ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                    "02" жовтня 2007 р.                                        Справа № 16/198-16/199

„16” год. „00 ” хв.

                                                                      Господарський суд Чернігівської області у складі

                                                                      головуючого судді Фесюри М.В.

                                                                      при секретарі  - Козацькому А.В.,

                                                                      за участю представників сторін:

                                                                      від позивача – Шило С.В., Чернинська Л.М.,

                                                                      Ярова А.А.

                                                                      від відповідача –Качанок О.М., Клименко М.Б.,

                                                                      Смичок В.М.,

                                                                      від прокурора –не з’явився  

розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу

за ПОЗОВОМ:                Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

                              „Чернігівгаз”

                                      (м. Чернігів вул. Любецька,68)

До ВІДПОВІДАЧА:  Державної  податкової  інспекції у м. Чернігові

                                    (м. Чернігів вул. Кирпоноса,28)

Про вступ до участі у справі в інтересах держави в особі державної

податкової інспекції у м. Чернігові заявив

                              Перший заступник прокурора м. Чернігова

                              (м. Чернігів вул. Шевченка,1)

Про скасування податкових повідомлень –рішень.

          

          Заявлено позови про скасування прийнятих державною податковою інспекцією у м. Чернігові податкових повідомлень –рішень від 16.08.2007р. № 0003912320/0, № 0003902320/0, якими позивачу визначене податкове зобов’язання та застосовані штрафні санкції з податку на прибуток та податку на додану вартість.

          Позивач вважає , що ним правомірно нараховані амортизаційні відрахування на об’єкти газопостачання, що були безоплатно передані за рішенням органів місцевого самоврядування. Таке нарахування здійснювалось на умовах , встановлених п.п.4.2.15 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” відповідно до податкового роз’яснення отриманого на запит платника податків від ДПА України від 22.04.2006р. № 3148/6/15-1116.

          Крім того, позивач вважає, що ним правомірно віднесені до валових витрат та податкового кредиту з ПДВ відсотки за користування товарним кредитом по угодах щодо придбання обладнання для АГНКС, які були укладені між ВАТ „Чернігівгаз” та ТОВ „ТКП „Східінтерторг”. Платник податків вважає, що оподаткування здійснене відповідно до вимог Законів України „Про оподаткування прибутку підприємств” та „Про податок на додану вартість”. Крім того, позивач посилається на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області  у справі № 2-7206/20 від 29.12.2006р. як на преюдиціальне, а також на висновки експертизи, проведеної в межах цієї справи.

          Також позивач надав додаткові доводи з приводу застосування штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.6 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, вважаючи що податковий орган безпідставно визначив їх розмір, оскільки на день винесення податкового повідомлення –рішення посадову особу підприємства не засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків, а підприємство не декларувало переоцінені або недооцінені об’єкти оподаткування.

          Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відповідність спірних повідомлень –рішень вимогам чинного законодавства.

          Відповідач , посилаючись на приписи Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, вказує, що індивідуальне податкове роз’яснення не має сили нормативно –правового акту, не містить роз’яснення щодо правомірності нарахування амортизації на об’єкти основних засобів , переданих на баланс підприємства органами місцевого самоврядування. Крім того, на думку податкового органу, платник податків не мав права на амортизацію вартості безоплатно отриманих основних фондів в силу п.п.8.1.1 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

          Стосовно валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціях придбання газонасосного обладнання податковий орган вважає, що діяльність по цих операціях була завідомо збитковою, отже не є господарською операцією в розумінні п.1.32 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а тому понесені витрати не можуть включатись до валових витрат підприємства і , відповідно -  ПДВ по них не може відноситись до податкового кредиту.

          Відповідач вважає, що рішення Луцького міськрайонного суду не може прийматись як преюдиціальне в цьому спорі, оскільки міськрайонний суд розглядав відносини лише між покупцем та продавцем , а висновок щодо завідомої збитковості операцій випливає за результатами податкової перевірки та врахування відносин позивача з іншими ми підприємствами.

          Крім того, на думку відповідача, ним обґрунтовано застосовані штрафні санкції на підставі п.п.17.1.6 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки мало місце декларування переоцінених та недооцінених об’єктів оподаткування.

          Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ

          16.08.2007р. державною податковою інспекцією у м. Чернігові прийняті спірні податкові повідомлення –рішення:

- № 0003902320/0, яким відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” внаслідок виявлення порушень п.п.1.11.2,п.1.32 ст.1 п.3.1 ст.3, п.5.1 ст.5 п.п.8.1.1 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року (далі –Закон –334), на підставі п.п.”б” п.п.4.2.2 ст.4, п.п. 17.1.3, 17.1.6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі –Закон –2181) визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 27 477 382  грн., у тому числі за основним платежем –14 475 531 грн., 13 001 851 грн. –за штрафними санкціями;

- № 0003912320/0, яким відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” внаслідок виявлення порушень пп.7.4.1,7.4.4,7.7.1 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі –Закон –168) на підставі п.п. ”б” п.п.4.2.2 ст.4, п.п. 17.1.3 ст.17 Закону –2181 визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 16 800 000 грн., у тому числі за основним платежем –11 200 000 грн., 5 600 000 грн. –за штрафними санкціями.

          Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень –рішень явився акт від 03.08.2007р. № 701/23/03358104 „Про результати виїзної планової перевірки відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 31.03.2007р.”

          Спірні податкові повідомлення –рішення прийняті внаслідок двох порушень податкового законодавства, які , на думку податкового органу, допустив позивач –визначення завищених амортизаційних відрахувань та здійснення збиткової операції, яка не підпадає під визначення господарської і витрати по яких не відносяться до валових витрат.

1.          Як зазначено в пункті 3.1.3 акта, перевіркою правильності визначення сум амортизаційних відрахувань встановлено завищення суми амортизаційних відрахувань за період з 01.07.2006р. по 31.03.2007р. на загальну суму 1 902 123,24 грн., у тому числі за 3 квартал 2006р. –873734,02 грн., за 2006р. - 1 902 123,24 грн.

          Платник податків відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади безоплатно отримував на баланс об’єкти газопостачання для здійснення їх експлуатації та поставки за їх допомогою газу споживачам. Газопроводи , ГРП та інші об’єкти  газопостачання передавались на баланс позивача у неприватизовану частку майна в державну чи комунальну власність в залежності від прийнятого рішення органу місцевого самоврядування.

          На думку податкового органу амортизації повинні підлягати не основні фонди у вигляді безоплатно переданого обладнання, а витрати на їх придбання, виготовлення або поліпшення.

          Однак з таким висновком погодитись неможливо  з наступних підстав.

Як зазначено в акті перевірки та не заперечується сторонами, позивач має структурні підрозділи, що діють на підставі Положень, затверджених рішеннями правління товариства, та не є юридичними особами.

У період, що перевірявся ДПІ у м. Чернігові, ВАТ „Чернігівгаз” сплачувало консолідовано податок на прибуток.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону - 334 валові  витрати  виробництва  та  обігу  (далі  - валові витрати) - сума будь-яких витрат  платника податку у грошовій, матеріальній або   нематеріальній формах, здійснюваних  як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які  придбаваються (виготовляються)  таким платником  податку  для  їх  подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.16.4 ст. 16 цього Закону податкова декларація про прибуток за звітний період, розраховується наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Згідно до п.п. 4.2.15 п.4.2 ст. 4 Закону - 334 до складу валового доходу не включається вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації  у випадках, передбачених законодавством:

якщо такі основні  фонди  отримані  за  рішенням  органів центральної виконавчої влади;

у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об'єктів     енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих  органів рад, прийнятих у межах їх повноважень;

у разі отримання підприємствами комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури,  зазначених у підпункті 5.4.9 пункту 5.4 статті 5 цього Закону,  що перебували на балансі  інших підприємств та утримувалися за їх рахунок.

Основні фонди, що отримуються у випадках, передбачених цим підпунктом, приймаються на баланс за балансовою вартістю.

Перевіркою встановлено та не заперечується позивачем, що  передача об’єктів газопостачання здійснювалась на баланс позивачу, який є спеціалізованим експлуатуючим підприємством за рішенням органу місцевого самоврядування за балансовою вартістю у відповідності до вимог п.п.4.2.15 п.4.2 ст. 4 Закону - 334.

Підпунктом 8.3.1 п.8.3 ст. 8 Закону - 334 встановлено, що сума амортизаційних  відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих  для кожного із  календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду.

