ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2007 Справа № П10/6259-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів:Верхогляд Т.А., Чимбар Л.О.
при секретарі Гайдук Ю.А.
за участю представників сторін :
від позивача: Дорошенко С.М. директор, наказ №3 від 02.07.01
від відповідача1: не з"явився, про час та місце судового засдання повідомлений належним чином
від відповідача 2:Панус А.С., довіреність №30/3223 від 25.07.07;
розглянувши апеляційну скаргу приватного багатогалузевого підприємства “СД”, м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області 15.08.07р. у справі №П10/6259-07
за позовом приватного багатогалузевого підприємства “СД”, м.Дніпропетровськ
до В1 Державного казначейства України, м.Київ
до В2 Дніпропетровського міського управління УМВС України у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ
про зобов’язання вчинити певні дії та про стягнення за рахунок державного бюджету на користь позивача 50 000грн. моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2007р. у справі №П10/6259-07 (суддя І.М.Кощеєв) позовна заява приватного багатогалузевого підприємства (далі-ПБП) “СД” про зобов’язання Дніпропетровського міського управління УМВС України у Дніпропетровській області у письмовій спосіб спростувати недостовірну інформацію перед господарським судом Дніпропетровської області та стягнення за рахунок державного бюджету на користь підприємства ( у цьому зв”язку як відповідач-1 у позовній заяві залучено Державне казначейство України) 50 000грн. моральної шкоди, завданої незаконними діями ДМУ УМВС у Дніпропетровській області повернута з підстав, передбачених п.п.2, 3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України;
- при цьому суд посилався на те, що у позовній заяві не вказано повного найменування відповідача-2, обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, пов’язана зі стягненням моральної шкоди, доказів, що підтверджують її спричинення юридичній особі та обґрунтований розрахунок стягуваної суми;
- не погодившись з винесеною ухвалою, ПБП”СД” подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та на порушення ним норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати і направити справу для розгляду по суті до суду першої інстанції;
- у поданій скарзі йдеться про неодноразове повернення господарським судом позовної заяви підприємства, наявність у підприємства права повторного звернення до суду після усунення допущених недоліків відповідно до ч.3 ст.63ГПК України, про те, що за наведених обставин будь-які інші недоліки, на які вказав суд в оскаржуваній ухвалі, могли бути усунені безпосередньо в процесі розгляду справи по суті, про порушення господарським судом положень ч.4 ст.106 названого Кодексу, оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2007р. була скасована ухвала господарського суду від 07.03.2007р. про відмову у прийнятті позовної заяви підприємства і справу направлено до господарського суду для розгляду по суті, при цьому чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено повноважень суду першої інстанції повторно повертати позовну заяву після винесення апеляційним судом постанови про передачу справи для розгляду по суті;
- представник відповідача-1 в судове засіданні не з’явився, про час і місце судового засідання відповідач-1 повідомлений належним чином;
- відповідач-2 вважає ухвалу господарського суду обґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.
П.п.2,5 ст.54 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити найменування сторін, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Наслідки невиконання наведених вимог передбачені п.п.2,3 ст.63 названого Кодексу.
Так, згідно з переліченими нормами суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштова адреса, обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Як вбачається з поданої підприємством до господарського суду позовної заяви, остання містить дві вимоги, а саме: про зобов’язання ДМУ УМВС у Дніпропетровській області у письмовій спосіб спростувати недостовірну інформацію перед господарським судом Дніпропетровської області та про стягнення за рахунок державного бюджету 50 000грн. моральної шкоди, завданої незаконними діями ДМУ УМВС у Дніпропетровській області.
Отже при недодержанні, на думку господарського суду, підприємством правил ст.54 ГПК України стосовно змісту позовної заяви про стягнення моральної шкоди та при наявності об’єднаної з відповідною вимогою вимоги про зобов’язання відповідача-2 спростувати недостовірну інформацію, яка відповідає цим правилам повернення позовної заяви без розгляду здійснено необґрунтовано.
Одночасно колегія суддів зазначає, що у позовній заяві ПБП “СД” достатньо чітко викладені обставини, на яких ґрунтуються вимога про стягнення моральної шкоди.
Таким чином, в процесі підготовки справи до розгляду в порядку, передбаченому ст.65ГПК України, господарський суд мав можливість запропонувати позивачу з’ясувати докази в обґрунтування позовної вимоги та в процесі розгляду справи витребувати ці докази.
Відповідно до п.7 роз’яснення Вищого господарського суду України від 29.02.96р. №02-5/95 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням моральної шкоди” у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено розмір відшкодування шкоди в грошовій або іншій матеріальній формі.
У даному випадку, у позовній заяві підприємства визначено розмір моральної шкоди, який дорівнює 50 000грн..
Тому посилання господарського суду в оскаржуваній ухвалі на відсутність розрахунку стягуваної суми є безпідставним.
Крім того, найменування відповідача-2 вказане підприємством у позовній заяві, має загальновідомий характер є доступним для застосування. У цьому зв”язку повне найменування відповідача-2 може бути з’ясовано безпосередньо в судовому засіданні.
З огляду на викладене ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
ПОСТАНОВИВ :
- ухвалу господарського суду Дніпропетровської області 15.08.07р. у справі №П10/6259-07 скасувати, справу направити на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя Л.О.Чимбар