КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1008/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Гайдаш В.А.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"22" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Костюк Л.О., Попович О.В.,
при секретарі: Приходько Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 року у справі за позовом Управління Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області до начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області Сотник В.Г. та головного державного інспектора Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області Жданової Р.А. про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги та припису, –
В С Т А Н О В И Л А :
Управління Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області звернулись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до начальника державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області Сотник В.Г. та головного державного інспектора Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області Жданової Р.А. про визнання протиправними та скасування рішення № 36 від 27.02.2010 року щодо застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, вимоги № 823 від 27.02.2010 року щодо усунення виявлених порушень законодавства про порядок встановлення і застосування цін та припису № 36 від 27.02.2010 про виконання вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 року позов задоволено частково, скасовано рішення та припис.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державна інспекція з контролю за цінами в Черкаській області подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в позові відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Черкаський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Апеляційна інстанція частково погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 08 лютого 2010 р. по 23 лютого 2010 р. державною інспекцією з контролю за цінами у Черкаській області, відповідно до плану роботи на 1 квартал 2010 р., було проведено планову перевірку управління Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області з питань дотримання порядку формування, встановлення та застосування розмірів плати (тарифів) на землевпорядні роботи, роботи та послуги, пов'язані з оформленням документів, в т.ч. які посвідчують право власності на земельні ділянки при передачі їх безоплатно у власність громадян України.
За результатами зазначеної перевірки державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області складено акт № 0232 від 23.02.2010 р.
На підставі вищевказаного акту перевірки начальником державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області Сотник В.Г. винесено рішення від 27.02.2010 р. № 36 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 27.02.2010 р. № 36 на загальну суму 129 960 грн. 00 коп., припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін та вимогу від 27.02.2010 р. № 823 щодо усунення виявлених порушень законодавства про порядок встановлення і застосування цін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. № 1619 «Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів», зокрема пунктом 5, встановлено, що державні органи земельних ресурсів можуть виконувати та надавати на платній основі такі види земельно-кадастрових робіт і послуг, як проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, розроблення нормативно-технічної та науково-методичної документації угідь з метою отримання земельно-кадастрової інформації, розроблення технічно-економічних обґрунтувань з використання й охорони земельних ресурсів, визначення меж земельних ділянок, а також виконання інших робіт щодо проведення землеустрою, надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, інших питань використання та охорони земель. Таким чином, зазначений Порядок не встановлює вичерпний перелік земельно-кадастрових робіт та послуг.
На користь такого висновку свідчить і спільний наказ Державного Комітету земельних ресурсів України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 15.06.2001 р. № 97/298/124 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.07.2001 р. за№ 579/5770) «Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, який відповідно до преамбули прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. № 1619 «Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів»та включає в себе додатковий перелік платних земельно-кадастрових робіт та послуг, до складу якого віднесено підготовку висновків з надання земельних ділянок у користування на замовлення юридичних та фізичних осіб.
Посилання Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області на те, що висновки з надання земельних ділянок у користування на замовлення юридичних та фізичних осіб є документом дозвільного характеру відповідно до Закону України «Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності»від 06.09.2005 р. № 2806-ІУ, не знаходить свого об'єктивного підтвердження, оскільки інспекцією не враховано положення Закону України «Про землеустрій»від 22.05.2003 р. № 858-ІУ, в статті 1 якого визначено поняття робіт із землеустрою як таких, що виконуються з метою складання, видачі, реєстрації із землеустрою. Перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути відповідно до зазначеного Закону включено до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
Так, згідно з наказом Державного Комітету земельних ресурсів України «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 04.06.1999 р. за № 354/3647, технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає висновок державного органу земельних ресурсів Держкомзему України про наявні обмеження на використання земельної ділянки. Тобто, підготовка висновку державного органу є невід'ємною частиною технічної документації.
У зв'язку з вищевикладеним суд першої інстанції цілком правомірно зазначив, що підготовка висновків з надання земельних ділянок у користування на замовлення юридичних та фізичних осіб є земельно-кадастровими роботами та послугами.
Переліком документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. № 526 «Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», що прийнятий з метою удосконалення системи видачі документів дозвільного характеру та реалізації Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»встановлено виключний перелік документів дозвільного характеру, за видачу яких встановлюється плата. Серед зазначених документів висновки з надання земельних ділянок у користування або відведення земельних ділянок на замовлення юридичних та фізичних осіб відсутні.
Таким чином, Черкаський окружний адміністративний суд законно прийшов до висновку, що управління Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області отримували плату за видачу висновків з надання земельних ділянок у користування або щодо умов відведення земельних ділянок в період з 01 лютого 2009 р. по 01 лютого 2010 р. у сумі 43260 грн. 00 коп. правомірно.
Наведене вище дає підстави апеляційній інстанції прийти до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення начальника державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області Сотник В.Г від 27.02.2010 р. № 36 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни за підготовку та видачу висновків щодо надання земельних ділянок у користування або щодо умов відведення земельних ділянок підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги щодо скасування припису та вимоги, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на наступне:
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права, і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні рішення та приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Отже, вказані припис та вимога не породжують певних правових наслідків суб’єкта по відношенню до якого вони винесені та не тягнуть за собою санкцій у разі їх невиконання, в зв’язку з чим права позивача не порушуються.
Якщо виходити з положень правознавства, то такі припис та вимогу не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство.
Тобто, такі припис та вимога не набувають статусу рішення в розумінні п. 1 частини 1 статті 17 КАС України, внаслідок чого не можуть бути оскаржені в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині оскарження вимоги та припису та постановлення в цій частині нової, про закриття провадження.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 200, 203, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області –задовольнити частково.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 року в частині оскарження вимоги № 823 від 27.02.2010 року та припису № 36 від 27.02.2010 року –скасувати, провадження по справі в цій частині –закрити.
В решті постанову суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 27.09.2010 року.
- Номер:
- Опис: про визнання рішення протиправним
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 2а-1008/10/2370
- Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
- Суддя: Саприкіна І.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.03.2010
- Дата етапу: 10.02.2011