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки  (розрахунковий  квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Згідно з п.п.8.3.2 п.8.3 ст. 8 цього Закону балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на  початок  розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:

Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта  основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення  капітального ремонту,  реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних  фондів, що  підлягають   амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом  кварталу, що передував розрахунковому;

А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Оскільки термін „баланс” та „балансова вартість основних фондів” використовуються також для цілей амортизації витрат на придбання основних фондів, то визначена норма п.п.4.2.15 п.4.2 ст. 4 Закону - 334 ВАТ „Чернігівгаз” як у бухгалтерському так і в податковому обліку надає право нараховувати амортизацію на безоплатно отримані основні фонди.

Основним видом діяльності ВАТ „Чернігівгаз” є транспортування та постачання природного газу, у зв’язку з чим для здійснення господарської діяльності державою передано на баланс господарські одиниці.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Постановою від 04.09.02 р. № 983 Національною комісією регулювання енергетики України затверджено Методику розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації.

Вказаною Методикою визначено принципи формування, порядок регулювання і   розрахунку тарифів  на  послуги  з транспортування та постачання природного газу.

Пунктом 4.5 Методики встановлено, що для всіх споживачів природного  газу,  незалежно  від категорії, тариф на послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами єдиний і розраховується за формулою, складовою якої є сума   експлуатаційних  витрат  підприємства на транспортування природного газу,  розрахований  відповідно до Методичного положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) за економічними елементами на підприємствах по газопостачанню і газифікації.

Складовою економічних елементів тарифу є сума амортизаційних відрахувань.

Враховуючи зазначене вище, до складу валових доходів в податковому обліку ВАТ „Чернігівгаз” відносяться послуги з транспортування та постачання природного газу по затвердженим тарифам, до складу якого включено, в тому числі, такий економічний показник як амортизаційні відрахування, і, як наслідок, товариство має право на зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 ст. 4 Закону - 334 на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст. 8 цього Закону.

В зв’язку з вищевикладеним, не підтверджується матеріалами справи висновок відповідача відносно відсутності права у позивача здійснювати нарахування амортизаційних відрахувань на об’єкти газопостачання для здійснення їх експлуатації та поставки за їх допомогою газу споживачам, які отримані на баланс за балансовою вартістю на виконання вимог п.п.4.2.15 п.4.2 ст. 4 Закону - 283.

Крім того, слід зазначити, що лише Законом від 30.11.06 р. № 398-V „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” внесено такі зміни до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до якого абз. 5 п.п.4.2.15 викладено у такій редакції: „Основні  фонди,  що  отримуються у випадках, передбачених цим підпунктом, приймаються на баланс за ринковою (оціночною) вартістю і з метою оподаткування не підлягають амортизації.” В даному ж спорі амортизаційні відрахування визначені за 9 місяців 2006 року, тобто набрання чинності наведених змін до Закону –334.

Окрім того, у відповідності до п.п.4.4.1 п.4.4 ст. 4 Закону - 2181 у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли  норми  різних  законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників  податків  або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як  платника  податків, так  і  контролюючого  органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно ж до п.п. ”д” п.п.4.4.2 п.4.2 ст. 4 Закону - 2181 не  може бути притягнутим  до  відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке  податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи  надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове  роз'яснення, що суперечить попередньому,  яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету  над іншими доказами або іншими експертними оцінками.

Як вбачається із матеріалів справи, ДПА України було надано позивачу індивідуальне податкове роз’яснення від 22.04.04 р. за № 3148/6/15-1116, згідно якого він і діяв.

Проте, у відповідності до п.п. ”д” п.п.4.4.2 п.4..4 ст. 4 Закону - 2181 при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету  над іншими доказами або іншими експертними оцінками, тому даний доказ оцінюється нараду з іншими доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема, проведеної в рамках даної справи судово –бухгалтерської експертизи.

Відповідач надав розрахунок донарахованого податку на прибуток та розмір застосованих на підставі підпунктів 17.1.3,17.1.6 ст.17 Закону –2181 штрафних санкцій по даному виду порушення.

