КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-759/09 Головуючий у 1-й інстанції: Андрієнко В.В.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" вересня 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Зайця В.С., Цвіркуна Ю.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради про скасування постанови адміністративної комісії про накладення адміністративного стягнення,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом і просить скасувати постанову № 450 від 25.08.2009 року адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новоград-Волинської міської ради про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 грн. за скоєння адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 152 КУпАП України.
Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 листопада 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 є власником будинку по АДРЕСА_1 присадибної ділянки за вказаною адресою. На позивачку накладене стягнення за те, що вона відмовилася прибирати земельну ділянку загального користування, що знаходиться за межами її земельної ділянки, прилеглу до її земельної ділянки, чого вона не оспорює.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 386 від 20.08.2009 року, складеного інспектором з благоустрою Новоград-Волинського міськвиконкому Присяжнюком О.С., позивачка ОСОБА_2 20.08.2009 року категорично відмовилася прибрати прилеглу територію по вул. Волі 16\2 до Дня незалежності України, чим порушила Правила благоустрою міста п. 5.6.3А1, підлягає під ознаки правопорушення, передбаченого ст. 152 Купам. На підставі цього протоколу адміністративна комісія при виконавчому комітеті Новоград-Волинської міської ради 25.08.2009 року винесла постанову про накладення на позивачку адміністративного стягнення по ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17 грн.
Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності.
З таким рішенням, як не відповідним обставинам справи, вимогам матеріального закону, не може погодитись суд апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній акт поведінки особи, його направленість, наслідки та ознаки, які характеризують самого правопорушника та його психічне відношення до здійсненого. Згідно до цього, ознаки правопорушення об’єднують чотири групи, які характеризують об’єкт адміністративного проступку, объективну сторону проступку, субъєкт адміністративного проступку, субъєктивну сторону проступку. Всі вказані елементи складу адміністративного проступку є нерозривною єдністю. Наявність ціх елементів обов’язково для кваліфікації конкретної дії, як адміністративного проступку. Якщо хоч би один з них відсутній або не відповідає тим властивостям, які передбачені відповідною статтею особливої частини КУпАП, то вказане діяння не є адміністративною провиною.
Відповідно до ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно статті 256 Купам в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З протоколу та постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 відмовилася прибирати прибудинкову теріторію, чим порушила вимоги ст.152 КУпАП.
Однак диспозиція статті 152 КУпАП не передбачає відповідальності за відмову в прибиранні прибудинкової території.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Розглядаючи та вирішуючи дану справу суду першої інстанції необхідно було встановити наявність у діях особи, яку притягнено до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, тобто об'єкта, суб'єкта, об'єктивної та суб'єктивної сторони. Також необхідно враховувати, що обов'язковим є наявність вини особи в здійсненні адміністративного правопорушення.
3 цією метою суд першої інстанції повинен був перевірити законність та обґрунтованість складення протоколу, постанови та досліджувати, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов'язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи.
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції даним вимогам не відповідає, що є підставою для скасування ухваленого судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин постанова місцевого суду щодо ОСОБА_2 про притягнення неї до адміністративної відповідальності за ст.152 Купам підлягає скасуванню, а адміністративна справа закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події правопорушення.
Суд першої інстанції не дослідив об'єктивно всі обставини справи в їх сукупності та не дав їм належну оцінку, чим допустив порушення вимог ст. 251 - 252 КУпАП, а також ст. 283 КУпАП щодо змісту постанови, і передчасно дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні постанови про адміністративне правопорушення відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, тому дії особи, яка склала постанову слід визнати неправомірними, а постанову про адміністративне правопорушення такою, що підлягає скасуванню, та провадження по справі закрити.
Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити в частині.
Постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 листопада 2009 року скасувати.
Скасувати постанову № 450 від 25 серпня 2009 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 в розмірі 17 гривень.
Провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_2 про накладення на неї штрафу в розмірі 17 гривень закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: В.С.Заєць
Ю.І.Цвіркун