ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"25" вересня 2007 р. | справа № 20-4/200 |
За позовом
Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011)
до відповідача: Довірчого товариства з додатковою відповідальністю „ФЛК „Статус–кво”
(вул. Советська, 58-5, місто Севастополь, 99011)
про зобов`язання виконати пункт 7.5 договору оренди №2005 від 17.03.1997 та звільнити займані приміщення,
суддя Остапова К.А.,
За участю представників:
Від позивача: Сарахман С.О., довіреність №3019 від 05.09.2007;
Від відповідача: Євстратов І.М., наказ №1 орг від 02.01.1995;
Суть спору: Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Довірчого товариства з додатковою відповідальністю „ФЛК „Статус–кво” про зобов`язання виконати пункт 7.5 договору оренди №2005 від 17.03.1997 та звільнити займані приміщення.
Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення спору продовжувався за правилами статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Представникам сторін в судовому засіданні роз’яснені процесуальні права та обов’язки згідно статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши представлені докази, суд
В С Т А Н О В И В :
17.03.1997 Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації та Довірче товариство з додатковою відповідальністю „ФЛК „Статус–кво” уклали договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 60 м. кв., яке розташоване за адресою: вул. Советська, 58/5, місто Севастополь, під офіс. Строк дії договору був передбачений сторонами до 24.03.1998.
Факт передачі орендованого приміщення був оформлений сторонами актом прийому-передачі нежитлового приміщення (а.с.10).
Листом від 01.04.2005 за вихідним номером 818 (а.с.14) Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації повідомило відповідача про те, що договір оренди від 17.03.1997 припинив свою дію по причині закінчення строку, на який він був укладений, та висловив вимогу звільнити раніше орендоване приміщення з передачею його по акту-прийому передачі.
Відповідач в добровільному порядку не звільняє орендоване приміщення, в зв`язку з чим позивач звернувся до господарського суду міста Севастополя за захистом порушеного права.
Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, повноваження щодо управління комунальним майном відповідно до рішення Севастопольської міської Ради ХХІV скликання ХХІ сесії від 31.01.2006 № 4657 передані Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, який, у свою чергу, є правонаступником Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації.
Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону від 16 січня 2003 року N 435-IV із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 19 червня 2003 року N 980-IV і Законом України від 18 листопада 2003 року N 1255-IV, що вступив в дію в 1 січня 2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки правовідносини між сторонами виникли до вступу в силу Цивільного кодексу України (з 1 січня 2004 року) і продовжують існувати до виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, то до таких правовідносин застосовуються норми Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року.
Згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Така ж норма міститься і в статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 №2269-XII (із змінами та доповненнями).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач продовжував користуватися орендованим майном після закінчення строку договору найму, тобто після 24.03.1998, у зв`язку з відсутності заперечень з боку наймодавця.
Листом від 01.04.2005 за вихідним номером 818 (а.с.14) орендар - Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації повідомив відповідача про припинення договору оренди.
Надіслання цього листа підтверджується реєстром рекомендованої кореспонденції, складеним Державним комунальним підприємством „Арікон”, який здійснює направлення листів про закінчення строків договорів оренди відповідно до наказу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради від 03.05.2006.
Таким чином позивач дотримався вимог статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Пунктом 7.5. договору оренди від 17.03.1997 встановлене, що орендар у разі припинення договору але його розірвання зобов`язаний протягом трьох днів звільнити орендоване приміщення та передати його по акту орендодавцю.
Згідно зі статтею 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічна норма міститься в статті 291 Господарського кодексу України.
Частиною першою статті 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Враховую викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню в сумі 118,00 грн.
Керуючись статтями 49, 75, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов`язати Довірче товариство з додатковою відповідальністю „ФЛК „Статус–кво” (вул. Советська, 58-5, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 22287539) виконати пункт 7.5 договору оренди нежилого приміщення від 17.03.1997 №2005: звільнити займані приміщення, які розташовані за адресою: вул. Советська, 58/5, місто Севастополь, загальною площею 60 м. кв., передавши їх по акту прийому-передачі орендодавцю - Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044).
3. Стягнути з Довірчого товариства з додатковою відповідальністю „ФЛК „Статус–кво” (вул. Советська, 58-5, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 22287539) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044) державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Копії рішення направити сторонам.
Суддя К.А. Остапова
Рішення оформлено та підписано у відповідності до вимог статті 84 ГПК України
01.10.2007.