Так, позивачу внаслідок допущенного, на думку податкового органу, порушення порядку амортизаційних відрахувань донараховано 475531 грн. податку на прибуток як основного платежу та застосовано 401851 грн. штрафних санкцій, з яких 164085 грн. - на підставі п.п.17.1.3 ст.17 Закону –2181, 237766 грн. –на підставі п.п.17.1.6 ст.17 цього Закону.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до діючого законодавства, п.п.4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п.п.8.1.2 п.8.1, п.п.8.3.1, п.п.8.3.2 п.8.3 ст. 8 Закону - 283 ВАТ „Чернігівгаз” правомірно здійснювало нарахування амортизаційних відрахувань в податковому обліку на об’єкти газопостачання для здійснення їх експлуатації та поставки за їх допомогою газу споживачам, в тому числі отримані на баланс за балансовою вартістю за період за 9 місяців 2006 року.

За відсутності податкового порушення в частині амортизаційних відрахувань не підлягають застосуванню і штрафні санкції, передбачені ст.17 Закону –2181.

          Отже, суд доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0003902320/0 від 16.08.2007р підлягає скасуванню в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 475531 грн. як основного платежу та застосуванню 401851 грн. штрафних санкцій, як таке, що не відповідає вимогам ст.ст.4,8 Закону –334 та ст.ст.4,17 Закону –2181.  

          2. Як встановлено податковою перевіркою, між позивачем у справі як покупцем та ТОВ „ТКП”Східінтерторг” 03.07.2006р. були укладені договори за №№ 03-07/кп-17, 03-07/кп-18, 03-07/кп-19, 03-07/кп-20, 03-07/кп-21, 03-07/кп-22, 03-07/кп-23, 03-07/кп-24, 03-07/кп-25, 03-07/кп-26, 03-07/кп-27, 03-07/кп-28, 03-07/кп-29 про купівлю –продаж комплектів обладнання для АГНКС (по одному комплекту за кожним договором, який включає в себе компресор 10DМ 115-4RR –1 шт; пульт управління до компресора 10DМ 115-4RR –1 шт; паливно –роздавальну колонку AS 120D-AC –1 шт.) загальною вартістю 61 090 909,10 грн., у тому числі ПДВ –10 181 818,14 грн.

          Згідно умов укладених договорів Продавець зобов’язується передати у власність Покупця комплект обладнання для АГНКС згідно Додатку № 1 до договору, що в подальшому іменується „Товар”, а Покупець зобов’язується прийняти цей товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

          Договором передбачено, що товар передається на умовах товарного кредиту. Товар постачається покупцю на умовах франко –склад, що знаходиться за адресою : Київська обл. с. Княжичі вул. Слави складське приміщення. Строк поставки –до 05.07.2006р. Приймання –передача товару здійснюється представниками обох сторін із складанням акту приймання –передачі товару. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання сторонами акта приймання –передачі товару.

          Ціна за одиницю товару встановлена у розмірі 4 699 300,7 грн., у т.ч. ПДВ 783 216,75 грн.

          Щодо умов здійснення платежів досягнута наступна домовленість: розрахунки здійснюються у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця у термін до 31.08.2006р. включно або в будь –який інший термін, що передує вказаному.

          У зв”язку з продажем товару на умовах товарного кредиту Покупець оплачує Продавцю за термін до моменту фактичної оплати вартості товару проценти за користування кредитом з розрахунку 2% за кожен день. При цьому Продавець здійснює нарахування процентів за користування товарним кредитом з другого календарного дня від дати поставки товару. У випадку оплати товару в термін до двох календарних днів з моменту поставки товару, проценти не нараховуються та не сплачуються.

          На виконання умов вказаних договорів були складені акти приймання –передачі товару без номеру від 05.07.2006р. та виписані тією ж датою видаткові накладні за №№ СП-2/1, СП-2/2, СП-2/3, СП-2/4, СП-2/5, СП-2/6, СП-2/7, СП-2/8, СП-2/9, СП-2/10, СП-2/11, СП-2/12, СП-2/13.  Кожна з видаткових накладних та кожний з актів приймання –передачі складені на суму 4 699 300,7 грн., у тому числі ПДВ 783 216,78 грн.

          Згідно податкового обліку підприємства сума вартості отриманого обладнання (без ПДВ) і розмірі 50 909 090,96 грн. включена до складу валових витрат в 3 кварталі 2006 року та відображена у складі валових витрат в декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2006р., подану до ДПІ у м. Чернігові 09.11.2006р. за № 124615.

