному періоді   ( червні) в сумі 186260 гривень, де    ПДВ становить 31043 гривні .

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією в Закарпатській області було прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.01.2010 року №7/23-1/13588868/330 , згідно якого ТОВ "Елвіпласт" було донараховано податок на додану вартість в сумі 15522 гривень, а також податкове повідомлення-рішення від 15.01.2010 року №8/23-1/13588868/331, яким ТОВ "Елвіпласт" було донараховано податок на прибуток в розмірі 15039 гривень 80 копійок, в тому числі за основним платежем 7355 гривень та 7684 гривні 80 копійок штрафних санкцій.

Суд відхиляє доводи позивача щодо незаконності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень з таких підстав.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року у редакції Закону України від 22.05.1997 року валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності."

Пунктом 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року визначено , що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку".

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 року №996-ХГУ первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Даним Законом встановлено, що фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно копії договору від 1 травня 2009 року, укладеного між ТОВ "Елвіпласт" та ПП ОСОБА_1, замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання по правовому обслуговування, що включає в себе наступні послуги: надання інформаційно консультативних послуг, підготовка усних та письмових довідок по діючому законодавству, складання договорі. заяв, скарг, претензій , інших документів правового характеру, здійснення представництва інтересів у взаємовідносинах і ділових переговорах з контрагентами .

У поданих суду копіях актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) з надання послуг у сфері права приватним підприємцем ОСОБА_1 ТОВ "Елвіпласт" відсутній їх конкретний перелік із зазначенням кожної виконаної роботи, а також відомості, які підтверджують факт виконання (надання) таких робіт, послуг, саме для використання у господарській діяльності платника податків .

Крім того, позивачем не подані відповідні первинні бухгалтерські документи на підтвердження надання цих послуг .

Таким чином, у    порушення вимог п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування  прибутку підприємств",  Закону України   "Про  бухгалтерських  облік  та фінансову звітність в Україні" платником до складу валових витрат було зайво включено 3000 гривень  вартості послуг у сфері права .

Щодо правомірності висновку відповідача про заниження валового доходу позивача на суму отриманої від ТОВ " Пластком" попередньої оплати за товар в сумі 155217 гривень, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 7.9.1. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з: отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим особам-дебіторам, отриманням частини консолідованої іпотечної заборгованості власниками іпотечних сертифікатів участі, заміною однієї частки консолідованої іпотечної заборгованості на іншу ; залученням платником податку коштів або майна в довірче управління, коштів у депозит (вклад), у тому числі шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), або на інші строкові чи довірчі рахунки, в тому числі шляхом емісії (випуску) облігацій, а також поверненням платнику податку коштів або майна з довірчого управління, а також основної суми депозиту (вкладу), в тому числі шляхом погашення (викупу) ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), або з інших строкових чи довірчих рахунків, відкритих іншими особами на користь такого платника податку, в тому числі шляхом погашення облігацій; залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Перевіркою було встановлено, що платником ТОВ "Елвіпласт" до складу валового доходу за 1 півріччя 2008 року не було включено отриману попередню оплату за товар від ТОВ "Пластком", яка залишилася неотовареною у звітному періоді в сумі 155217 гривень . У наступному періоді вказана сума платником була включена до валового доходу по факту відвантаження товару.

Згідно даних перевірки ТОВ "Елвіпласт" у третьому кварталі до складу валового доходу у Декларації з податку на прибуток підприємства віднесено вартість товару. Що був відвантажений в рахунок попередньої оплати , отриманої у другому кварталі 2008 року , в той час як згідно п. 4.1.1. Закону України ""Про оподаткування прибутку підприємств" при виконанні реалізації за договором доручення до валового доходу включається лише винагорода . Крім того , ТОВ "Елвіпласт " у третьому кварталі до складу валових витрат у Декларації з податку на прибуток підприємства віднесено вартість товару, відвантаженого в рахунок попередньої оплати з, поданої у другому кварталі 20089 року , що при виконанні договору доручення не виникають. Також у платіжних дорученнях ТОВ "Елвіпласт" статус коштів перерахованих ТОВ "Пластком" не визначено як такі, що перераховувались згідно договору доручення за товар. Також сума винагороди за виконання договору доручення від 17 червня 2008 року позивачу нарахована не була та сплачена не була.

Ці обставини в судовому засіданні не заперечувалися й представником позивача, доказів на спростування цих відомостей також подано не було .

Таким чином, дані бухгалтерського обліку стверджують, що між підприємствами ТОВ "Елвіпласт" та ТОВ "Пластком" мали місце операції купівлі - продажу товарів, що є підставою для внесення оплати за товар, одержаної позивачем до складу валового доходу.

А так, позивачу ТОВ "Елвіпласт" було правомірно донараховано податок на прибуток в сумі 7355 гривень .

Крім того , у відповідності до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно до нараховує суму податкового зобов'язання платника податку за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі цієї норми Закону, позивачу було нараховано штрафні санкції за порушення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в сумі 7684 гривні 80 копійок.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення Ужгородської МДШ №7/23-1/13588868/330 від 15 січня 2010 року є законним й підстав для його скасування немає.

Щодо правомірності донарахування відповідачем податкового зобов'язання ТОВ "Елвіпласт" з податку на додану вартість в сумі 15522 гривень, суд відхиляє доводи позивача про віднесення коштів в сумі 186260 гривень, відображених за червень 2008 року, до договору доручення між позивачем та ТОВ „Пластком", та відсутність підстав для виникнення відповідно п.п. 4.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкових зобов'язань з цієї суми , виходячи з наступного .

Підстави та механізм оподаткування податком на додану вартість операцій з придбання товарів (робіт, послуг) за договором доручення встановлений Законом України "Про податок на додану вартість".

Зокрема, порядок відображення таких операцій у повіреного визначено абз. З п. 4.7. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого датою збільшення податкових зобов'язань є дата передачі довірителю результатів робіт, виконаних згідно з договором доручення. Датою ж збільшення податкового кредиту повіреного слід вважати дату перерахування коштів на користь продавця товарів (робіт, послуг). Тобто, виходячи з вище наведених норм, податкові зобов'язання у повіреного в момент отримання коштів від довірителя не виникають.

Разом з тим, оскільки дані бухгалтерського обліку позивача стверджують, що між підприємствами ТОВ "Елвіпласт" та ТОВ "Пластком" мали місце операції купівлі -   продажу товарів, у бухгалтерському обліку позивача не відображено передача товару саме по договору доручення без переходу права власності, первинних документів на підтвердження існування між підприємствами господарських відносин саме за договором доручення (зокрема щодо передачі довірителю результатів робіт ) подано не було, вказана операція мала характер звичайної операції з купівлі - продажу товару.

Відповідно до п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування  коштів  від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг)»що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином , в порушення вищезазначених вимог платником до оподаткованого обороту не включено попередню оплату за товар від ТОВ „Пластком", яка залишилась не отовареною у звітному періоді в сумі 186260 гривень, де податок на додану вартість становить 31043 гривень .

А так підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Ужгородської МДШ №8/23-1/13588868/331 від 15.01.2010 року немає .

Судові витрати стягненню не підлягають .

На підставі вищевикладеного , керуючись ст.ст.7-11, 71, ч.З ст.94, 160-163 КАС України,

Постановив:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Елвіпласт" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.01.2010 року №7/23-1/13588868/330, податкового повідомлення-рішення від 15.01.2010 року №8/23-1/13588868/331 відмовити.

Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова відповідно до ч. 1 ст.254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку не було подано.

Суддя                                                                                              О.О. Большакова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 вересня 2010 року

                    Суддя                                                                                             О.О. Большакова






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація