У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2010 року. місто Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Ковальчук Н.М.,
суддів –Собіни І.М.,Мельника Ю.М.,
при секретарі – Сеньків Т.Б.,
за участю позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
представника позивачів – ОСОБА_7.,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою виконкому Березнівської міської ради на рішення Березнівського районного суду від 7 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6 до виконавчого комітету Березнівської міської ради, Березнівського міського голови про визнання не чинними та скасування рішень виконавчого комітету Березнівської селищної(міської) ради, визнання дій міського голови неправомірними, надання дозволу на приватизацію, визнання права власності на житло,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Березнівського районного суду від 7 квітня 2010 року вказаний позов задоволені частково. Визнано незаконними рішення виконавчого комітет Березнівської селищної ради № 90 від 17 листопада 1995 року "Про визнання будинку № 9 по вул. Ціолковського маневром" та виконавчого комітету Березнівської міської ради № 34 від 30 березня 2005 року "Про надання будинку статусу маневрового фонду".
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі виконком Березнівської міської ради вказує, що воно є незаконним, необгрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. А саме :
- невірним є висновок суду про те, що статус маневрового будинку надано в супереч нормам Житлового кодексу і цей будинок, як маневровий, не використовувався за призначенням. Такий висновок суперечить ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування” та ст.319 ЦК України. Виконавчий комітет, приймаючи оскаржувані рішення, діяв як орган управління комунальною власністю територіальної громади і реалізовував гарантовані законодавством права власника. Визначаючи мету використання жилих приміщень будинку № 9 по вул.Цілковського, виконком діяв відповідно до ст.101, 132-1 ЖК України;
- суд в своєму рішенні помилково зазначив, що на момент прийняття оскаржуваного рішення про статус будинку позивачі проживали в будинку. Такий висновок не відповідає наявним у справі доказам. Фактично з 1995 року в будинку проживала тільки сім”я ОСОБА_8;
- не відповідає дійсності висновок суду про те, що рішенням виконкому Березнівської міської ради квартири в будинку виділялись позивачам. Жодному з позивачів в установленому законом порядку кімнати в будинку не виділялись, договори найму не укладались, ордери не виписувались. Дозволялась лише тимчасова реєстрація;
- посилання суду на те, що з ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_2 комунальним підприємством „Березнівське будинкоуправління” укладено договори найму в ____________________________________________________________________________________
Справа 22-1160-2010 р. Головуючий в 1 інстанції:Мельник В.Я.
Доповідач : Ковальчук Н.М
яких зазначено право на приватизацію не може слугувати підставою для задоволення позову, оскільки будинкоуправління не є органом, який уповноважений розпоряджатись комунальною власністю;
- суд в своє рішенні зазначає, що позивачі, як наймачі, мають право на приватизацію згідно ст.9 ЖК України. Однак, позивачі, окрім ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_2 не мають статусу наймачів, договори найму не укладали;
- забов”язуючи виконком міської ради дати дозвіл на приватизацію житла, суд не врахував вимоги Закону України „Про місцеве самоврядування” та Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”. Чинне законодавство не містить норм, що давали б право виконкомам приймати рішення про приватизацію державного житлового фонду. Такі повноваження покладено на органи приватизації.
З цих підстав просили рішення суду скасувати ухвалити нове рішення про відмову в позові.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивачі вказують, що рішення суду є законним і обґрунтованим, а апеляційна скарга безпідставна. Просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про визнання незаконними рішень виконкому щодо надання спірному будинку статусу маневрового, суд першої інстанції вірно виходив з того, що такі рішення суперечить нормам житлового законодавства, порушують конституційні права осіб, які на день прийняття оскаржуваних рішень проживали в будинку.
Окрім цього, оскаржувані рішення прийняті в супереч Закону України „Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування”(діючого на час прийняття рішення виконавчого комітет Березнівської селищної ради № 90 від 17.11.1995 року) та Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” за вимогами яких такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях ради.
Також є правильним висновок суду першої інстанції про зобов”язання органу приватизації виконавчого комітету Березнівської міської ради надати дозвіл на приватизацію займаного позивачами житла у будинку АДРЕСА_1.
Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі з членами сім”ї на підставі рішень відповідача проживають у спірному житловому будинку: ОСОБА_1 – з жовтня 2004 року; ОСОБА_2 – з серпня 2002 року; ОСОБА_8 – з листопада 1994 року; ОСОБА_3 – з вересня 2002 року; ОСОБА_4 - з червня 1999 року; ОСОБА_9 – з травня 2003 року, ОСОБА_5 - з травня 2003 року; ОСОБА_10 - з квітня 2001 року; ОСОБА_11 – з грудня 1999 року; ОСОБА_12 - з січня 1998 року; ОСОБА_13 - з жовтня 1999 року; ОСОБА_6 – з березня 1998 року.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що відповідачі не є наймачами, оскільки, окрім ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_2, не мають договорів найму житла. Такі доводи спростовуються наявними у позивачів квитанціями про оплату платежів комунальному підприємству „Березнівське будинкоуправління”.
Як пояснили в судовому засіданні апеляційного суду позивачі по справі, спірне житло надавалось їм у зв”язку з тим, що вони перебували на черзі для покращення житлових умов і, після виділення їм кімнат в будинку АДРЕСА_1, з черги вони виключені.
З огляду на викладене, позивачі, у відповідності до Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, мають право на приватизацію житла, в якому проживають.
Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду і не дають підстав вважати, що рішення суду є незаконним, а тому, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з”ясував обставини справи, дав належну правову оцінку доказам у справі, вірно визначився у правовідносинах, що виникли між сторонами, і правильно вирішив спір. За таких обставин апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.307,308,313,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу виконкому Березнівської міської ради відхилити.
Рішення Березнівського районного суду від 7 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий: Ковальчук Н.М.
Судді: Собіна І.М.
Мельник Ю.М.