          05.07.2006р., тобто в день отримання товару від продавця, ВАТ „Чернігівгаз” (Поклажодавець) та ПП „Юрсервіс плюс” (Зберігач) уклали договір зберігання, на виконання умов якого згідно акта приймання –передачі від 05.07.2006р. Зберігач прийняв від Поклажодавця на зберігання 13 комплектів обладнання для АГНКС на загальну суму 61 090 909,1 грн. у т.ч. ПДВ – 10 181 818,14 грн.

          Наступного дня , 06.07.2006р. ВАТ „Чернігівгаз”(Продавець) уклало договір купівлі – продажу 13 комплектів АГНКС ТОВ „Борас –торг” (Покупець), за умовами договору загальна вартість товару складає 61 396 363,64 грн., у т.ч. ПДВ –10 232 727,22 грн.

          11.07.2006р. ВАТ «Чернігівгаз»отримало майно зі зберігання згідно акту прийому –передачі, складеного з ПП «Юрсервіс плюс»та в цей же день передало у власність за актом приймання –передачі, складеним з ТОВ «Борас - торг».

          Згідно податкового обліку підприємства сума вартості реалізованого обладнання (без ПДВ) в розмірі 51 163 636,42 грн. булла включена до складу валового доходу в з кварталі 2006р. та відображена в декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2006 року.

          Згідно акту прийому –передачі від 11.07.2006р. в оплату за отримане обладнання ТОВ «Борас –торг»передало ВАТ «Чернігівгаз» векселі власної емісії на суму вартості покупки, які в подальшому явились предметом договору купівлі –продажу цінних паперів № Т029-3/06 від 12.07.2006р., укладеного між ВАТ «Чернігівгаз» та ТОВ «Інвестиційна компанія «Інтар –Інвест». Останнє товариство прийняло 12.07.2006р. векселі ТОВ «Борас –торг»та в оплату за отримані цінні папери перерахувало 31.08.2006р. на рахунок ВАТ «Чернігівгаз»грошові кошти в сумі 61 396 363,64 грн.

          В оплату за поставлене обладнання ВАТ „Чернігівгаз” перерахувало 31.08.2006р. грошові кошти в розмірі 61 090 909,1 грн. на поточний рахунок ТОВ „ТКП „Східінтерторг”, що підтверджується вказаними в акті перевірки платіжними дорученнями, в графі „призначення платежу” яких зазначено „за обладнання згідно Договорів поставки № 03-07/кп-17 по № 03-07/кп-29 від 03.07.2006р.”

          Крім того, ВАТ „Чернігівгаз” та ТОВ „ТКП”Східінтерторг” були складені акти приймання –передачі послуг товарного кредиту від 31.07.2006р. на загальну суму 30 545 454,55 грн., в т.ч. ПДВ 5 090 909,2 грн., та від 31.08.2006р. на загальну суму 36 654 545,46 грн., у т.ч. ПДВ –6 109 090,91 грн., а всього за липень, серпень 2006р. на загальну суму 67 200 000,01 грн., в т.ч. ПДВ – 11 200 000,11 грн.

          В оплату за відсотки за користування товарним кредитом ВАТ „Чернігівгаз” перерахувало 31.08.2006р. грошові кошти в розмірі 67 200 000 грн. на поточний рахунок ТОВ „ТКП „Східінтерторг”, що підтверджується вказаними в акті перевірки платіжними дорученнями, в графі „призначення платежу” яких зазначено „оплата за відсотки за користування товарним кредитом згідно Договорів поставки № 03-07/кп-17 по № 03-07/кп-29 від 03.07.2006р.”

          Згідно податкового обліку підприємства сума вартості відсотків за користування товарним кредитом (без ПДВ) в розмірі 56 000 000 грн. включена до складу валових витрат в 3 кварталі 2006р. та відображена в декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2006р., подану до ДПІ у м. Чернігові 09.11.2006р. за № 124615.

          Перевіркою правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по вищенаведеним операціям встановлено наступне.

          При придбанні газового обладнання позивачем від ТОВ „ТКП”Східінтерторг” були отримані податкові накладні від 05.07.2006р. за №№ 2/1,2/2,2/3,2/4,2/5,2/6,2/7,2/8,2/9,2/10,2/11,2/12, 2/13 на загальну суму 61 090 909,1 грн., в т.ч. ПДВ –10 181 818,14 грн. Зазначена сума ПДВ була включена до складу податкового кредиту підприємства в липні 2006р. та задекларована у декларації з податку на додану вартість за липень 2006р.

          При реалізації обладнання підприємством „Чернігівгаз” була виписана податкова накладна № 65 від 11.07.2006р. на суму 61 396 363,64 грн., у т.ч. ПДВ –10 232 727,22 грн. Зазначена сума ПДВ була включена до складу податкового зобов’язання підприємства в липні 2006р. та задекларована у декларації з податку на додану вартість за липень 2006р.

          Відносно відсотків за користування товарним кредитом ТОВ „ТКП „Східінтерторг” виписало податкові накладні від 31.07.2006р. за №№ 8/1,8/2,8/3,8/4,8/5,8/6,8/7,8/8,8/9,8/10,8/11,8/12,8/13  та від 31.08.2006р. за №№ 21,22,23,24,25,26,27,28,29,30,31,32,33 на загальну суму 67 200 000 грн., в т.ч. ПДВ –11 200 000 грн. Зазначена сума ПДВ включена до складу податкового кредиту та відображена у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2006р. та січень 2007р. у наступних розмірах:

-          серпень 2006р. –5 090 910 грн.;

-          вересень 2006р. –939 860 грн.;

-          жовтень 2006р. –1 409 790 грн.;

-          листопад 2006р. –939 860 грн.;

-          грудень 2006р. –939 860 грн.;

-          січень 2007р. –1 879 720 грн.

          Вищенаведені обставини щодо умов укладених договорів, проведених господарських операцій по придбанню, зберіганню та продажу обладнання та відображення в податковому обліку результатів їх проведення позивачем не заперечуються.

          Відповідно  до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами , можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

          В подальшому в акті перевірки податковий орган дійшов до висновку що господарська операція по придбанню комплектів АГНКС на умовах товарного кредиту була завідомо збитковою і таке газове обладнання було придбане не для використання у власній господарській діяльності. За таких обставин відповідно до п.п.7.4.4 ст.7 Закону –168, п.1.32 ст.1 та п.5.1 ст.5 Закону –334 включення суми відсотків за користування товарним кредитом до складу валових витрат та ПДВ з цієї суми до податкового кредиту з ПДВ є завищенням таких валових витрат та податкового кредиту та, відповідно, заниженням податкового зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

          З таким висновком податкового органу слід погодитись з наступних підстав.

          

          Як слідує з сукупності досліджених обставин  виконання угод придбання на умовах товарного кредиту та продажу тринадцяти комплектів АГНКС, а саме:

-          03.07.2006р. –укладення позивачем з „ТКП”Східінтерторг” угод придбання газового обладнання загальною вартістю 61 090 909,10 грн. на умовах товарного кредиту зі сплатою 2% від вартості товару за кожен день , починаючи від дня поставки обладнання до дня оплати вартості ( термін сплати вартості обладнання визначено –до 31.08.2006р.);

-          05.07.2006р. –отримання позивачем обладнання та передача його на зберігання іншій юридичній особі;

-          06.07.2006р. –укладення позивачем з ТОВ „Борас –торг” угоди продажу обладнання за ціною 61 396 363,64 грн.

-          11.07.2006р. –передача товару  позивачем іншому власнику.

-          як при придбанні, так і при продажу обладнання, передача останнього покупцю відбулася раніше, ніж оплата вартості, однак придбання його здійснене на умовах товарного кредиту, а укладення наступного дня угоди продажу виконано без таких умов, внаслідок чого товар за короткий проміжок часу придбаний за 128 290 909,11 грн. (61 090 909,10 + 67 200 000,01), а проданий за 61 396 363,64 грн.,

          -вказують на завідому збитковість операції придбання обладнання на умовах товарного кредиту та без мети використати таке обладнання у власній господарській діяльності.

          Відповідно до п.1.11.2. ст.1 Закону –334, товарний кредит –це товари,  які передаються резидентом або нерезидентом у  власність  юридичним  чи  фізичним  особам  на умовах  угоди,  що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

          Товарний кредит   передбачає  передання  права  власності  на товари (результати робіт,  послуг) покупцю  (замовнику)  у  момент підписання  договору  або  в  момент  фізичного  отримання товарів (робіт,  послуг) таким покупцем (замовником),  незалежно від  часу погашення заборгованості.

          Згідно з п.1.32. цієї статті  господарська діяльність - це будь-яка  діяльність  особи, направлена  на  отримання  доходу  в  грошовій,  матеріальній  або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації   такої   діяльності   є  регулярною,  постійною  та суттєвою.  

          Згідно з п.2.1 Статуту позивача, товариство створено з метою здійснення підприємницької діяльності, для одержання максимальних прибутків в інтересах товариства.

          Відповідно до п.3.1. ст.3 Закону - 334 об'єктом оподаткування податку на прибуток є  прибуток,  який  визначається шляхом  зменшення  суми  скоригованого  валового  доходу  звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових  витрат  платника податку,  визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних   відрахувань,   нарахованих   згідно  із статтями 8 і 9 цього Закону.

          Пунктом 5.1 ст.5 цього Закону валові витрати –це сума будь-яких  витрат  платника  податку  у  грошовій, матеріальній    або   нематеріальній   формах,   здійснюваних   як компенсація вартості товарів (робіт,  послуг),  які  придбаваються (виготовляються)   таким   платником  податку  для  їх  подальшого використання у власній господарській діяльності.

          За таких обставин  , здійснивши збиткову операцію з придбання 13 комплектів обладнання не для подальшого використання у власній господарській діяльності, позивач не мав права віднести витрати на придбання товарів до валових витрат виробництва.

          Відповідно до п.п.7.4.4. ст.7 Закону –168, якщо   платник   податку   придбаває   (виготовляє) матеріальні    та   нематеріальні   активи   (послуги),   які   не призначаються  для  їх  використання  в  господарській  діяльності такого  платника,  то  сума  податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням  (виготовленням),  не включається до складу податкового кредиту, а тому у позивача не було підстав збільшувати податковий кредит ПДВ.

          При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах №28/584 від 19.10.2004р., №5/200 від 20.07.2004р.

          Суд не приймає доводи позивача про законність його дій з посиланням на рішення іншого суду, з наступних підстав.

          Луцьким міськрайонний судом Волинської області прийнято рішення від 29.12.2006р., яке набрало законної сили 09.01.2007р., у  справі № 2-7206/2006р. за позовом Портечин І.М. до голови правління ВАТ „Чернігівгаз” Іванкова І.М. та ВАТ „Чернігівгаз”, за участю ТОВ „ТКП „Східенерготорг”, як третьої особи на стороні відповідачів, про визнання недійсними угод придбання 13 комплектів  АГНКС та незаконними дій, спрямованих на їх виконання.

          Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          Як роз’яснено п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України  від 29.12.1976р. № 11 „Про судове рішення”, встановлені судом обставини та їх юридична оцінка містяться у мотивувальній частині рішення.

          Рішенням Луцького міськрайонного суду встановлені обставини щодо порядку, строків укладення та виконання угод по придбанню газового обладнання, здійснених розрахунків та осіб, які їх виконували, встановлені також документи, які оформлювались під час цієї діяльності. Також, цим рішенням встановлені обставини, які стосуються бухгалтерського та податкового обліку, а саме те, що ВАТ „Чернігівгаз” віднесло до валових витрат та податкового кредиту вартість процентів за користування товарним кредитом.

          Всі наведені обставини знайшли своє відображення також і в мотивувальній частині даної постанови.

          Далі в рішенні по цивільній справі судом була здійснена юридична оцінка наданих доказів, чого не врахував позивач, помилково надавши, всупереч приписам ст.72 КАСУ, преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи, ототожнивши обставини, встановлені судом у корпоративному спорі, з їх юридичною оцінкою.

          Суд враховує правову позицію  Верховного Суду України стосовно преюдиціальності судових рішень, викладену в постановах № 70/10-13/10/98 від 19.08.2003р., № 5/69 від 18.01.2005р., № 46/08-06 від 19.12.2006р.

          Також суд не приймає доводів позивача з посиланням на висновок судово –економічної експертизи, здійсненої в цивільній справі, оскільки висновок експерта не є обов’язковим для суду і має оцінюватись у сукупності з іншими доказами та у зв”язку з підставами, наведеними вище у мотивувальній частині постанови.

          Прийшовши до висновку про необхідність донарахування податку на прибуток на ПДВ податковий орган визначив штрафні санкції на підставі п.п.17.1.3 Закону –2181, згідно з яким контролюючий орган самостійно донараховує суму  податкового  зобов'язання  платника  податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту  4.2  статті  4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі  десяти  відсотків  від  суми  недоплати  (заниження  суми податкового   зобов'язання)   за  кожний  з  податкових  періодів, установлених  для  такого  податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи  з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та  закінчуючи  податковим  періодом,  на  який припадає отримання таким    платником    податків    податкового   повідомлення   від контролюючого  органу,  але  не  більше п'ятдесяти відсотків такої суми  та  не  менше  десяти  неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян  сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових  періодів,  що  минули.

          За таких обставин податковий орган обґрунтовано визначив основну суму податкового зобов’язання та застосував спірними податковими повідомленнями – рішеннями штрафні санкції на підставі п.п.17.1.3 Закону –2181:

-          по податку на прибуток : за основним платежем –14 000 000 грн., за штрафними санкціями –5 600 000 грн.;

-          по податку на додану вартість  : за основним платежем –11 200 000 грн., за штрафними санкціями –5 600 000 грн.

          Поряд з цим суд не погоджується з висновком податкового органу про необхідність визначення позивачу по операції придбання газового обладнання на умовах товарного кредиту штрафних санкцій у розмірі 7 000 000 грн. на підставі п.п.17.1.6 ст.17 Закону –2181 з наступних підстав.

Відповідно до п.п.17.1.6. п.17.1 ст.17 Закону –2181, у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення  від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів,  визначених цим  пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.  

Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

Відповідальність за ухилення від сплати податків передбачена ст. 212 КК України, при цьому під великим розміром коштів  слід  розуміти  суми податків, зборів і інших  обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством  неоподатковуваний  мінімум  доходів  громадян.

На час розгляду справи, як повідомив представник позивача в судовому засіданні, проводиться розслідування кримінальної справи, яке не може ототожнюватись із засудженням посадової особи платника податків, тому не є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених п.п.17.1.6.

Іншою з передумов застосування відповідальності, передбаченої п.п.17.1.6 Закону –2181, є декларування недооцінених або переоцінених об’єктів оподаткування, що призвело до заниження  податкового зобов’язання .

Як встановлено податковою перевіркою та знайшло своє підтвердження у п.2.4.1 акта перевірки, в ході перевірки було встановлено приховування (заниження) об’єктів оподаткування, що не є тотожним поняттю недооцінки або переоцінки об’єкту оподаткування.

Податковий орган всупереч ч.2 ст.71 КАС України не надав доказів наявності в діях позивача недооцінки чи переоцінки об’єктів оподаткування. Крім того відповідач не врахував, що за заниження суми податкового зобов’язання відповідальність встановлена п.п.17.1.3 ст.17 Закону –2181, яка, в свою чергу, вже була застосована до позивача за це ж саме порушення.

          За таких обставин  податкове повідомлення –рішення № 0003902320/0 від 16.08.2007р. в частині визначення відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі 7 000 000 грн. має бути також скасоване як таке, що не відповідає п.п.17.1.6 ст.17 Закону –2181.

          На підставі вищевикладеного позов підлягає частковому задоволенню шляхом скасування податкового повідомлення –рішення № 0003902320/0 від 16.08.2007р. в частині визначення основного платежу з податку на прибуток при нарахуванні амортизаційних відрахувань та застосованих при цьому штрафних санкцій, а також в частині визначення штрафних санкцій по п.п.17.1.6 Закону –2181 по оподаткуванню операції з придбання обладнання на умовах товарного кредиту.

          Судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно розміру задоволених вимог.

          Керуючись ст.ст.94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Скасувати частково прийняте державною податковою інспекцією у м. Чернігові податкове повідомлення –рішення № 0003902320/0 від 16.08.2007р. в частині визначення відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 7 877 382  грн., у тому числі 475 531 грн. –за основним платежем, 7 401 851 грн. –за штрафними санкціями;

3.          В решті позову відмовити.

4.          Стягнути з державного бюджету (р/р 31111095700002  УДК в Чернігівській області,  МФО 853592, код 22825965) на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” (ід.код 03358104, м. Чернігів вул. Любецька,68) 1,21 грн. державного мита.

5.          Постанова набирає законної сили і може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст.254, 185,186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова у повному обсязі складена 08.10.2007р.

Суддя:                                                                                                                        М.В.Фесюра